- •Міністерство аграрної політики україни
- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки
- •Продукції тваринництва
- •Кафедра технології зберігання
- •І переробки продукції тваринництва
- •Тема : Відбір, консервування і підготовка середніх проб молока до аналізу (гост 13928-84)
- •Правила відбору середніх проб молока
- •Консервування проби молока та підготовка її до аналізу
- •Тема : Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •Хід визначення
- •Термостійкість молока за алкогольною пробою
- •Тема : Визначення титрованої кислотності молока титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення білків молока
- •Визначення масової частки білка колориметричним методом (гост 25179-90)
- •Хід визначення
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Хід визначення
- •Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф - 464
- •Підготовка приладу до роботи
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення вмісту жиру в молоці
- •Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •Хід визначення
- •Визначення якості і густини сірчаної кислоти
- •Визначення якості та густини ізоамілового спирту
- •Тема : Визначення сухої речовини, сухого знежиреного молочного залишку та інших компонентів молока
- •Хід визначення
- •Тема : Контроль санітарно – гігієнічного стану молока
- •Визначення чистоти молока (гост 8218-89)
- •Хід визначення
- •Визначення загального бактеріального обсіменіння та титру окремих груп мікроорганізмів у молоці та молочних продуктах
- •Визначення загальної кількості бактерій (гост 9225-84)
- •Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним
- •Хід визначення
- •Визначення класу молока за сичужно – бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Тема : Контроль натуральності молока
- •Визначення розведення молока водою (гост 3625 – 84) і збираним молоком (гост 3626 – 73)
- •Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •Хід визначення
- •Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •Хід визначення
- •Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Хід визначення
- •Тема : Контроль якості молока в залежності від стану здоров’я тварини. Контроль пастеризації молока
- •Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто - калієвим крохмалем
- •Хід визначення
- •Дослідження молока з 10%- ним розчином мастидину і
- •Хід визначення
- •Використання 5%-ного розчину димастину, 2%-ного розчину мастидину і 12,5%-ного розчину універсалу при дослідженні молока, одержаного з кожної чверті вим'я окремо
- •Хід визначення
- •Проба відстоювання
- •Хід визначення
- •При виборі сепаратора для господарства необхідно враховувати:
- •Краще знежирювання молока забезпечують слідуючи умови:
- •Розрахунки при сепаруванні :
- •Тема: Характеристика основної сировини, жилування, сортування м’ясної сировини. Визначення морфологічного та хімічного складу м’ясної сировини
- •Розбирання м'ясних туш
- •Норми виходу при комбінованому розбиранні та обвалюванні свинячих туш без шкури, з баками, % від маси м’яса на кістках
- •Тема: Технологія та розрахунок витрат сировини для виробництва варених, напівкопчених та варено-копчених ковбас
- •Рецептура варених ковбас
- •Рецептура напівкопчених ковбас
- •Рецептура варено-копчених ковбас
- •Тема: Аналіз параметрів технологічного процесу для виготовлення м’ясних консервів. Оцінка якості консервів за державними стандартами
- •Технологічний процес виробництва м’ясних консервів
- •Підготовка основної сировини та допоміжних матеріалів
- •Заповнення банок продуктами
- •Закатування
- •Перевірка на герметичність банок після їх закатування
- •Санітарна оцінка якості м’ясних консервів
- •Тема: Технологія виготовлення, товарна та санітарна оцінка харчових жирів
- •Тема: Визначення якості бджолиного меду Мета заняття: Навчить студента проводити дослідження меду на доброякісність.
- •Правила доставки, відбір проб меду для органолептичного та лабораторного дослідження
- •Органолептичні методи дослідження
- •Визначення падевого меду
- •Товарознавство меду
- •Контрольні питання
Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто - калієвим крохмалем
Суть методу. Метод грунтується на розщепленні пероксиду водню ферментом пероксидазою з виділенням атомарного кисню, який, окислюючи йодистий калій, звільняє йод, що утворює з крохмалем сполуку синього кольору.
Матеріальне забезпечення: Ваги лабораторні аналітичні і технічні; пробірки скляні на 20 мл; піпетки на 2 і 5 мл; піпетки на 5 і 10 мл з ціною поділки 0,1 мл; крапельниці з темного скла; колби мірні на 250 і 500 мл; колби конічні на 250 мл; баня водяна; 0,5%-ний розчин пероксиду водню; крохмаль картопляний; калій йодистий х.ч. або ч.д.а.; дистильована вода; лійки скляні В 56—80 ХУ-1; фільтри паперові діаметром 11 см.
Для приготування йодисто-калієвого крохмалю зважують 3 + 0,01 г крохмалю і змішують з 5—10мл дистильованої холодної води до одержання однорідної маси. Окремо у колбі доводять до кипіння 100 мл дистильованої води і, при безперервному помішуванні, доливають воду до розведеного крохмалю, не допускаючи утворення грудочок. Одержаний розчин доводять до кипіння. Після охолодження до розчину крохмалю додають З г йодистого калію, перемішуючи до повного розчинення кристалів.
Розчин йодисто-калієвого крохмалю нестійкий, тому його слід готувати у невеликих кількостях і зберігати в темному прохолодному місці не більше 2 днів. Допускається замість йодисто-калієвого крохмалю використовувати окремо приготовлені 1%-ний розчин крохмалю і 10%-ний розчин калію йодистого.
При використанні йодисто-калієвого крохмалю, який зберігався більше 2 днів, необхідно його перевірити. Для цього у пробірці необхідно закип'ятити 5 мл молока і після охолодження додати 5 крапель йодисто-калієвого крохмалю і 5 крапель 0,5%-ного розчину перекису водню і перемішати. Поява темно-синього або сірувато-синього забарвлення свідчить про непридатність розчину.
Хід визначення
В скляну пробірку відміряють 5 мл молока і додають 5 крапель розчину йодисто-калієвого крохмалю і 5 крапель 0,5%-ного розчину пероксиду водню, перемішуючи колоподібними рухами вміст пробірки після внесення кожного реактиву.
Якщо використовують окремо розчини крохмалю і йодистого-калію, то у кожну пробірку з молоком додають 0,5 мл 1%-ного розчину крохмалю, 2 краплі 10%-ного розчину калію йодистого і 5 крапель 0,5%-ного розчину пероксиду водню, перемішуючи вміст пробірок після внесення кожного реактиву.
Наявність пероксидази визначають за зміною забарвлення. При відсутності ферменту в молоці його колір не змінюється. Це свідчить, що молоко пастеризували з дотриманням температурного режиму. При наявності пероксидази в молоці вміст пробірок не більш як через 2 хв набуває сіро-синього забарвлення, яке поступово переходить у темно-синє. Отже, молоко не піддавалося пастеризації або піддавалося пастеризації при температурі нижче 80°С, чи було змішане з непастеризованим. Поява забарвлення в пробірках через 2 хв після внесення йодисто-калієвого крохмалю і пероксиду водню не свідчить про відсутність пастеризації. Чутливість методу дає змогу виявити додавання не менше 5% непастеризованого молока до пастеризованого.