- •Міністерство аграрної політики україни
- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки
- •Продукції тваринництва
- •Кафедра технології зберігання
- •І переробки продукції тваринництва
- •Тема : Відбір, консервування і підготовка середніх проб молока до аналізу (гост 13928-84)
- •Правила відбору середніх проб молока
- •Консервування проби молока та підготовка її до аналізу
- •Тема : Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •Хід визначення
- •Термостійкість молока за алкогольною пробою
- •Тема : Визначення титрованої кислотності молока титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення білків молока
- •Визначення масової частки білка колориметричним методом (гост 25179-90)
- •Хід визначення
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Хід визначення
- •Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф - 464
- •Підготовка приладу до роботи
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення вмісту жиру в молоці
- •Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •Хід визначення
- •Визначення якості і густини сірчаної кислоти
- •Визначення якості та густини ізоамілового спирту
- •Тема : Визначення сухої речовини, сухого знежиреного молочного залишку та інших компонентів молока
- •Хід визначення
- •Тема : Контроль санітарно – гігієнічного стану молока
- •Визначення чистоти молока (гост 8218-89)
- •Хід визначення
- •Визначення загального бактеріального обсіменіння та титру окремих груп мікроорганізмів у молоці та молочних продуктах
- •Визначення загальної кількості бактерій (гост 9225-84)
- •Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним
- •Хід визначення
- •Визначення класу молока за сичужно – бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Тема : Контроль натуральності молока
- •Визначення розведення молока водою (гост 3625 – 84) і збираним молоком (гост 3626 – 73)
- •Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •Хід визначення
- •Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •Хід визначення
- •Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Хід визначення
- •Тема : Контроль якості молока в залежності від стану здоров’я тварини. Контроль пастеризації молока
- •Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто - калієвим крохмалем
- •Хід визначення
- •Дослідження молока з 10%- ним розчином мастидину і
- •Хід визначення
- •Використання 5%-ного розчину димастину, 2%-ного розчину мастидину і 12,5%-ного розчину універсалу при дослідженні молока, одержаного з кожної чверті вим'я окремо
- •Хід визначення
- •Проба відстоювання
- •Хід визначення
- •При виборі сепаратора для господарства необхідно враховувати:
- •Краще знежирювання молока забезпечують слідуючи умови:
- •Розрахунки при сепаруванні :
- •Тема: Характеристика основної сировини, жилування, сортування м’ясної сировини. Визначення морфологічного та хімічного складу м’ясної сировини
- •Розбирання м'ясних туш
- •Норми виходу при комбінованому розбиранні та обвалюванні свинячих туш без шкури, з баками, % від маси м’яса на кістках
- •Тема: Технологія та розрахунок витрат сировини для виробництва варених, напівкопчених та варено-копчених ковбас
- •Рецептура варених ковбас
- •Рецептура напівкопчених ковбас
- •Рецептура варено-копчених ковбас
- •Тема: Аналіз параметрів технологічного процесу для виготовлення м’ясних консервів. Оцінка якості консервів за державними стандартами
- •Технологічний процес виробництва м’ясних консервів
- •Підготовка основної сировини та допоміжних матеріалів
- •Заповнення банок продуктами
- •Закатування
- •Перевірка на герметичність банок після їх закатування
- •Санітарна оцінка якості м’ясних консервів
- •Тема: Технологія виготовлення, товарна та санітарна оцінка харчових жирів
- •Тема: Визначення якості бджолиного меду Мета заняття: Навчить студента проводити дослідження меду на доброякісність.
- •Правила доставки, відбір проб меду для органолептичного та лабораторного дослідження
- •Органолептичні методи дослідження
- •Визначення падевого меду
- •Товарознавство меду
- •Контрольні питання
Норми виходу при комбінованому розбиранні та обвалюванні свинячих туш без шкури, з баками, % від маси м’яса на кістках
Напівфабрикат |
ІІІ категорія |
ІІ та IV категорії |
Вирізка зачищена |
0,5 |
0,5 |
Щоковина (баки) |
2,8 |
2,7 |
Пахвина |
2,0 |
2,0 |
Корейка без шпику |
9,1 |
6,8 |
Рагу |
9,0 |
13,2 |
Свинина жилована |
43,5 |
50,1 |
Шпиг хребтовий |
3,0 |
4,0 |
Шпиг боковий та грудинка |
17,0 |
12,0 |
Рулька |
4,4 |
4,4 |
Харчова кість |
1,3 |
2,2 |
Сухожилля, хрящі, обрізки |
1,2 |
1,9 |
Технічне зачищення та втрати |
0,2 |
0,2 |
ВСЬОГО: |
100,0 |
100,0 |
Жилування - це процес, при якому від обваленого м’яса відділяють найменш цінні у харчовому відношенні тканини та утворення: хрящі, грубу сполучну та жирову тканину, кровонабряки, абсцеси, забруднення, дрібні кістки. Якість проведення жилування у значній мірі визначає якість ковбасних виробів і, зокрема, рисунок ковбас на розрізі.
У процесі жилування м’ясо сортують залежно від вмісту у ньому сполучної та жирової тканини.
Для жилування використовують спеціальні ножі з широким та довгим лезом.
При жилуванні яловичини вирізають шматки м’яса масою 400....500 г і сортують залежно від вмісту сполучної тканини та жиру на три сорти:
- вищий сорт – м’язова тканина без жиру, жил, плівок (вихід 20 %);
- перший – м’язова тканина, в якій сполучна тканина у вигляді плівок становить не більше 6 % маси (вихід 45%);
- другий - м’язова тканина з вмістом сполучної тканини та жиру до 20 %, з наявністю дрібних жил, сухожиль, плівок, але без зв’язок та товстих плівок (вихід 35 %).
При жилуванні м’яса, отриманого від вгодованих тварин, виділяють жирне м’ясо із вмістом жирової та сполучної тканини не більше 35 %. Воно складається, в основному, з підшкірного та міжм’язового жиру, а також м’язової тканини. Жирне м’ясо використовують для виготовлення деяких сортів ковбас та яловичих сосисок. Ретельне відокремлення жирової тканини від м’язів дає змогу надалі забезпечити виготовлення ковбасних виробів без бульйонно-жирових набряків.
У свинині порівняно малосполучної тканини, яка до того ж легко розварюється. Тому м’язову тканину свинини відокремлюють від крупних сухожиль та крововиливів.
Жиловану свинину сортують залежно від кількості вмісту в ній жиру на три сорти:
пісну, що містить до 10 % жиру (вихід 40 %),
напівжирну – 30....50% жиру (вихід 40 %),
жирну - понад 50 % жиру (вихід 20 %).
Теперішнім часом на деяких підприємствах переходять на технологію двох-сортного жилування яловичини та свинини.
Показники виходу жилованого м’яса при двосортному жилуванні яловичини становлять:
вищого сорту – 20....24%,
суміш І-го та ІІ-го сортів – 76....80% до маси жилованого м’яса.
Вихід жилованої свинини при двосортному жилуванні свинини такий:
свинини жилованої жирної - 40%,
свинини жилованої (суміш напівжирної та жирної свинини) - 60%.
Ці суміші яловичини та свинини відповідно використовують у рецептурах ковбас замість І-го та ІІ-го сортів яловичини та напівжирної і жирної свинини.
При жилуванні баранини відрізують тільки сухожилля та крововиливи. Жиловану баранину сортують на два сорти: жирну – м’ясо, що має підшкірний жировий шар, і отримують її з грудної, спинної та поперекової частин вгодованих туш та пісну.
Завдання. Згідно індивідуального завдання,користуючись довідковими даним розрахувати загальну кількість жилованого м’яса та за сортами.
Таблиця 4
Норми виходу при обвалуванні та жилувані м’ясних яловичих туш,
% до маси м’яса на кістках
Вид м’яса |
Вгодованість за категоріями |
М’ясо жиловане, жир-сирець |
Сухожилля, хрящі, обріза |
Кістки |
Технічні зачищення та затрати |
без вирізки |
|||||
Яловичина |
І |
75,5 |
3,0 |
21,2 |
0,3 |
ІІ |
71,5 |
4,0 |
24,2 |
0,3 |
|
Виснажені |
65,1 |
5,0 |
29,2 |
0,7 |
|
Телятина молочна |
І |
73,2 |
3,5 |
23,0 |
0,3 |
ІІ |
69,2 |
4,5 |
25,8 |
0,5 |
|
Виснажені |
62,0 |
5,0 |
32,5 |
0,5 |
|
з вирізкою (1,3) |
|||||
Яловичина |
І |
74,5 |
3,0 |
20,9 |
0,3 |
ІІ |
70,6 |
4,0 |
23,8 |
0,3 |
Таблиця 5
Норми виходу при обвалуванні та жилувані м’яса свинини,
% до маси м’яса на кістках
Вгодова-ність за катего-ріями |
Вирізка не зачищена |
М’ясо жиловане, жир-сирець |
Шкірка |
Сухо-жилля, хрящі |
Кістки |
Баки |
Ніжки |
Технічні зачищен-ня та затрати |
Всього |
Свинина без шкіри, без вирізки, без баків |
|||||||||
ІІІ (жирна) |
- |
88,2 |
- |
1,3 |
10,3 |
- |
- |
0,2 |
100 |
ІІ (м’ясна) |
- |
84,7 |
- |
2,1 |
13,0 |
- |
- |
0,2 |
100 |
ІV |
- |
83,6 |
- |
2,1 |
14,1 |
- |
- |
0,2 |
100 |
Свинина без шкіри, з вирізкою, без баків |
|||||||||
ІІІ (жирна) |
0,8 |
87,5 |
- |
1,3 |
10,2 |
- |
- |
0,2 |
100 |
ІІ (м’ясна) |
0,8 |
84,0 |
- |
2,1 |
12,9 |
- |
- |
0,2 |
100 |
ІV |
0,8 |
82,9 |
- |
2,1 |
14,0 |
- |
- |
0,2 |
100 |
нестандартна |
- |
76,0 |
- |
3,0 |
20,5 |
- |
- |
0,5 |
100 |
Свинина без шкіри, без вирізки, з баками |
|||||||||
ІІІ (жирна) |
- |
85,7 |
- |
1,3 |
10,0 |
2,8 |
- |
0,2 |
100 |
ІІ (м’ясна) |
- |
82,4 |
- |
2,0 |
12,7 |
2,7 |
- |
0,2 |
100 |
ІV |
- |
80,7 |
- |
2,1 |
13,6 |
3,4 |
- |
0,2 |
100 |
Таблиця 6
Норми виходу при обвалуванні та жилуванні м’яса,
% до маси м’яса на кістках (свинина, баранина)
Вид м’яса |
Вгодованість |
М’ясо жиловане, жир-серець |
Сухо-жилля, хрящі |
Кістки |
Цевкі |
Шкірка |
Технічні зачищен-ня та затрати |
Всього |
Підсвинки, поросята |
||||||||
Свинина в шкурі |
ІІ категорія (підсвинки) |
68,5 |
2,5 |
19,5 |
- |
9,0 |
0,5 |
100,0 |
Підсвинки (нестандартні) |
61,5 |
1,8 |
25,4 |
- |
11,0 |
0,3 |
100,0 |
|
Поросята (нестандартні) |
49,7 |
2,0 |
32,0 |
- |
16,0 |
0,3 |
100,0 |
|
Свинина без шкіри |
ІІ категорія (підсвинки) |
75,3 |
2,7 |
21,5 |
- |
- |
0,5 |
100,0 |
Підсвинки (нестандартні) |
69,1 |
2,0 |
28,5 |
- |
- |
0,4 |
100,0 |
|
Баранина |
||||||||
Баранина без цевок |
І категорія |
74,0 |
1,5 |
24,3 |
- |
- |
0,2 |
100,0 |
ІІ категорія |
66,0 |
2,0 |
31,8 |
- |
- |
0,2 |
100,0 |
|
Виснажені |
56,5 |
2,5 |
40,5 |
- |
- |
0,5 |
100,0 |
|
Баранина з цевками |
І категорія |
72,9 |
1,5 |
23,9 |
1,5 |
- |
0,2 |
100,0 |
ІІ категорія |
64,7 |
2,0 |
31,1 |
2,0 |
- |
0,2 |
100,0 |
|
Виснажені |
55,0 |
2,5 |
39,5 |
2,5 |
- |
0,5 |
100,0 |
Таблиця 7
Норми виходу шпику і жиру-сирцю при жилуванні м’яса, % до маси м’яса
Вид м’яса |
Вгодованість за категоріями |
Жир-сирець |
Шпик |
Всього |
||
хребтовий |
боковий |
грудинка |
||||
Яловичина |
І |
4,0 |
- |
- |
- |
4,0 |
ІІ |
1,5 |
- |
- |
- |
1,5 |
|
Свинина |
ІІІ (жирна) |
- |
9 |
9 |
8 |
26 |
ІІ (м’ясна) |
- |
4 |
6 |
6 |
16 |
|
ІV |
||||||
І (бекона) |
- |
4 |
7 |
7 |
18 |
Примітка: При використанні на варені ковбаси грудинки замість жирної свинини вихід шпику відповідно зменшується
Таблиця 8
Норми виходу жилованого м’яса за сортами, % до загальної маси жилованого м’яса
Сорт жилованого м’яса |
Яловичина |
Свинина за категоріями |
Конина |
|
ІІІ (жирна) |
ІІ (м’ясна), ІV |
|||
Вищий |
20 |
- |
- |
20 |
Пісна |
- |
25 |
40 |
- |
Перший |
45 |
- |
- |
25 |
Напівжирна |
- |
35 |
40 |
- |
Другий |
35 |
- |
- |
55 |
Жирна |
- |
40 |
20 |
- |
Примітка: При жилуванні яловичини вихід жилованої яловичини до 12 % за рахунок зменшення І та ІІ сортів яловичого м’яса