Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)

Матеріальне забезпечення : Реактив Неслера, ч.д.а.; 10%- ний розчин оцтової кислоти; стаканчики на 50 мл; піпетки на 1 і 2 мл; циліндри місткістю 25 і 50 мл; вода дистильована.

В ос­нову методу покладена специфічна реакція, яка дає змогу визначити наявність аміаку або його солей за зміною за­барвлення молочної сироватки при взаємодії з реактивом Неслера.

Хід визначення

У стаканчик наливають близько 20 мл молока і нагрівають на водяній бані до 35—40°С. У підігріте молоко вносять 1,0—1,5 мл 10%-ної оцтової кислоти. Для осадження казеїну пробу залишають на 10 хв. Потім піпеткою з ваткою на кінці відбирають 2 мл відстояної сироватки і переносять у пробірку. Сюди ж додають 1 мл реактиву Неслера. Вміст пробірки пере­мішують, спостерігаючи за зміною кольору суміші. Од­ночасно ставлять контрольну пробу з натуральним си­рим молоком.

Поява в пробірці лимонно-жовтого забарвлення свід­чить про наявність аміаку в кількості, яка характерна для натурального молока. Поява жовтого, жовто-оранжевого забарвлення свідчить про підвищений вміст аміаку, що вказує на можливу фальсифікацію або порушення сані­тарних умов одержання молока.

Зміну забарвлення суміші спостерігають протягом пер­ших 1—2 хв. Чутливість методу — 6—9 мг% аміаку.

Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)

Матеріальне забезпечення: Ваги лабораторні 4 класу точ­ності на 200 г; піпетки на 1 мл з ціною поділки 0,1 мл і склян­ки хімічні на 150 і 200 мл; колби конічні на 100 і 250 мл; ци­ліндри на 100 і 500 мл; сірчана кислота, ч.д.а. густиною 1830—1835 кг/л; калію йодид, ч.д.а.; крохмаль; вода дисти­льована.

Метод грунтується на взаємодії добавленого в молоко пероксиду водню з калію йодидом, при цьому ви­діляється йод, який дає з крохмалем синє забарвлення.

Для аналізу готують розчин сірчаної кислоти на дисти­льованій воді (1: 3).

Для приготування крохмального розчину калію йоди­ду 3 г крохмалю розчиняють у 20 мл води і приливають до 80 мл кип'яченої води. Після охолодження до крохмаль­ного розчину додають 3 г калію йодиду, розчиненого у 5—10 мл дистильованої води. Крохмальний розчин калію йодиду зберігають у холодильнику і періодично переві­ряють кип'ятінням з молоком на відсутність синього за­барвлення.

Хід визначення

У пробірку наливають 1 мл дослід­жуваного молока, додають 2 краплі розчину сірчаної кислоти і 0,2 мл крохмального розчину калію йодиду. Через 10 хв спостерігають колір розчину. Поява в про­бірці синього забарвлення свідчить про наявність у мо­лоці перекису водню'. Чутливість методу — 0,001% пере­кису водню.

Тема : Контроль якості молока в залежності від стану здоров’я тварини. Контроль пастеризації молока

Мета : Засвоїти методику аналізу на пероксидазну пробу та пробу з мастидіном.

Місце проведення : лабораторія кафедри ТЗППТ.

Завдання :

1. Виявити пероксидазу за реакцією з йодисто – калієвим крохмалем.

2. Дослідити молоко корів хворих на мастит.

3. Провести пробу на відстоювання.

Дослідження молока корів, хворих на мастит.

Мас­тит — це запалення молочної залози, шо виникає при дії хвороботворних факторів і характеризується патологіч­ними змінами в тканинах і секреті молочної залози.

Захворювання корів маститами завдає значних еконо­мічних збитків. У корови після перехворювання на мастит зменшується молочна продуктивність на 10—15% від річно­го надою. У наступну лактацію надій не відновлюється май­же у половини корів через структурні і функціональні зміни тканин молочної залози. До 30% корів вибраковують внас­лідок атрофії чверті вим'я. Передчасне вибракування корів значно скорочує строк їх продуктивного використання і призводить до недоотримання великої кількості молока і те­лят. На лікування маститів витрачаються значні кошти.

Боротьба з маститами корів є однією з актуальних проблем і найперспективнішим шляхом скорочення втрат продукції і витрат на лікування тварин при сучасному ве­денні молочного скотарства.