
- •1. Вкажіть основні віхи становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- •Поясніть, в чому полягає відмінність політології як науки від політології як навчальної дисципліни.
- •3. Назвіть ключові політичні ідеї Марсилія Падуанського
- •Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї мислителів Реформації (м. Лютер, м. Мюнцер).
- •5. Чому мислителя епохи Відродження н. Макіавеллі вважають основоположником політичної науки Нового часу?
- •6. З’ясуйте сутність теорії державного суверенітету ж. Бодена.
- •З’ясуйте сутність теорії розподілу влади ш. Монтеск’є
- •8. З’ясуйте сутність теорії народного суверенітету ж.-ж. Руссо
- •9. Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї т. Джефферсона
- •Назвіть ключові ідеї марксистської політичної теорії.
- •Які основні суспільно-політичні ідеї знайшли своє відображення у “Повчанні” Володимира Мономаха?
- •Назвіть представників та провідні ідеї ліберального напряму української політичної думки другої половини хіх – першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї націонал-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Зазначте представників та базові ідеї народно-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї консервативного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та провідні ідеї націоналістичного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •17. Ким була представлена та якими провідними ідеями характеризувалась націонал-комуністична течія в українській політичній думці першої половини хх ст.
- •18. З’ясуйте суть концепції “всебічного визволення” в. Винниченка.
- •19. Якими особливостями характеризувалась суспільно-політична думка підрадянської України у 1960 – 1980-х рр.
- •20. З’ясуйте суть марксистського та немарксистського підходів щодо історичного періоду виникнення політики як суспільного явища.
- •З’ясуйте сутність консенсусного та конфліктологічного розуміння політики.
- •22. Розкрийте зміст теологічного, натуралістичного і соціального підходів пояснення політики.
- •23. Назвіть та поясніть функції політики.
- •24. Поясніть, що означають такі властивості політики, як: універсальність, інклюзивність, атрибутивність.
- •25. Що означають та за якою ознакою виокремлюються такі групи суб’єктів політики, як: соціальні, інституціональні та функціональні?
- •З’ясуйте суть функціоналістської та конфліктологічної парадигм мислення щодо розуміння місця конфліктів у житті суспільства.
- •Які існують типології політичних конфліктів у сучасній науковій літературі?
- •Дайте визначення політичної діяльності, поясніть, які виокремлюють в ній аспекти та рівні.
- •Що представляють собою нижчий та вищий рівні політичної діяльності? Наведіть приклади їх форм.
- •Дайте визначення політичної поведінки та здійсніть її типологію за м.Вебером та г.Алмондом.
- •Дайте визначення політичної влади та вкажіть її функції.
- •З’ясуйте сутність біологічного, антропологічного та політологічного підходів до розуміння влади.
- •Назвіть та поясніть особливості політичної влади.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте утилітарні, примусові (силові) і нормативні ресурси
- •Поясніть форми здійснення політичної влади: панування, керівництво, управління, контроль.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте економічні, соціальні, духовно-інформаційні ресурси
- •Дайте визначення політичної системи суспільства та назвіть її складові елементи
- •39. Що таке політична система суспільства і які функції вона виконує?
- •З’ясуйте суть підходів д.Істона і г.Алмонда до розуміння політичної системи суспільства.
- •Здійсніть порівняльну характеристику громадських організацій, рухів і політичних партій.
- •Назвіть та поясніть закономірності функціонування політичної системи суспільства.
- •Які існують типології політичних систем в сучасній науковій літературі?
- •Назвіть основні напрями формування і вдосконалення політичної системи України.
- •В чому полягає суть реформи політичної системи України?
- •Дайте визначення держави як політичного інституту, назвіть і поясніть її істотні ознаки
- •Що таке парламент, які його функції у суспільстві та як він співвідноситься з явищем парламентаризму?
- •Дайте визначення понять: форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим.
- •Охарактеризуйте абсолютну монархію як форму державного правління.
- •Дайте характеристику конституційної монархії як форми правління, її різновидів – дуалістичної та парламентської монархій.
- •Дайте характеристику президентської форми республіканського правління.
- •Охарактеризуйте парламентську форму правління.
- •Що представляє собою така форма державного устрою як федерація?
- •Назвіть сутнісні ознаки конфедерації.
- •Вкажіть, якою є Україна з точки зору форми правління, форми устрою, політичного режиму.
- •Зазначте спільні і відмінні риси тоталітарного і авторитарного політичних режимів.
- •Якими ознаками характеризується демократичний політичний режим?
- •61. Що таке пряма і представницька демократія?
- •62. Дайте визначення правової держави і назвіть її основні принципи.
- •63. Поясніть, як співвідносяться між собою принципи правової і соціальної держави.
- •64. Що таке соціальна держава, на чому вона грунтується та що забезпечує?
- •65. Назвіть ознаки та інститути громадянського суспільства.
- •66. Назвіть особливості та проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
- •Дайте визначення політичної партії, назвіть її базові параметри.
- •Коли історично виникли масові партії (партії сучасного типу) і які основні чинники сприяли цьому?
- •Які причини виникнення політичних партій і які функції виконують ці політичні інститути?
- •Що представляють собою кадрові, масові та непрямі партії, за м.Дюверже?
- •Які типології політичних партій існують в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте політичні партії України за ідеологічним спрямуванням.
- •Що прийнято розуміти під партійною системою, які типи партійних систем розрізняють, за Дж.Сарторі?
- •З’ясуйте зміст однопартійної, гегемоністської систем та партійної системи домінування.
- •З’ясуйте зміст двопартійної системи, систем обмеженого і поляризованого плюралізму та атомізованої партійної системи.
- •Що таке вибори, які виокремлюють види виборів, які найважливіші принципи лежать в основі виборчих кампаній?
- •З’ясуйте суть мажоритарної виборчої системи, її різновидів.
- •Що представляє собою пропорційна виборча система та її різновиди?
- •В чому полягає суть змішаної виборчої системи?
- •Назвіть переваги і недоліки з точки зору демократичності мажоритарної і пропорційної виборчих систем.
- •Сформулюйте “три соціологічні закони” взаємодії виборчих і партійних систем, за м.Дюверже.
- •Назвіть найоптимальніші варіанти поєднання основних форм державного правління (президентської і парламентської) та основних типів виборчих систем (мажоритарної і пропорційної).
- •Назвіть та поясніть концепції політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її основні елементи.
- •Які типології політичних культур поширені в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте патріархальний, підданський та активістський типи політичної культури, за г.Алмондом і с.Вербою.
- •Назвіть особливості громадянської політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її функції.
- •З’ясуйте суть процесу політичної соціалізації та його функцій.
- •Поясніть зміст фаз політичної соціалізації: політичної адаптації та інтеріоризації.
- •Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.
- •Які бачаться основні завдання по формуванню демократичної політичної культури в Україні?
- •Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.
- •Здійсніть типології політичних еліт, які поширені в сучасній науковій літературі.
- •Охарактеризуйте закриту та відкриту політичні еліти.
- •Назвіть та поясніть функції політичної еліти.
- •Дайте характеристику антерпренерської системи відбору еліт та системи гільдій.
- •Що таке бюрократія? Вкажіть, які типи бюрократії виділяв м. Вебер.
- •Назвіть та поясніть концепції витоків політичного лідерства.
- •101. Дайте визначення політичного лідера. Здійсніть порівняльну характеристику політичного лідера та керівника.
- •102. Які типології політичних лідерів поширені в сучасній науковій літературі?
- •103. Дайте характеристику цезаристського, плутократичного, популістського, професійного типів політичного лідера.
- •104. Охарактеризуйте авторитарний і демократичний стилі політичного лідерства.
- •105. Охарактеризуйте буденний (емпіричний) і теоретичний рівні політичної свідомості.
- •106. Дайте визначення політичної ідеології, назвіть її риси і функції.
- •107. З’ясуйте зміст концепцій деідеологізації і реідеологізації суспільного життя.
- •108. Що таке політичний екстремізм як ідейно-політична течія і які виокремлють його різновиди?
- •109. Покажіть, як здійснюється взаємовплив різних політичних ідеологій: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціал-демократизму, фашизму, анархізму.
- •110. Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
- •111. Дайте визначення зовнішньої політики та назвіть її особливості.
- •112. Дайте визначення зовнішньої політики, назвіть її функції та засоби здійснення.
- •113. Що представляє собою державна сила країни на міжнародній арені і якими факторами вона визначається?
- •114. Що таке національні інтереси, які виокремлюють їх різновиди?
- •115. Що представляє собою національна безпека, її об’єкти та виміри?
- •116. З’ясуйте суть економічної, політичної, військової та інформаційної національної безпеки.
- •117. Назвіть основні цілі, принципи і форми здійснення міжнародної політики.
- •118. Дайте визначення міжнародної і зовнішньої політики, назвіть їхніх суб’єктів.
- •119. Назвіть основні напрями і пріоритетні функції зовнішньої політики України.
- •120. Дайте визначення міжнародних відносин та назвіть їхні особливості.
- •121. Назвіть особливості та функції міжнародних організацій.
- •122. Дайте визначення глобальних проблем сучасності, назвіть критерії їх виокремлення та основні групи.
112. Дайте визначення зовнішньої політики, назвіть її функції та засоби здійснення.
Зовнішня політика держави - це комплекс дій, спрямованих на забезпечення її національних інтересів в міжнародних відносинах.
Міжнародна політика – це сукупна цілеспрямована діяльність народів, держав, їхніх інститутів, соціальних спільнот, об’єднань громадян у сфері міжнародного життя.
При реалізації міжнародної політики (головним чином держави) використовуються політичні, економічні, воєнні, ідеологічні засоби. Найважливішу роль відіграють політичні засоби, зокрема дипломатія. До економічних засобів відносяться товарні фонди держави, її грошові ресурси, досягнення науки і техніки, які держава може продавати чи надавати іншим країнам як допомогу чи кредит, і таким чином впливати на міжнародні стосунки. Серед ідеологічних засобів міжнародної політики перш за все виділяють засоби впливу на світову громадськість шляхом зовнішньополітичної пропаганди та розвитку культурних зв’язків між державами. А до воєнних засобів відносять збройні сили держави.
Зовнішня політика держави виконує три основні функції :
охоронну (складає захист суверенітету й територіальної цілісності держави від зовнішніх посягань, а також прав та інтересів держави і її громадян за кордоном);
представницько-інформаційну (полягає у представництві держави в зовнішніх зносинах через її відповідні органи);
переговорно-організаторську (полягає в організації і використанні міжнародних контактів).
113. Що представляє собою державна сила країни на міжнародній арені і якими факторами вона визначається?
Державна сила – це та сукупність об’єктивних і суб'єктивних факторів, від яких залежить успішна реалізація основних завдань зовнішньої політики. Такими факторами, вимірами державної сили виступають:
населення (йдеться не тільки про чисельність, а й про освітній рівень,працелюбність, фахову підготовку, майстерність);
географічне розташування (особливість масштабності країни, її географічне положення значною мірою обумовлюють її політичний потенціал);
природні ресурси (країна з великими ресурсами знаходиться у потенційно вигідному становищі, але при умові, що вона має можливість їх експлуатувати);
індустріальний розвиток держави (сприяє досягненню вищого рівня життя, що забезпечує підтримку уряду населенням, створює ситуацію політичної стабільності);
військова могутність ( особливо проявляється як показник сили держави у воєнні періоди, але у мирний час відходить на задній план);
політична воля (не піддається кількісному виміру, але без бажання використати все вище перелічене не може й бути мови про міжнародну силу держави);
політичне керівництво (одноосібне, що посилюється в період кризи або війни, і колегіальне, що переважає в періоди миру і процвітання);
дипломатія;
внутрішня організація;
сприйняття держави іншими державами, її міжнародний імідж, міжнародний авторитет.
114. Що таке національні інтереси, які виокремлюють їх різновиди?
Національні інтереси – це інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізуються через політичну систему відповідної країни, як компроміс у поєднанні запитів кожної людини і суспільства в цілому.
Важливо вказати, що всі країни мають як постійні (головні, фундаментальні, базові), так і тимчасові (життєво важливі, специфічні, пріоритетні, тобто зумовлені часом) національні інтереси. Відповідно розрізняють й такі основні рівні зовнішньополітичних інтересів: рівень головних інтересів і рівень специфічних інтересів.
Рівень головних інтересів охоплює зовнішньополітичні інтереси, пов’язані із забезпеченням безпеки і цілісності держави як певної соціально-економічної, політичної, національно-історичної і культурної спільності; захистом економічної і політичної незалежності держави, утриманням і зміцненням її авторитету в системі міжнародних відносин.
Рівень специфічних інтересів містить окремі, часткові інтереси держави в системі міжнародних відносин. Це, наприклад, прагнення держави утвердити свій вплив у тих чи інших міжнародних організаціях, брати участь у розв’язанні регіональних конфліктів, розвивати культурні зв’язки з іншими державами тощо.
Стосовно національних інтересів України потрібно зазначити, що вони, як вказано в Концепції національної безпеки України, відображають фундаментальні цінності та прагнення українського народу, його потреби в гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення і способи задоволення .
В структурі національних інтересів України, включаючи внутрішні і зовнішні аспекти, також виділяють найбільш загальні, постійні, основні, базові (напр., гарантування суверенітету, незалежності, самостійності; підтримання територіальної цілісності й непорушності кордонів) та тимчасові (проміжні), як то: подолання економічної кризи в державі та інтенсивний розвиток народного господарства; усунення розбіжностей у зовнішньополітичних орієнтаціях регіонів України; підтримка процесів соціально-культурного й духовного відродження, інші.