106. Дайте визначення політичної ідеології, назвіть її риси і функції.

Політична ідеологія - це система концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, естетичних, філософських уявлень, поглядів та ідей, які відображають ставлення людей до навколишньої дійсності та один до одного, способи пізнання та інтерпретації буття з позицій цілей, ідеалів, інтересів певних соціальних груп та суб’єктів політики. Тобто політична ідеологія – це не просто певна система поглядів та ідей. Її специфіка полягає в тому, що ця система поглядів та ідей обов’язково відображає становище певних класів, соціальних груп, націй, їх інтереси і уявлення про реалізацію цих інтересів. Ідеологія дає цілісне трактування суспільного життя, його смислу, спрямованості, перспектив та передбачає певні способи вирішення суспільних проблем. А сама суть цих способів вирішення так чи інакше пов’язується з інтересами певних соціальних груп.

Ідеологія будуються на певних теоретичних основах, використовуючи раціональні методи розмірковування та переконання. Систематизовані теоретичні знання складають основний зміст ідеології, але крім цих знань ідеологія містить ще й ціннісний аспект, пов’язаний з вираженням нею класових інтересів. Ідеологія нерідко трактуєтстья на суб’єктивних передумовах, умовних тлумаченнях, цінностях, що відбивають інтереси тих чи інших класів. Ідеологія передбачає досягнення певних політичних цілей, які відповідають інтересам тих чи інших груп. При цьому ідеологія обов’язково будується на припущеннях та оцінках, завжди виправдовує певні дії. Таким чином, жодна ідеологія не дає безумовно точного та цілком надійного відображення дійсності, а тому ті програми, ідеали, цілі, які формуються ідеологами, можуть суттєво відрізнятися від реальних суспільних ситуацій і можливостей. А це, в свою чергу, пояснює те, що програми тих чи інших політичних партій завжди представляють собою лише один із можливих варіантів політики.

Ідеологія виконує низку функцій, найважливішими серед яких можна назвати:

пояснення суспільно – політичної реальності, цілісної орієнтації людини у суспільстві;

обґрунтування та виправдання певної лінії політичної дії, яка відповідає інтересам тих чи інших соціальних спільностей;

інтегруючу та мобілізуючу, спрямовану на згуртування певних соціальних груп;

програмно – цільову ( ідеології знаходять своє відображення в програмах діяльності, політичних платформах партій, які прагнуть до влади з метою реалізації інтересів певних соціальних спільностей ).

107. З’ясуйте зміст концепцій деідеологізації і реідеологізації суспільного життя.

Жодна ідеологія не дає безумовно точного та цілком надійного відображення дійсності, а тому ті програми, ідеали, цілі, які формуються ідеологами, можуть суттєво відрізнятися від реальних суспільних ситуацій і можливостей. А це, в свою чергу, пояснює те, що програми тих чи інших політичних партій завжди представляють собою лише один із можливих варіантів політики. Виходячи з таких особливостей ідеології як форми свідомості, деякі із західних мислителів ( зокрема К. Мангейм ) оголосили її в принципі „хибною свідомістю”. Наступним кроком в цьому напрямку стало висловлене американським вченим Д. Беллом в 60-і роки ХХ ст. прагнення взагалі звільнитися від ідеології як форми свідомості, що безнадійно застаріла ( концепція „деідеологізації” ). За тодішньою думкою Д. Белла, в сучасному суспільстві місце ідеології повинна зайняти наука.

Проте вже в 70-і роки той же Д. Белл, а також багато інших дослідників виступили з концепцією „реідеологізації” , визнавши необхідність формування нової ідеології, яка відповідала б суспільним реаліям, вимогам часу, спиралася б на наукові досягнення. Таким чином, спроба „відмінити” ідеологію не привела до успіху, і в епоху технологічної революції ідеологія як форма свідомості продовжує існувати і чинити вплив на людей.