Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
79.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
1.17 Mб
Скачать

45.Номінальна та реальна заробітна плата

Номінальна ЗП — суму грошей, яку отримує власник робочої сили за певний проміжок часу (го­дину, день, місяць).

Реальна ЗП- грошовий еквівалент маси товарів і послуг, які можна придбати за номінальну ЗП. Рух реальної заробітної плати у світовій практиці визначають за формулою: І(РЗП)=І(НомЗП)/І(ціни на спож.тов)

Для характеристики рівня оплати праці застосовуються показники номінальної і реальної заробітної плати.

Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку одержує працівник за свою працю. Одиницею виміру тут є погодинна ставка заробітної плати, яка визначається коливанням попиту і пропозиції на ринку праці. На погодинну ставку впливають і такі чинники: фондоозброєність праці, її продуктивність і якість, рівень застосованої технології праці, кваліфікації найманих працівників, ефективність праці, природні умови (клімат) і традиції країни.

Номінальна заробітна плата, тобто кількість грошей, одержаних працівником на руки, не дає повного уявлення про доход на фактор найманої праці, тому що в різний час за одну і ту ж кількість грошей можна купити різну кількість життєвих благ. Тому визначення рівня оплати праці здійснюється через реальну заробітну плату.

Реальна заробітна плата визначається масою товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату за існуючого рівня цін після відрахування податків та інших платежів. Отже, рівень реальної заробітної плати визначається сумою номінальної оплати праці, рівнем податків і цін на життєві блага. При даному рівні цін реальна заробітна плата змінюється прямо пропорційно змінам номінальної заробітної, а при даному рівні номінальної заробітної плати – обернено пропорційно зміні цін на споживчі товари і послуги.

Чинник цін (рівень інфляції) в обчисленнях динаміки реальної заробітної плати розраховується як індекс вартості життя

46. Позиковий відсоток як форма доходу на грошовий капітал, наданий у позику

Позичко́вий відсо́ток — перетворена форма тієї частки додаткової вартості, яку функціонуючі капіталісти вимушені віддавати власникам позичкового капіталу.

Позичковий відсоток - це плата за капітал, тобто за гроші, позичені для ведення бізнесу. Для кредитора він виступає як плата за ризик неповернення грошей, а для позичальника - це плата за право користуватися грошовими ресурсами в даний період часу. Сучасна економічна теорія розглядає відсоток як ціну капіталу, незалежно від того, хто його отримує: власник позичкового чи фізичного капіталу. Пояснюється такий підхід тим, що в сучасних умовах, коли акціонерна форма капіталу стала панівною, доходи від акціонерного капіталу виступають як відсоток грошового капіталу.

Позиковий відсоток-це відсоток, який позичальник сплачує кредитору.

Види відсотків: депозитний(плата банку за зберігання грошових коштів на рахунку),позиковий, обліковий (ставка,за якою центр банк надає позики комерційним),дисконтний (який одержує банк при купівлі векселів)

Позиковий відсоток забеспечує один з принципів кредитування: платності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]