38.Марксистський та маржиналістський підходи до проблеми форму­вання доходів.

Марксистська концепція функціонального розподілу доходів ґрунтується на таких засадах:

- капіталістичний сукупний національний дохід створюється найманою працею і капіталом;

- носієм здатності до праці є найманий працівник, який, по-перше, переносить частину минулої, втіленої в засобах виробництва праці на заново створюваний продукт, а по-друге, створює нову вартість;

- новостворена вартість є результатом тільки найманої праці;

- результатом капіталу є перенесена вартість, яка входить у структуру сукупного суспільного продукту, але не є складовою національного доходу (новоствореної вартості);

- національний дохід має дві складові затрати змінного капіталу (найманої праці), які набувають форми заробітної плати, й які набирають вигляду додаткової вартості;

- капіталісту додаткова вартість нічого не коштує, а для найманого працівника вона коштує неоплаченої праці;

Маржиналістська концепція розподілу факторних доходів ґрунтується на інших засадах, а саме:

- власниками економічних ресурсів у капіталістичній економіці є домогосподарства;

- існують чотири фактори виробництва, яким відпові­дають такі форми доходів: земля створює ренту; капітал (інвестиційні ресурси) — процент; праця — заробітну плату; здатність до підприємництва створює підприєм­ницький дохід (прибуток);

- величина доходу на кожний із зазначених вище фак­торів визначається граничним внеском кожного чинника у валовий дохід фірми;

- такий принцип (закон) розподілу доходів справедли­вий як для найманих працівників, так і для землевласників, власників капіталу та людей, схильних до підприємництва, оскільки він забезпечує розподіл доходу пропорційно до вне­ску кожного із факторів.

39.Види та джерела формування факторних доходів.

Різноманітні напрямки економічної теорії по-різному пояснюють джерела доходів, але єдині в тому, що кожний виробничий чинник пов'язаний із певним доходом, що дає можливість інтегрувати різноманітні уявлення. Трактування основних проблем теорії доходів у сучасних умовах значно відрізняється від уявлень минулого. Ріст національного добробуту і створення систем соціального регулювання значно згладжують проблеми класового протистояння. Проте аналіз співвідношення долей праці і капіталу в сукупних доходах признається загальнозначущим і широко використовується в сучасному економічному аналізі.

На базі функціонального розподілу доходів розраховується частка трудового доходу в сукупних доходах. Цей показник можна уявити відношенням між добутком заробітної плати на чисельність зайнятих і розміром сукупних доходів. Характерно, що історична тенденція частки праці (у сучасних системах урахування до осіб найманої праці відноситься дуже широке коло зайнятих, у той час як у марксистській теорії під долею праці розуміють зарплату пролетаріату) у марксизмі оцінюється як така, що знижується, у той час як опоненти доводять ріст частки праці в сукупних доходах.

На формування доходів населення впливають такі чинники:

• нівелюючі — складання заробітків членів сім'ї, пенсії пенсіонерів, які живуть разом з дітьми, матеріальної допомоги, яку отримують непрацюючі члени сім'ї;

• диференціюючі — наявність непрацездатних членів сім'ї, співвідношення працюючих і непрацюючих членів сім'ї.

Крім того, залежно від джерел формування доходи можуть бути трудовими і нетрудовими, при цьому нетрудові можуть бути законними — виграші, аліменти, спадщина, пенсії.

Одержані доходи населення витрачає на купівлю продовольчих і непродовольчих товарів, сплату податків, соціальне страхування, комунальні платежі, платне медичне обслуговування, заощадження, транспорт, дозвілля та ін.