53. Необхідність, зміст і джерела кредиту

Ступінь зрілості ринкових економічних систем часто оцінюють за ступенем розвитку кредитних відносин. Термін "кредит" походить від лат "позика. Існування кредиту пов'язане з позичковим капіталом.

Позичковий капітал — це грошовий капітал, який нада­ється його власниками або розпорядниками як позика з метою отримання доходу в формі позичкового відсотка (процента).

Рух позичкового капіталу називають кредитом.

Кредит — це система відносин з приводу акуму­ляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

Джерела кредиту:

1. грошовий капітал, що вивільняється в процесі кругообороту промислового та торговельного капіталу.

2. рух бю­джетних засобів, цільових фондів та резервів.

3. грошові доходи і заощадження приватних осіб.

Для того щоб тимчасово вільні грошові засоби не пере­ставали виконувати функцію капіталу, вони повинні руха­тись, бо тільки рух забезпечує їхнє зростання. Наявність тим­часово вільних грошових засобів, з одного боку, та наявність суспільної потреби в їхньому використанні - з іншого, зумовлюють об'єктивну необхідність існування кредиту.

Принципи функціонування кредиту: 1. обов'язковість повернення кредиту. 2. платність. 3. строковість. 4. Цільовий характер. 5 Матеріальна забезпеченість

54. Форми і види кредиту.Кредитна система України.

За суб'єктами кредитних відносин, об'єктом позик, сфе­рою поширення та розміром позичкового відсотка розріз­няють:

1. Комерційний кредит — надається одним підприєм­цем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою пла­тежу. Об'єктом - товарний капітал. Інструмент комерційного кредиту - вексель. Вексель може набувати форм простого (видається позичаль­ником на ім'я кредитора із зазначенням місця та часу видачі векселя, розміру суми, місця й часу платежу) і переказного векселя, або тратти (письмовий наказ кредито­ра позичальникові про сплату певної суми третій особі або пред'явнику). Особа, що видає переказний вексель, назива­ється трассантом, а особа, на користь якої виписана трат­та, — ремітентом.

Мета комерційного кредиту — прискорення реалі­зації товарів та втіленого в них прибутку.

Величина позичкового відсотка за комерційний кредит нижча від банківського; входить у ціну товару та суму век­селя.

2. Банківський кредит — найпоширеніша форма кре­диту. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Кредитором є банк, а позичальником — домогосподарства, підприємницький і державний сектор.

Мета банківського кредиту — отримання прибутку з позик. Банківський кредит не має цільового обмеження.

Банківський кредит — це форма кредиту, за якою банк надає клієнтові у тимчасове використання час­тину власного або залученого грошового капіталу на умовах повернення та платності у вигляді банків­ського відсотка.Поділяють на:

-незабезпечений (блан­ковий) та забезпечений (векселем, майном чи цінними па­перами);

-онкольний (погашаєть­ся на першу вимогу банку); короткостроковий (до 1 року); середньостроковий (від 1 до 3 років); довгостроковий (по­над 3 роки);

-за ступенем ризику — стандартний і з підвище­ним ризиком;

-за способом погашення кредиту — кредит, що по­гашається в розстрочку (поступово, частинами), та одно­ разового погашення;

3.Споживчий кредит - - надається банком приватним особам для придбання предметів особистого споживання довгострокового користування (холодильників, пральних машин, телерадіоапаратури, меблів, автомобілів тощо).

4.Іпотечний кредит — довгострокова позика під заставу нерухомого майна (землі, житла, виробничих будівель). Надають переважно спеціалізовані іпотечні банки під за­ставу нерухомого майна. У випадку несвоєчасного повер­нення кредиту позичальник втрачає заставлене нерухоме майно, і воно переходить у власність банку.

5.Лізинговий кредит — відносини між юридичними осо­бами, що виникають з приводу оренди майна і супроводжу­ються укладанням лізингової угоди, в якій лізинговою ком­панією є банк, що на замовлення орендаря купує обладнан­ня і надає його в оренду.

6.Ломбардний кредит - - короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує повернення кредиту.

7.Державний кредит — система економічних відно­син між державою в особі Ті органів влади чи управлін­ня, з одного боку, та фізичними і юридичними особа­ми - - з іншого, за яких держава виступає як пози­чальник, кредитор чи гарант. Дер­жавні запозичення можуть мати як грошову форму так і натуральну.

Кредитна система — це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна структу­ра) та сукупність кредитно-фінансових установ, які ство­рюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціональна структура).

Структура:

• центральний банк;

• комерційні банки;

• спеціалізовані банківські установи (іпотечні, зовніш­ньоторговельні, ощадні банки тощо);

• небанківські фінансово-кредитні установи (стра­хові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії )

Центральний банк --це державна установа, яка є го­ловною ланкою кредитної системи. Його ще називають бан­ком банків, виходячи із завдань та функцій, які він виконує. Головне завдання центрального банку-управління емісійною, розрахунковою та кредитною діяльністю, через які держава через централь­ний банк проводить грошово-кредитну політику.

Комерційні банки є основою кредитної системи.