- •1.Предмет економічної теорії.
- •2.Зародження та етапи розвитку економічної теорії.
- •3.Сучасні економічні теорії. Розвиток економічної думки в Україні.
- •4.Методи дослідження економічних процесів та явищ.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічні категорії та економічні закони.
- •8.Економічні потреби: їхня суть та класифікація. Закон зростання потреб.
- •9.Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.
- •10.Закон насичення задоволення потреб та закон спадної граничної корисності
- •11.Економічні інтереси: суть, види, взаємодія.
- •12.Теорії мотивації
- •13.Виробництво як процес суспільної праці.
- •14.Основні фактори виробництва, їхня характеристика.
- •15.Крива виробничих можливостей та її характеристика.
- •16.Виробнича функція та проблема економічного вибору.
- •17.Суспільне виробництво і суспільне багатство.
- •18.Ефективність суспільного виробництва та фактори зростання.
- •19.Економічна теорія про місце людини в суспільному виробництві.
- •20.Структура та використання національного багатства
- •21.Формаційний та цивілізаційний підходи до пізнання процесів суспільного розвитку.
- •22.Основні етапи розвитку цивілізацій.
- •23.Постіндустріальна цивілізація: зміст, риси.
- •24.Зміст і структура економічних систем.
- •25.Тенденції, що характеризують перехід від однієї економічної системи до іншої
- •26.Типи;економічних систем, їхня характеристика
- •27.Моделі організації національних ринкових господарств, зміст, риси, Функції
- •28.Теоретичні та реалізовані на практиці моделі соціалізму: зміст, риси, суперечності.
- •29.Соціально-орієнтована економічна система: зміст, риси, місце в історичному розвитку.
- •30.Економічна система вільної конкуренції.
- •31.Монополія та державно-монополістичний капіталізм як економічні системи.
- •32.Перехідні економічні системи: зміст, риси, суперечності.
- •33.Правовий та економічний зміст власності.
- •34.Поліморфізм власності в ринковій економіці.
- •35.Роздержавлення й приватизація: зміст, шляхи і форми.
- •36.Теорія прав власності як "правил гри" в економічній системі.
- •37.Структура відносин власності в різних економічних системах.
- •38.Відносини та форми власності у трансформаційній економіці України.
- •39.Товарне виробництво: необхідність, зміст, риси, види.
- •40.Товар та його властивості. Послуга як товар. Інформація як товар.
- •41.Величина вартості товару та фактори, що її визначають.
- •42.Закон вартості зміст та функції.
- •43.Трудова та інформаційна теорія вартості.
- •44.Генезис форм організації суспільного виробництва.
- •45.Гроші суть, функції.
- •46.Виникнення грошей Еволюція концепцій
- •48.Функціональні форми грошей.
- •49.Закони грошового обігу.
- •50.Демонетизація грошей: причини, зміст, етапи.
- •51.Сучасні теорії грошей.
- •52.Риси та принципи функціонування сучасної ринкової економіки.
- •53.Ринок: поняття, еволюція поглядів.
- •54.Ринок: зміст, структура та функції
- •55.Інфраструктура ринку: зміст та функції.
- •56.Елементи ринкової інфраструктури.
- •57.Товарні біржі, зміст, види, функції, роль у ринковій економіці.
- •58.Фондові біржі: зміст, види, функції, роль у ринковій економіці.
- •59.Біржа праці: суть, функції та роль у ринковій економіці. Служба зайнятості в Україні.
- •60.Суб'єкти ринку та їх взаємозв'язок .
- •61.Конкуренція: суть, види, функції.
- •62.Види економічної конкуренції: внутрігалузева та міжгалузева; досконала та недосконала тощо, добросовісна та недобросовісна.
- •63.Методи конкурентної боротьби.
- •64.Попит, зміст та фактори, що на нього впливають. Крива попиту. Закон попиту.
- •65.Пропозиція: зміст та фактори, що на неї впливають. Крива пропозиції. Закон пропозиції.
- •66.Еластичність попиту: за ціною, за доходом та перехресна.
- •67.Взаємодія попиту й пропозиції. Ціна ринкової рівноваги.
- •68.Закон попиту. Крива попиту. Рух по кривій та її зрушення.
- •69.Закон пропозиції. Крива пропозиції. Рух по кривій та її зрушення.
- •1.Соціально-економічні особливості мікроекономічного середовища
- •2.Суб’єкти мікроекономіки та їх функції.
- •3.Підприємництво як виробнича одиниця мікроекономіки: зміст, види, характеристика.
- •4.Капітал підприємства: зміст, структура, функції.
- •5.Основний капітал: визначення, структура.
- •6.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •7.Оборотний капітал. Оборотні засоби Активи підприємства.
- •8.Кругооборот і оборот капіталу. Функціональні форми капіталу.
- •9.Час обороту капіталу. Швидкість обороту.
- •10.Менеджмент підприємства: необхідність, зміст, види.
- •11.Необхідність, види та функції маркетингу
- •12.Підприємництво: зміст, риси, об'єкти та суб'єкти.
- •13.Організаційно-правові форми підприємницької діяльності в Україні
- •14.Теорії підприємництва.
- •15.Ризик у підприємницькій діяльності та його види. Венчурний бізнес.
- •16.Організаційні форми сучасного підприємства.
- •17.Витрати виробництва та їхня структура.
- •18.Постійні, змінні та валові витрати.
- •19.Явні та неявні витрати
- •20.Граничні витрати. Закон спадної віддачі.
- •21.Витрати обігу: чисті та додаткові.
- •22.Доходи і прибуток фірми: зміст, види.
- •23.Бухгалтерський облік та економічний прибуток.
- •24.Собівартість продукції як суспільна форма витрат виробництва, й структура і функції.
- •25.Ринкова ціна: зміст, структура, функції.
- •26.Чинники, що впливають на величину ціни: вартісні, попиту, пропозиції, психологічні тощо.
- •27.Класифікація та види цін.
- •28.Цінова політика і методи ціноутворення
- •29.Особливості відтворення в сільському господарстві природні та суспільні.
- •31.Агробізнес як складова підприємництва: зміст, особливості.
- •32.Рента та орендна плата за землю.
- •33.Диференційна рента: зміст, причини виникнення, механізм утворення.
- •34.Економічна і нормальна рента.
- •35.Абсолютна і нормальна рента: спільні та відмінні риси.
- •36.Монопольна та екологічна рента.
- •37.Принципи та механізм формування факторних доходів
- •38.Марксистський та маржиналістський підходи до проблеми формування доходів.
- •39.Види та джерела формування факторних доходів.
- •40.Функціональне і соціальне відчуження на ринку економічних ресурсів
- •44.Заробітна плата:зміст,форми,системи.
- •45.Номінальна та реальна заробітна плата
- •46. Позиковий відсоток як форма доходу на грошовий капітал, наданий у позику
- •48. Система національних рахунків: зміст, показники та методи їх кількісного вимірювання
- •49.Поняття та фактори економічного зростання
- •50.Типи та моделі економічного зростання
- •51.Грошовий обіг та його закони
- •52. Інфляція: зміст, причини, види, вимір, наслідки
- •53. Необхідність, зміст і джерела кредиту
- •54. Форми і види кредиту.Кредитна система України.
- •55. Банківська система: зміст, рівні, функції.
- •56.Принципи кредиту. Позиковий відсоток, зміст, види.
- •57.Фінанси:зміст, структура, функції.Фінансова система України.
- •58. Бюджетний дефіцит: причини, наслідки, заходи щодо його обмеження.
- •59. Державний борг. Управління державним боргом
- •60. Податки: зміст, структура, функції. Фінансова система України
- •61. Сукупний сімейний дохід і структура його використання. Рівень життя та його показники
- •62. Нерівність доходів і проблема бідності. Показники
- •64. Суспільне відтворення: суть,види, типи.
- •65.Циклічність-форма економічного розвитку.Типологія економічних циклів.
- •66.Промисловий цикл та його фази.
- •67.Теорія циклів:монетарна,кейнсіанська. Марксистська
- •68. Зміст, головні завдання економ. Політики
- •69. Взаємозв'язок економічної теорії і економічної політики
- •70. Цілі та інструменти економічної політики
- •71.Методи впливу держави на економіку
- •72.Економічні функції держави в ринковій економіці
- •74.Світове господарство:зміст,виникнення,етапи розвитку.
- •75.Міжнародні економічні відносини:зміст та структура
- •76.Міжнародна валютно-фінансова система
- •78.Міжнародна міграція трудових ресурсів.
- •79. Міжнародний рух капіталу: зміст, форми, тенденції
- •80. Міжнародна торгівля. Фритрейдерство і протекціонізм
- •82. Глобалізація як тенденція соціально-економічного розвитку
- •83. Україна в системі світового господарства
- •84. Зайнятість і безробіття. Види та рівень безробіття
- •86.Порівняльна характеристика класичної та інноваційної моделей підприємництва.
38.Відносини та форми власності у трансформаційній економіці України.
Соціальні перетворення в Україні, як і в інших республіках колишнього Союзу, ґрунтувалися на помилкових, догматичних уявленнях про суть суспільної власності.
Назвемо основні з них:
По-перше, за панування марксистсько-ленінської теорії вважалось, що встановлення суспільної власності на засоби виробництва саме по собі відкриває простір для розвитку продуктивних сил. І дійсність (досить високі темпи зростання промислового виробництва в 30-ті роки, післявоєнна відбудова народного господарства за порівняно короткі строки) немовби підтверджувала справедливість такого уявлення. При цьому намагалися не звертати уваги на використання таких засобів забезпечення досить високих темпів індустріального розвитку, які не можуть бути властивими цивілізованому суспільству. Подальші роки розвіяли ілюзії щодо темпів і якості економічного зростання.
По-друге, вважалося, що відчуження трудящих від засобів виробництва, створюваного ними продукту й управління виробництвом, яке властиве експлуататорським формам власності, усувається встановленням суспільної власності на засоби виробництва. Проте на початку 80-х років відчуження трудящих від засобів виробництва, від привласнення продукту й управління досягло таких розмірів, що стало незаперечним: воно може виникати й на ґрунті суспільної власності, якщо не винайдені необхідні форми ЇЇ реалізації саме як суспільної,
По-третє, головна помилка полягала в твердженні, що держава має опосередковувати якомога більше, а в ідеалі — всі процеси привласнення. Вважалося, що соціалістична власність виступає в двох основних формах — державній і колгоспно-кооперативній, причому роль провідної форми надавалася державній власності, а колгоспно-кооперативна мала "влитися" у державну. Це означало, що реальним суб'єктом привласнення поступово ставала держава. Інші учасники суспільного виробництва отримували свою частку виготовленого продукту лише після того, як держава, зосередивши у своїх руках ресурси і продукт, перерозподілить їх за власними міркуваннями.
Одержавлення процесів привласнення неминуче вело до одержавлення процесу управління: управляв той, хто мав у своєму розпорядженні ресурси. Кількість господарських питань, що вирішувалися на рівні держави, неухильно зростала, а трудові колективи дедалі більше відсторонялися від них. Економічні зв'язки між підприємствами могли встановлюватися лише на державному рівні. Питання "що", "як" і "для кого" виробляти також доводилися до підприємств "зверху"; нормативи оплати праці формувалися державним апаратом і міністерствами. Загалом практичне втілення теоретичних догм щодо суспільної власності не могло не призвести до відчуження трудящих та їхніх колективів від суспільного багатства й управління ним, надмірного зростання ролі держави в системі господарювання, розширення масштабів пере розподільчих процесів в економіці, абсолютизації адміністративних методів господарювання, обмеження, самостійності підприємств, намагання звести всі форми господарювання до однієї державної. Для реалізації цього прагнення не обов'язково утискувати (як було з особистим підсобним господарством) які-небудь форми власності або оголошувати, скажімо, кооператив державним підприємством (як сталося з багатьма колгоспами й підприємствами промислової кооперації). Можливий і опосередкований шлях одержавлення, коли принципи управління державним підприємством поширюються на інші форми господарювання. Саме так були знищені кооперативні засади в колгоспах й особливо в споживчій кооперації.
Монополія породжувала паразитизм і загнивання. Це проявилося в таких явищах:
одержавлення власності призвело до ігнорування особистих інтересів. Незаперечним, по суті, стало те, що суспільна власність — це власність усіх, але нікого зокрема, що соціалістичне виробництво існує для задоволення потреб усіх, але нікого зокрема. Економічний розвиток здійснювався під гаслом побудови світлого майбутнього для всіх, хоч логічніше було б спочатку побудувати його для кожного, а потім для всіх;
одержавлення власності породжувало відчуження від неї трудящих; вони втрачали почуття господаря, а, водночас, і зацікавленість у раціональному використанні народного багатства, що неминуче вело до величезних втрат у суспільстві. При цьому необхідно розрізняти зв'язок "відчуження — привласнення" за умов приватної і суспільної власності. За приватної власності відчуження обов'язково пов'язане з привласненням: якщо від однієї особи щось відчужують, то хтось інший обов'язково привласнює це "щось".
За суспільної власності те, що відчужується, являє собою суспільний продукт і витрачається на суспільні потреби. Проте нерідко це виявляється в колосальних надлишкових витратах (грандіозні будови, які не дають народногосподарського ефекту, втрати і псування продукту після його виробництва, які інколи досягають 40% і більше, тощо). Все це, звичайно, породжує байдужість до суспільної власності, ставлення до неї, як до нічиєї.
Об'єктивною необхідністю суспільного розвитку є існування різноманітних форм привласнення. До основних причини цього явища можна віднести: різний рівень розвитку продуктивних сил і усуспільнення виробництва в різних секторах народного господарства. Ще зберігаються стійкі й значні розриви в технічному рівні на окремих підприємствах, у різних галузях, регіонах, умовах праці тощо. Недарма інколи говорять про технологічну багатоукладність сучасної економіки. Все це неминуче зумовлює різноманітність форм господарської діяльності, ускладнює структуру відносин власності; розвиток під впливом НТП взаємозв'язаних процесів — концентрація диференціація. Усуспільнення виробництва в економічній літературі пов'язується переважно з концентрацією виробництва, з усуспільненням привласнення. При цьому упускається досить важливий момент, що НТП не лише не згортає, а навпаки, посилює диференціацію, відгалуження, а також виникнення нових підприємств і виробництв. У результаті структура виробництва перебудовується, ускладнюється, виникають нові, відносно самостійні ланки. Відкриваються можливості для дрібного виробництва та індивідуальної трудової діяльності. Все це не може не урізноманітнювати як суб'єктів власності, так і форми власності. Досвід розвинутих капіталістичних країн свідчить, що НТР не лише не виключає різноманітності форм господарювання, а й, навпаки -, вимагає підтримання такої різноманітності. Отже, різноманітність форм привласнення і господарювання — потреба не лише сьогоднішнього, а й завтрашнього дня.
Таким чином, уявлення про те, що суспільна власність має лише одну (державну) форму реалізації, суперечить загальним законам економічного розвитку. Трагічним фрагментом в історії нашої країни стало надзвичайне перебільшення ролі вольового моменту у створенні форм власності. Наслідок — виникнення відповідного апарату, його бюрократизація і дедалі зростаюча влада бюрократії. Відносини власності в нашій країні мають бути докорінно перебудовані