24.Собівартість продукції як суспільна форма витрат виробництва, й структура і функції.

Вартість і собівартість - це категорії різних рівнів виробничих відносин. Вартість - категорія власне виробництва. Її складовими частинами є: матеріальні витрати, необхідний продукт, додатковий продукт. Собівартість виражає виробничі відносини, пов'язані з розподілом продукту. Отже, собівартість як економічна категорія відбиває відносини, що складаються між суспільством у цілому і окремим виробником з приводу відокремлення витрат підприємства.

Є група чинників, які впливають на зниження собівартості продукції, але не залежать від конкретного виробника. Це будівництво за рахунок держави шляхів, мостів, що веде до зниження транспортних витрат, зменшення витрат на перевезення сільськогосподарської продукції тощо.

Чинники зниження собівартості, що залежать від підприємства, - це розглянуті раніше постійні та змінні витрати (См 18.)

25.Ринкова ціна: зміст, структура, функції.

Ціна – ринкова вартість товару, виражена в грошах; кількість грошей, що сплачується за одиницю товару. Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Ринкова ціна- ціна, за якою можна придбати основні засоби або нематеріальні активи на поточну дату.

Ціна є важелем встановлення пропорцій у господарстві в умовах конкуренції. Якщо в країні панує монополія державної власності на засоби виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.

Ринкова ціна не може бути встановлена урядовим декретом чи указом президента країни. Для цього мають бути об'єктивні умови:

демонополізація економіки на основі проведення приватизації;

наявність конкурентного середовища;

створення необхідних умов для підприємництва, розвитку всіх легальних форм господарювання.

Ціна рівноваги виконує такі функції:

інформує товаровиробників про шляхи раціонального розподілу економічних ресурсів (підвищення ціни свідчить про доцільність збільшення обсягів виробництва і навпаки, а отже про необхідність перерозподілу виробничих ресурсів);

разом із конкуренцією, процесом взаємодії попиту і пропозиції формує механізм ринкового співвідношення між індивідуальними і суспільно необхідними витратами.

26.Чинники, що впливають на величину ціни: вартісні, попиту, пропози­ції, психологічні тощо.

Ціна товару зумовлюється характером і величиною нерівності між попитом і пропозицією.

Домінуючим законом ціноутворення в обігу стає закон попиту і пропозиції, який коригує вартість відповідно до споживної вартості товару. Ціна пропозиції та ціна попиту, зустрічаються на ринку, щоб знайти деяку середню величину ціни - ринкову ціну товару.

Вибір методу визначення оптимальної ціни залежить в першу чергу від форми ринку і ринкової ситуації, в якій функціонує підприємство, а також від вибраної ним цінової політики.

Так, на досконало конкурентному ринку врівноважена ціна формується під впливом сукупного обсягу попиту і пропозиції. Кожен з конкурентів забезпечує достатньо невелику частку продукції на ринку, тому жоден з них окремо не в стані впливати на величину ціни.

Існує декілька методів формування ціни:

- метод встановлення ціни (за принципом беззбитковості, поточні витрати);

- метод цільового прибутку;

- метод встановлення ціни з урахуванням попиту;

- метод середніх цін;

Конкретна залежність норми прибутку (до виплати податків) від величини чистого прибутку визначається чинною системою оподаткування. Ціна формується в такій послідовності:

- Визначається бажана величина норми чистого прибутку на капітал.

- Розраховується абсолютна величина цільового прибутку від реалізації продукції.

- Планується декілька альтернативних варіантів ціни на виріб.

- Для кожного з них визначається „беззбиткова" партія, тобто обсяг продукції, який забезпечує бажану величину чистого прибутку.

- Оцінюється рівень ймовірності збуту беззбиткового обсягу продукції.

Метод цільового прибутку, на відміну від попереднього, в певній мірі враховує величину попиту.

Метод встановлення ціни з урахуванням попиту. Залежно від характеру цінової політики підприємства-виробника можна виділити три напрями цього методу. При встановленні ціни ставиться мета:

- максимізувати величину прибутку;

- зберегти обсяг виробництва;

- збільшити частку своєї продукції на ринку.

Найчастіше підприємства намагаються максимізувати прибутки. Черговість визначення ціни така:

- прогнозується попит на товар, тобто виявляється залежність обсягу попиту від ціни.

- прогнозується залежність величини поточних витрат на виробництво продукції і реалізацію.

- визначає залежність величини чистого прибутку, отриманого після реалізації, від рівня ціни виробу.

- визначається величина ціни та обсяг виробництва, який забезпечує максимум прибутку.

Цей метод часто використовують малі підприємства (фірми), які в більшості намагаються зберегти стабільність обсягу виробництва, тому що його зміна вимагає вирішення низки проблем.

Метод середніх цін. За основу визначення ціни виробу приймають усереднений рівень ціни аналогічних товарів, що сформувався на ринку. Надалі величину ціни коректують, тобто підвищують або знижують в залежності від важливості і цінності введених нових техніко-економічних параметрів виробу та наявного престижу підприємства (фірми) на ринку. З цією метою порівнюють параметри і ціну нового виробу з аналогічним показниками і ціною існуючих споріднених виробів (таких самих за призначенням і властивостями). Цей метод невипадково називають параметричним. Він побудований за принципом: рівність цін за однакову корисність.

Послідовність визначення ціни така:

- встановлюють ступінь вагомості кожного параметра та властивості виробу;

- аналізують взаємозв'язок між зміною окремого такого показника і ціни;

- на основі цієї залежності визначають кінцеву ціну нового виробу.

Ключовим моментом тут є виявлення статистичних даних щодо оцінки споживачем корисності нового виробу.

Підприємствами застосовується також ряд інших методів і модифікацій ціноутворення. В кожному випадку їх вибору виходять в першу чергу з поставленої мети і враховують при цьому існуючі умови на ринку збуту.