42.Закон вартості зміст та функції.

Закон вартості — особливий економічний закон (діє у деяких суспільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між суспільне необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закону вартості властиві такі осн. риси:

1. в основі вартості лежить суспільно-необхідна праця;

2. величина вартості товару прямо пропорційна до к-сті втіленої в ньому сусп.необхідної праці і обернено пропорційна до її продуктивної сили;

3. еквівалентний обмін товарів,тобто обмін товарів відповідно до к-сті втіленої в них сусп.необхідної праці;

4. з виникненням грошей і ціни закон вартості виступає стихійним регулятором ринкових цін,визначає їх рівень;

5. через механізм ринкових цін закон вартості активно впливає на процес ек.виробництва,сприяє його скороченню або розширенню.

Повніше суть закону вартості розкривають такі його ф-ції:

1.Стихійне регулювання тов.виробництва,тобто регулювання простого і капіталістичного виробництва в поєднанні з законами відповідності виробн.відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил,зростання продуктивності праці,тощо – за тов.виробництва;законами додаткової вартості,середньої норми прибутку та ін. – у період розвитку капіталістичного тов.виробництва.

2.Рушійна силастихійногорозвитку продуктивних сил. Дія закону змушує товаровиробників упроваджувати нову техніку,розширювати масштаби виробництва, вдосконалювати форми та методи організації виробництва,посилювати конкуренцію між товаровиробниками та ін.

3.Основа диференціації товаровиробників. За тов. форми виробництва товаровиробники змушені постійно вдосконалювати техніку,поліпшувати якість пордукції, знижувати індивідуальні витрати виробництва тощо,щоб не збанкрутувати,тому прискорюється розвиток продуктивних сил. Водночас постіне коливання цін , зміни уринковій конюктурі розорюють і витісняють з ринку масу дрібних виробників.У суч.умовах цей процес стосується дрібних,середніх і великих фірм.Поступово посилюється їх майнова диференціація,а отже, змінюється можливістьвпливати на формування ек. і політ. влади в сусп.,соц.структури,що надає цій ф-ції соц.-ек. змісту.Основні ознаки законувартості та його ф-ції зазнають якісних змін в процесі еволюції ек.системи. Дія закону вартості разом з іншими факторами сприяє формуванню ринкової економіки та її еволюції.

43.Трудова та інформаційна теорія вартості.

Визначення цінності товару у матеріально-речовій формі, у формі послуги чи інформації - одне з головних завдань економічної теорії, яке намагаються розв'язати економісти різних шкіл і напрямів протягом усієї свідомої історії людського буття. Підходів до визначення цінності товару існує багато, кожен з них ґрунтується на певній теорії, серед яких найбільш поширеними є теорії трудової вартості, граничної корисності, попиту й пропозиції, факторів виробництва, інформативна.

Трудова теорія вартості. Підхід, згідно з яким за основу цінності товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву вартісного, а теорія, на якій він заснований - вартісної. Основи вчення трудової теорії вартості заклали англійські економісти У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо. Але найбільш повно її розробив К.Маркс. Розкриваючи еволюцію форми вартості, він довів, що форма вартості, хоча вона реально й існує, безпосередньо не сприймається, а виявляється лише у мінових відносинах. Товар набуває форми вартості лише при зіставленні з іншими товарами. Світовій економічній науці відомі й інші теорії вартості: ті, що в центр уваги ставили витрати, і ті, що перемістили його на кінцеві результати виробництва.

Головним джерелом вартості стають не психофізичні зусилля робітника, а насамперед його інтелектуальний потенціал, знання і досвід людини.

Згідно інформаційної теорії вартості домінуючим типом у структурі суспільної праці є не структурно розчленована, а цілісна, переважно інтелектуальна, озброєна науковими знаннями праця. "Якщо знання у своїй системній формі, - пише один із засновників цієї концепції Д.Белл, - застосовуються у практичній переробці існуючих виробничих ресурсів, то можна сказати, що саме вони, а не праця виступають джерелом вартості".