16.Виробнича функція та проблема економічного вибору.

Співвідношення між будь-яким набором факторів вироб­ництва й обсягом продукції, що виробляється за допомогою цього набору факторів, характеризує виробничу функцію.

Виробнича функція — це технологічне співвідношен­ня, що висвітлює залежність між сукупними витратами факторів виробництва і максимальним обсягом випуску продукції.

Виробнича функція вказує на існування альтернатив­них можливостей, за яких різне поєднання факторів вироб­ництва або їхня взаємозаміна забезпечують такий самий максимальний обсяг випуску продукції (рис. 5.8).

Рис. 5.8. Графік варіантів використання факторів виробництва

Лінія Х₁—Х₄ характеризує рівень використання факто­ра А.

Лінія А—А — кількість продукту, який може бути отри­маний при оптимальному використанні фактора А.

Лінія ф—<д характеризує реально вироблений продукт за наявності того чи іншого рівня використання фактора А.

Якщо процес виробництва постійно відображається лінією А—А, то це означає, що фактор виробництва викори­стовується оптимально. Якщо лінія опускається нижче, значить, фактор недовикористовується, якщо вище — вико­ристовується з надлишком.

Наявні ресурси, як правило, обмежені чи рідкі. Рідкість — характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства Під обмеженістю мають на увазі недостатність виробничих ресурсів для одночасного задоволення всіх потреб усіх членів суспільства. Тому виникає проблема вибору: що робити?

Економічний вибір — це вибір найкращого серед альтернативних варіантів, при якому досягається максимізація корисності в результаті використання обмежених ресурсів.

17.Суспільне виробництво і суспільне багатство.

Суспільне виробництво- сукупна організована діяльність людей із перетворюванням речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ , необхідних для їх існування та розвитку.

1) основне виробництво;

2) виробнича інфраструктура;

3) соціальна інфраструктура.

Основне виробництво - це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й засоби виробництва. Примноження суспільного багатства визначається саме цими галузями, їхнім технічним рівнем. Основне виробництво включає промисловість, сільське і лісове господарство, будівництво.

Виробнича інфраструктура - це галузі, які обслуговують основне виробництво та забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві та в народному господарстві в цілому. До них належать: транспорт, зв'язок, торгівля, кредитно-фінансові галузі; спеціалізовані галузі ділових послуг (інформаційних, рекламних, консультаційних).

Основне виробництво і виробнича інфраструктура в сукупності становлять сферу матеріального виробництва.

Праця- свідома доцільна діяльність людини,яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.

Робоча сила-це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці.

Предмет праці- всі речовини природи, на які спрямована праця праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.