50.Демонетизація грошей: причини, зміст, етапи.

Демонетизація – поступова втрата благородними металами функцій грошей скорочення їх використання через розширення використання кредитно-паперових грошей. Основними причинами демонетизації є посилення суспільного характеру виробництва, зокрема спеціалізації та кооперування виробництва, а отже, розширення обсягів внутрішнього ринку масштабів товарно-грошових відносин, з одного боку, та неспроможність благородних металів (золота і срібла) внаслідок скорочення обсягів їх видобування, промислового використання тощо забезпечити реалізацію товарів і послуг, тобто відтворення суспільного капіталу – з іншого. Крім того, обіг повноцінних грошей спричиняв значне зростання витрат обігу, перешкоджав використанню інфляції як методу збагачення монополій і державного регулювання економіки, стримував економічну експансію американських монополій, поглиблював фінансові та економічні кризи тощо.

Причини демонетизації золота

1. Недостача золота для забезпечення розміну банкнот. До кінця 1971 року золотий запас США склав усього лише 8,6 тис. т (22%), а долар продовжував залишатися резервною валютою. Золотий запас США склав 22% доларових активів іноземних держав.

2. Загострення протиріччя між фізичною формою і соціальною сутністю грошей: золото стало незручним матеріалом для виконання функцій грошей, і в сучасному звертанні абсолютно панують паперово-кредитні гроші.

До середини 70-х років XX століття валютні курси, що втратили об'єктивну золоту основу, почали різко коливатися, що і спонукало представників монетарізму висунути ідею про повернення до золотого стандарту. При цьому вони вважали, що сучасна ринкова економіка по суті стабільна, і аргументували свою точку зору наступними положеннями:

- існує суб'єктивізм у визначенні кількості грошей для обертання в залежності від економічної політики, що проводиться правлячою партією; у противагу цьому золотий стандарт дисциплінує;

- золотий стандарт є засобом боротьби з інфляцією, тому що, ціна золота фіксована, тому воно дешевше інших товарів, люди його купують у казначейства, зменшуючи інфляцію. Критики золотого стандарту (кейнсіанці й ін.) виходять з того, що сучасна економіка за своєю природою нестабільна і її треба регулювати, у тому числі і за допомогою механізмів грошової пропозиції.

Вони приводять наступні доводи:тому що економіка нестабільна, фіксована ціна на золото з часом відхиляється від рівноважної ціни,немає основ для впевненості в тому, що ріст світового золотого запасу буде обов'язково повільним і стабільним, а це значить, що відкриття великих родовищ золота чи прогрес у технології видобутку можуть викликати хвилю інфляції.

Президентська Комісія з золота, створена в 1981 році, не рекомендувала повернення до золотого стандарту.

Процес демонетизації почався ще до Першої світової війни, його основними етапами була поступова заміна одних форм золотого монометалізму іншими (золотомонетного стандарту – золотозлитковим, а відтак – золотодевізним, золотодоларовим та його краху (див. Валютна система). Процес демонетизації ще не завершився, про що свідчить зберігання центральними банками золила, його тезаврація, наявність опосередкованого зв'язку кредитних грошей із золотом та ін.