30.Економічна система вільної конкуренції.

Ринкова економіка – лад,заснований на приватній власності,за якого здійснюється вільна гра ринкових сил.Рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивідуумадо досягнення власних економічних інтересів, яке збільшує не тільки його добробута й примножує багатство суспільства. Суперечність між суспільством і індивідом відсутня.

У ринковій економіці держава виконує другорядну роль,хоча вона відіграє важливе значення в розвитку національного господарства. Тобто держава виконує лише ті фунуції,якіокремий індивід,без її втручання або взагалі,не можездійснити або зробить це кономічно неефективно. Зокрема,такими функціями держави є організація громадського порядку,забезпечення національної оборони,організація державної поштової служби,запровадження обов язкового шкільного навчання,емісія великих банкнот,будівництво деяких громадських споруд та дотримання їх в належному вигляді тощо.

Основні ознаки:

• приватна власність на виробничі й трудові ресурси;

• необмежена к-сть суб єктів ринку,абсолютно вільний доступ на ринок і вихід з нього;

• вільна конкуренція;

• доступність всебічної інформації про ринок для кожного суб єкта;

• свободаучасників госп.діяльності;

• самостійне встановлення цін на товари і послуги;

• стихійне ринкове регулювання ек.процесів;

• відсутність у кожного з суб єктів ринкових відносин можливості безпосередньо впливати на рішення,які приймаються іншими суб єктами.

Отже,ринкова ек. – це ек.система,господарська діяльність якої базується на рівноправності різних форм і масштабів власності та ек.ініціативи, свободі учасників підприємницької діяльності,вільому ціноутворенні та вільній конкуренції.

Водночас ек.система з названими ознаками не існувала і ніколи не може стати реальною. Це теоретична модельринкової системи,до якої суспільство мало спрямоввати свій розвиток.Суттєвим недоліком такої ек.системи є те,що вона не в змозі врегулювати питання виробництва й справедливого розподілу необхідних сусп.благ,непривабливих для товаровиробника;не може запобігти забрудненню довкілля;спричиняє явища масових банкрутств різних виробників,безробіття. Ринкова система не забезпечує такожсоц.гарантій та не в змозінейтралізувати надмірну диференціаціюв розподілі ресурсів і доходів,розшарувння суспільства на бідних і багатих.

Отже,існую цілий комплекс проблем,які неможливо вирішити лише внаслідок дії ринкових механізмів. Саме в таких випадках і необхідне регулювання державою соц.-ек. процесів.

31.Монополія та державно-монополістичний капіталізм як економічні системи.

Монополія — виключне право,що належить одній особі, групі осіб чи державі.

Ринок чистої монополії – це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.

Головними ознаками ринку чистої монополії є:

- відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста;

- неможливість входження на ринок інших фірм;

- велика кількість покупців на ринку;

- досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Суб’єкт господарювання займає монопольне(домінуюче) становище на ринку товарів, якщо:

- на цьому ринку немає жодного конкурента;

- немає значної конкуренції внаслідок обмеженої можливості доступу інших підприємств на ринок;

- частка підприємства на ринку продукції перевищує 35 % і суб’єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції.

Могутні капіталістичні об'єднання (у формі картелів, синдикатів, трестів, концернів), які виникають на базі концентрації виробництва і капіталу й зосереджують у своїх руках виробництво чи продаж певного товару для отримання максимальних прибутків.

Основні види монополій

1. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція неможлива.

2. Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.

3. Відкрита монополія – фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. В ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.

4. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами:

Надання окремим фірмам виключного права на заняття певного роду діяльності.

Це об'єднання державних підприємств і підпорядкування їх міністерствам. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт і між ними відсутня конкуренція.

5. Найпоширенішою є економічна монополія. Вона виникає на основі закономірного господарського розвитку, коли підприємці зуміли завоювати монополістичне становище на ринку, завдяки:успішному розвитку підприємства;базується на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів.

Державно-монополістичний капіталізм, нова, розвиненіша форма монополістичного капіталізму, для якої характерне з'єднання сили капіталістичних монополій з силою держави в цілях збереження і зміцнення капіталістичних буд, збагачення монополій, придушення робочого і національно-визвольного руху, розв'язування агресивних воєн. Державно-монополістичний капіталізм — це імперіалістичний капіталізм епохи його загальної кризи, існування і боротьби двох систем — соціалістичною і капіталістичною, зростаючої дії сил світового соціалізму на хід історії, невідповідності рівня продуктивних сил, що посилюється, капіталістичними виробничим стосункам, несумісності високого рівня усуспільнення виробництва і праці і частнокапіталістічеського привласнення, епохи прискореного створення матеріальних передумов соціалізму, підйому робітника і визвольного руху. Розширене відтворення монополістичного капіталу і здобуття монопольних надприбутків в цю епоху вимагають зрощення, злиття монополії (фінансового капіталу) з державою. Характер сучасного капіталістичного відтворення в умовах науково-технічної революції, загострення міжімперіалістичних протиріч, посилення класових протиріч обумовлює необхідність державного втручання в економіку.