58. Бюджетний дефіцит: причини, наслідки, заходи щодо його обмеження.

Державний бюджет є головною ланкою бюджетної си­стеми держави.

За станом розрізняють державний бюджет:

• нормальний (збалансований), коли надходження і видатки бюджету врівноважені;

• дефіцитний, коли видатки перевищують доходи;

• профіцитний, навпаки.

В Україні виникло явище прихованого бюджетного дефіциту, яке проявилося у невчасному та (або) неповно­му фінансуванні бюджетної сфери економіки. Таким чи­ном, уряд скорочував видатки, зменшуючи відкритий дефі­цит бюджету.

Причини бюджетного дефіциту:

— спад виробництва внаслідок циклічних коливань, який призводить до зниження рівня доходів (а відтак і податків), що надходять до державного бюджету; збільшення державних витрат на розвиток військо­ вопромислового комплексу (ВПК), реалізацію соціальних програм, фінансування збиткових підприємств тощо; значний сектор "тіньової економіки", що уникає сплати податків; зростання витрат на утримання управлінського апа­рату; непомірні втрати, приписки, розкрадання державних ресурсів тощо.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту: перехід від фінансування до кредитування; ліквідація дотацій збитковим підприємствам; зменшення видатків на фінансування ВПК, соціаль­них програм, державне управління; зміна системи оподаткування.

Дефіцитний бюджет, зазвичай, має місце у період спа­ду обсягів національного виробництва, коли податкові над­ходження зменшуються, а потреба у видатках зростає.

Профіцитний бюджет характерний для періоду еконо­мічного зростання і застосовується як засіб для упередження економічного буму, за яким неминуче наступає економіч­ний спад.

Балансування бюджету, таким чином, здійснюється не щорічно, а залежно від фази ділового циклу.

Є ще один досить важливий аспект бюджетного дефіци­ту. Розрізняють бюджетний дефіцит: фактичний (відображає реальні надходження і видатки за певний період часу), структурний (показує, якими мають бути надхо­дження, урядові витрати і дефіцит при потенційному обсязі національного виробництва);циклічний (відбиває вплив циклічних коливань на надходження, видатки та дефіцит і визначається як різни­ця між фактичним і структурним дефіцитом).

59. Державний борг. Управління державним боргом

Нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіцитну державного бюджету утворює державний борг.

Державний борг існує у двох формах: внутрішнього боргу перед юридичними та фізични­ ми особами країни; зовнішнього боргу перед іноземними країнами (між­народними фінансовими організаціями, урядами іноземних країн та іноземними приватними особами й організаціями).

Існує безпосередній зв'язок між бюджетним дефіцитом і державним боргом:

з одного боку, державний борг є різницею між нагрома­дженою сумою всіх позитивних сальдо бюджетів і сумою всіх від'ємних сальдо (дефіцитів), отже, бюджетний дефі­цит формує державний борг;

з другого боку, зростання боргу потребує додаткових ви­трат бюджету на його обслуговування, що зумовлює зрос­тання бюджетного дефіциту.

Вплив державного боргу на економіку: позитивний - у фазі економічного спаду викорис­тання державних запозичень стимулює споживчий попит, збільшує рівень зайнятості населення, стимулює економічне зростання;

негативний - витіснення приватного капіталу, що обмежує економічне зростання, спричиняє до перерозподілу доходів на користь власників державних облігацій, змен­шення обсягу споживчого попиту, збільшення податків дляобслуговування державного боргу.

Управління державним боргом — це система заходів держави, пов'язана з: вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу; випуском та розміщенням нових боргових зобов'язань; погашенням нових боргових зобов'язань; виплатою відсотків на позики; зміною строків позик; зміною відсоткових ставок на позики (конверсія); анулюванням боргу (у випадку фінансової неспро­можності держави).