16. Основні джерела права Євросоюзу.

Джерелами права Євросоюзу є форми фіксації норм, що регулюють відносини інтеграції в рамках цього об’єднання. Основними джерелами права ЄС є:

• Договір про ЄС (змінений і доповнений Маастрихтський договір про ЄС 1992), Договір про функціонування ЄС (змінений і доповнений Римський договір про заснування Європейського економічного співтовариства 1957), Хартія ЄС про основні права 2000р.)

• Міжнародні угоди, укладені в ході імплементації положень установчих документів.

• Цінності

• Міжнародні звичаї, що склалися в процесі діяльності ЄС

• Міжнародні угоди, укладені компетентними структурами ЄС з іними субєктами міжнародного права

• Акти інститутів ЄС зобов’язального характеру у формі грегламенті, директив, рішень, конвенцій, актів представників держав-членів, що засідають у Раді ЄС, тощо

• Принципи права

• Рішення органів співробітництва зобов’язального характеру, створених на основі міжнародних угод Співтовариства.

Серед джерел права ЄС установчий характер мають Лісабонський договір про ЄС і Договір про функціонування ЄС. Хартія ЄС про основні права у редакції 2007 теж є одним з основоположних документів ЄС.

Міжнародні угоди, що склалися в ході імплементації установчих договорів, включають угоди муж державами-членами та між інституційні угоди.

Цінності Союзу містять моральні засади сучасного етапу розвитку людської особистості, свобода, демократія, рівність, правова держава, дотримання прав людини.

Міжнародні звичаї, що виникли у процесі діяльності ЄС, застосовуються для заповнення прогалин у праві ЄС і для його подальшого розвитку.

Міжнародні угоди ЄС з іншими суб’єктами міжнародного права є самостійним джерелом права ЄС і формують основу зовнішніх зносин ЄС.

Акти інститутів ЄС поділяються на ухвалені відповідно до законодавчої і не законодавчої процедур, а також інші обов’язкові постанови інститутів ЄС.

Принципи права ЄС визначають керівні засади діяльності Союзу. Вони згадуються у статтях установчих договорів в конкретизуються в практиці Суду ЄС.

17. Допоміжні джерела права Євросоюзу.

• Акти інститутів ЄС рекомендаційного характеру у формі висновків, рекомендацій, кваліфікованих думок, декларацій тощо;

• Рекомендаційні акти органів співробітництва, створених у рамках міжнародних договорів між ЄС і третіми країнами;

• Рішення суду ЄС;

• Доктрина.

Серед допоміжних джерел права ЄС до писаних належать акти інститутів ЄС рекомендаційного х-ру у формі висновків, рекомендацій, кваліфікованих думок, повідомлень, позицій, зелених книг тощо. Більшість таких актів не мають обов’язкового х-ру. Однак вони стають обов’язковими до виконання у випадках, якщо щодо деяких з них це передбачено в установчих договорах про ЄС чи інших обов’язкових актах.

Рішення Суду ЄС не згадуються серед джерел права ЄС. Однак завдяки практиці Суду ЄС у правовій системі ЄС формується прецедентне право. Частина рішень Суду ЄС входить до acquis communautaire.

До неписаних допоміжних джерел права ЄС належить доктрина. Це стосується, насамперед, доктрини примату та доктрини прямої дії норм права ЄС. Обидві доктрини є частиною acquis communautaire.

Допоміжні джерела права ЄС використовуються переважно при тлумаченні норм права ЄС, закріплених в основних джерелах (справа 322/88 Grimalds [1989]).