- •7. Сучасна структура Євросоюзу.
- •8. Наднаціональність Євросоюзу і суверенітет його держав-членів.
- •9. Термін «наднаціональний» в праві єс
- •12. Судова практика стосовно природи права Євросоюзу.
- •13. Види суб’єктів права єс.
- •14. Правосуб’єктність Євросоюзу.
- •15. Джерела права Євросоюзу як форми закріплення норм права європейської інтеграції.
- •16. Основні джерела права Євросоюзу.
- •18. Структура права Євросоюзу.
- •19. Система права Євросоюзу.
- •20. Концепції співвідношення права Євросоюзу та внутрішнього права країн-членів.
- •21. Практика Суду єс у питанні взаємодії права Євросоюзу та внутрішнього права країн-членів.
- •22. Доктрина та практика країн-членів щодо взаємодії права Євросоюзу та внутрішнього права.
- •23. Співвідношення права Євросоюзу і міжнародного права.
- •24. Практика Суду єс щодо взаємодії права Євросоюзу та міжнародного права.
- •25. Законодавство та Судова практика держав-членів щодо взаємодії права Євросоюзу та міжнародного права.
- •26. Правові засади управління інтеграційними процесами у Євросоюзі.
- •28. Особливості регулювання інтеграції у Євросоюзі
- •30.Принципи субсидіарності і пропорційності в праві єс
- •31. Поняття договірного механізму Євросоюзу і його складові
- •32. Договори, які регулюють відносини в Євросоюзі
- •34. Поняття інституційного механізму Євросоюзу і його елементи.
- •36. Система актів, які ухвалюють інститути Євросоюзу.
- •37. Система судових установ у Євросоюзі
- •38. Повноваження судових установ Євросоюзу
- •39. Судові установи Євросоюзу і національні суди країн-членів
- •40. Поняття внутрішнього ринку єс
- •42. Свобода пересування товарів в єс
- •43. Свобода пересування осіб в єс
- •45. Свобода надання послуг в єс
- •44. Свобода пересування капіталів в єс
- •46. Внутрішній ринок єс і треті країни
- •47. Поняття митного союзу єс
- •48. Основні складові митного союзу єс
- •49. Митний союз і внутрішній ринок єс
- •50. Правові засади спільної зовнішньої політики і політики безпеки єс
- •60.Правові інструменти співпраці в межах простору свободи, безпеки та юстиції.
- •61.Система захисту прав людини в єс.
- •63.Компетенція єс в сфері захисту прав людини.
- •65.Гармонізації законодавства в Євросоюзі.
- •66.Способи гармонізації законодавств в Євросоюзі.
- •67.Правові акти здійснення гармонізації законодавства в Євросоюзі.
- •68.Міжнародна правосуб’єктність Євросоюзу.
- •69.Правові форми участі Євросоюзу у міжнародних відносинах.
- •70.Поняття і види асоціації в праві єс.
- •71.Зовнішня компетенція Євросоюзу.
- •72.Інституційний механізм зовнішніх зносин Євросоюзу.
- •73.Правові засади регулювання відносин Євросоюзу з Україною.
- •74.Поняття acquis communautaire.
- •75.Джерела acquis communautaire.
- •76.Європейська політика сусідства.
- •77.Європейська політика східного партнерства.
- •79. План дії Україна-єс в сфері свободи, безпеки і юстиції
- •80. План дій щодо скасування віз для України
44. Свобода пересування капіталів в єс
Bci обмеження на переміщення капіталу між державами-членами, а також між державами-членами і третіми країнами повинні бути заборонені (ст. 63 ДФЄС).
Рух капіталів охоплює всі фінансові операції, що насамперед пов'язані з інвестиціями коштів.
Певні обмеження щодо руху капіталів передбачені у зв'язку із запровадженням економічного та валютного союзу.
Згідно зі ст. 143 ДФЄС країна-член Євросоюзу, яка має труднощі, або в разі серйозної загрози виникнення труднощів стосовно платіжного балансу, і якщо це загрожує функціонуванню спільного ринку чи здійсненню спільної торговельної політики, може здійснювати обмежувальні заходи з дозволу Комісії ЄС. Відповідно до положень ст. 144 ДФЄС у разі несподіваної кризи з платіжним балансом держава-член, як пересторогу, може вжити захисних заходів самостійно. Такі заходи повинні спричиняти якомога менше проблем у функціонуванні спільного ринку і не можуть здійснюватися більш активно, ніж це справді необхідно для подолання раптових труднощів.
Свобода пересування капіталів та платежів діє також щодо третіх країн.
у випадках, коли за виняткових обставин переміщення капіталу в треті країни чи з них викликає або загрожує викликати серйозні труднощі у функціонуванні економічного та валютного союзу, ЄС може вводити захисні заходи щодо третіх країн на період не більше шести місяців, за умови, що такі заходи є вкрай необхідними (ст. 66 ДФЄС).
Євросоюз та держави-члени також можуть обмежувати рух капіталу та платежів щодо третіх країн з метою запровадження економічних санкцій про третіх країн.
46. Внутрішній ринок єс і треті країни
Можливості для громадян третіх країн використовувати свободи внутрішнього ринку залежать від того, наскільки тісно співпрацює третя країна з Євросоюзом.
Найбільші можливості для використання свобод внутрішнього ринку отримують громадяни країн, з якими ЄС має угоди про асоціацію.
Найбільш широке використання свободи пересування осіб забезпечує Угода про створення Європейського економічного простору, підписана у травні 1992, учасниками є ЄС, його держави-члени та такі найбільш розвинуті країни-члени ЄАВТ, як Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.
47. Поняття митного союзу єс
У статті 28 ДФЄС зазначено: Союз включає митний союз, який розповсюджується на весь товарообіг і передбачає заборону митних зборів на імпорт та експорт між державами-членами і всіх інших еквівалентних їм платежів, а також прийняття спільного митного тарифу щодо третіх країн.
Стаття 28 ДФЄС має пряму дію. Згідно зі ст. 31 ДФЄС ставки спільних митних тарифів затверджуються Радою.
48. Основні складові митного союзу єс
Зі ст. 28 випливає, що митний союз має два аспекти:
а) внутрішній — заборона митних зборів на імпорт та експорт між державами-членами, а також усіх платежів, які мають еквівалентну дію;
б) зовнішній — прийняття єдиного митного тарифу щодо третіх країн.
Метою встановлення Єдиного митного тарифу є забезпечення однакового ставлення держав-членів до товарів з третіх країн. Слід, однак, зазначити, що, незважаючи на існування цього тарифу, процедури оформлення товарів з третіх країн на митних кордонах держав-членів все ще не є уніфікованими.
Єдиний митний тариф класифікує товари згідно з єдиною номенклатурою з огляду на їхню вартість і походження. Класифікація базується на положеннях Конвенції про гармонізовану систему опису і кодування товарів, ухвалену в рамках Всесвітньої митної організації.