Характеристика інноваційного процесу План

1. Поняття про інноваційний процес.

2. Структура інноваційного процесу.

3. Етапи інноваційного процесу

Питання для самоконтролю

Позначте етапи інноваційного процесу. Які їх цілі та основний зміст

Розкрийте сутність основних характеристик нововведень

У чому полягає інноваційний потенціал нововведень

1. Поняття про інноваційний процес

У інноватиці використовується поняття «життєвий цикл», що означає стадійність процесу, єдність його початку та кінця. Слід розрізняти застосування цього поняття по відношенню до новшеств та нововведень. Життєвий цикл новшества включає стадії:

• розробки (фундаментальні дослідження, прикладні теоретичні розрахунки),

• проектування (оформлення документації, створення конструкцій креслень, реалізація їх у опитному зразку),

• виготовлення (установочної та повної серії),

• використання,

• застарівання (вичерпування можливостей, поява альтернативного новшества).

У деяких випадках розробка та проектування виявляються поєднаними, важкорозрізнимими (наприклад переведення заводу на нову організаційну структуру). Іноді співпадають проектування та виготовлення (інструкції, плани). У будівництві дослідний зразок замінюється макетом або вдаються і до експериментальних споруд. Ознаки старіння можуть зявитися уже на стадії виготовлення або розробки, але це уже форма інноваційної патології, викривлення життєвого циклу новшества.

«Життєвий цикл» нововведення буде означати таку стадійність:

• зародження (усвідомлення потреби та можливості змін, пошук відповідного новшества);

• освоєння (впровадження на об’єкті, експеримент, здійснення виробничих змін);

• дифузія (тиражування, багаторазове повторення нововведень на інших об’єктах);

• рутинізація (нововведення реалізується у стабільних, постійно функціонуючих елементах відповідних об’єктів).

Нововведення не може вважатися повністю завершеним, якщо воно зупинилося на будь-якій з проміжних стадій. Воно не може бути позначене як локально завершене, якщо виявляється реалізованим лише в одиничному варіанті. Воно не є завершеним, якщо не досягло заключної стації – рутинізації (іноді буває що після перших пусків нове обладнання не використовують постійно через недоробки або недосконалість конструкторських рішень)). Причини збоїв на останній стадії можуть корінитися і у початкових стадіях, якщо наприклад допущені помилки в обґрунтуванні нововведення.

Порівняємо обидва життєві цикли. Вони різні але рутинізація нововведення може наступити а новшество ще не застаріти. Новшество може бути спроектоване, виготовлене і навіть встигло застаріти, а нововведення ще не почалося. Багато продукції наукових і проектних організацій так і не знаходять ні виготовителя, ні споживачів. Обидва життєвих циклу тісно пов’язані, взаємно зумовлені і неможливі один без одного. Життєвий цикл новшества може перерватися на стадії використання, якщо не зімкнеться з нововведенням. А життєвий цикл останнього може тільки лише початися (як пошук нового засобу для задоволення уже усвідомленої необхідності), але не розвинутися, поки новшество не дійде до стадії виготовлення. Але важливо бачити і різницю: в одному випадку відбувається процес формування новшества, в іншому – процес його застосування.

Ці різниці грають конкретну і практичну роль. Вивчення інноваційних процесів дає можливість відповісти на питання: за якими критеріями та показниками оцінювати успіхи? Де шукати причини невдач? Не можна оцінювати науково-технічний прогрес за кількістю випущених роботів, а досягнення у сфері управління за прийнятими постановами. Точність та повнота уявлень про те, як саме відбувається наш розвиток залежить і від того, якими мотивами ми керуємось. Упор робиться на життєвий цикл новшества з ослабленою увагою до його останньої стадії. У нерозумінні того, що нововведення представляє собою відносно самостійний процес, зі своїм власним життєвим циклом, що суттєво відрізняться від такого у новшества, міститься методологічний прорахунок, який виникає в числі іншого через теоретичну не розробленість питання. Якщо поїзд постійно не доходить до кінцевої станції, то варто поцікавитися, чи позначена вона на путевом листі машиніста?

Обидва життєві цикли охоплюються загальним поняттям «інноваційний процес», у який входить і організаційно-економічні і соціокультурні умови нововведення. Адже воно передбачає визначену взаємодію підрозділів та організацій, навчання та перепідготовку спеціалістів у вузах, планування, розробку необхідних стимулів, подолання небажаних наслідків. Інноваційний процес є карта всього поля еволюції новшества та здійснення нововведення. У нього теж є свої межі. Їх неможливо позначити точно, але визначаються вони для кожного конкретного нововведення окремо.

Під інноваційним процесом розуміється комплексна діяльність з розробки, засвоєння, використання та розповсюдження нововведень у соціальній практиці. Інноваційний процес – це ще й діяльність по забезпеченню умов (організаційних, економічних, кадрових, психологічних тощо) для здійснення даного процесу. Таким чином, інноваційний процес – це цілеспрямоване, логічно послідовне введення інновацій в соціальну практику