Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
іннов. методи 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.07.2019
Размер:
136.19 Кб
Скачать

ЛЕКЦІЯ 1. ІННОВАТИКА ЯК НАУКА

План

Поняття про інноватику. Поняття про нововведення.

Основні характеристики нововведення.

Класифікація нововведень: за масштабом перетворень; за інноваційним потенціалом нововведення, за відношенням до попередників.

Інноваційний потенціал нововведень.

Література

  • Основы социальной работы: Учеб.пособие для студ.высш.учеб.заведений /Под ред. Н.Ф.Басова. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 288с.

  • БжилянскаяЛ. Инновационная деятельность//Экономист. — 1996. — № 3.

  • Косалс Л. Я. Социальные механизмы инновационных процессов. — Но­восибирск, 1989.

  • Пригожин А. И. Нововведения: Стимулы и препятствия // Социальные проблемы инноватики. — М., 1989.

  • Жуков В. И. Россия: Состояние, перспективы, противоречия. — М., 1995.

  • Осипов Г. В., Локосов В.В. Социальная цена неолиберального реформи­рования. — М., 2001.

Поняття про інноватику

Одною з сучасний тенденцій розвитку суспільства є інноваційна діяльність, яка забезпечує керованість процесами, що об’єктивно в ньому відбуваються, сприяє удосконаленню соціально-економічних процесів та їх результатів. Потреби у нововведеннях завжди з'являються у зв’язку з необхідністю внесення змін в систему, що склалася., що забезпечує її розвиток і стабільне функціонування. Якщо організація прагне до результатів, вона постійно здійснює пошук нових підходів, засобів та форм діяльності.

Лише науково обґрунтований підхід до здійснення інновацій, розуміння сутності та закономірностей цього процесу створює можливість управляти ним. Саме тому зявилася така галузь наукових знань як інноватика – спеціальна галузь знань про нововведення. Категоріально-термінологічний апарат даної науки містить такі поняття як інновація, нововведення, новшество.

Поняття «інновація» неоднозначно трактується в науковій літературі, але всі вони сходяться в одному: інновація – це впровадження нового. Інновація (нововведення, оновлення) – результат творчої діяльності, направлений на розробку нових соціальних проектів, соціальних норм, моделей та зразків поведінки, соціальний інститутів та організацій, що складають основу соціальної політики в даному суспільстві. Інноваційна діяльність виражається, з одного боку, у пізнанні, осягненні зразків дійсності, у відкритті закономірностей у взаємозв’язках та взаємозумовленості явищ та процесів, а з іншого – у духовному виробництві, створенні нових знакових систем та зразків за допомогою наукової та художньої творчості. Новизна та перетворення – найбільш суттєві характеристики творчості. Тому творча діяльність завжди набуває форму пошуку нових ідей, методів, засобів тощо та нерозривно пов’язана з рухом думки від символів культури до способу мислення та назад. Необхідність такого пошуку виникає там, де створюється проблемна ситуація, яка вимагає вибору двох та більше рішень, прийняття яких є виходом з невизначеності. Свобода вибору, у свою чергу, передбачає цілеспрямовану поведінку, яка засновується на виборі соціальних цінностей або на прогнозуванні майбутнього, його науковому передбаченні або з на вічних цінностях життя, перш за все духовних.

Отже поняття «інновація» трактується як нововведення, У широкому смислі нововведення виступають як форма управляємого розвитку та представляють собою цілеспрямовану зміну, яка вносить в середовище впровадження (організацію, регіон, суспільство тощо) нові відносно стабільні елементи. Останні можуть бути матеріальними або соціальними, але кожний з них сам по собі представляє лише новшество (станок, обряд, форма звітності, сировина), тобто є предмет нововведення. Нововведення же суть процес, тобто перехід деякої системи з одного стану в інший. Деякі дослідники розглядають нововведення як структурну складову науково-технічного прогресу, а саме: відкриття, винахід, процес сопряженний з даним, новшеством змін у тому середовищі, у якому воно впроваджується. Світ нововведень не зводиться тільки до технології та техніки, удосконалення управління теж здійснюється через введення новшеств.

Існує безліч змін, що виникають стихійно, не цілеспрямовано: непередбачувані наслідки з дуже усвідомлених рішень, і непередбачувані події та обставини, що складаються поза нашою волею. Вони не відносяться до числа нововведень. Тобто не весь наш розвиток управляємий, не всі зміни плановані. З іншого боку, в управляємому секторі розвитку не все здійснюється через нововведення. Наприклад, поступове або разове наростання одного і того ж якості або кількості (наприклад, зростання чисельності персоналу, укріплення дисципліни, підвищення якості продукції) самі по собі не є інновації. Не можна віднести до них і ремонт-заміну однорідного обладнання, переміщення працівників. Призначення нового керівника не є нововведення, але їм є, наприклад, заснування нової посади.

Основні характеристики нововведення:

  1. новизна нововведення: наявність в сутності інновації нових концептуальних ідей, підходів до розвитку процесів, а також форм і методів їх організації. Новизна – самостійна цінність будь-якого нововведення, що відрізняє його від інших явищ. Оцінити ступінь новизни досить складно, це вимагає певної гнучкості мислення. Новизна буває абсолютна (зустрічається дуже рідко) та відносна. Абсолютна новизна (зявляється дуже рідко) – фіксується при відсутності аналогів даному нововведенню, нею володіють принципово невідомі новшества, які у випадку широкої реалізації стають радикальними нововведеннями, базовими по відношенню до багатьох похідних від них. У відносній новизні виділяють: місцеву новизну (якщо новшество застосовувалося на інших об’єктах, але тут вперше); приватну новизну (передбачає оновлення одного з елементів діяльності в порядку поточної модернізації; накопичення приватної новизні може привести до повної зміни без набуття абсолютної новизни та здійснення радикального нововведення); умовну новизну (виникає при незвичайному сполученні раніше відомих елементів); ефективна новизна (якщо сумарні витрати на розробку, проектування, виготовлення, освоєння та використання, віднесені до обсягу її корисної роботи, будуть нижче чим у тої, що заміняється).

Одною з патологій інноваційної діяльності є варіофікація – не стільки краще, скільки інакше. Частина новинок гірше своїх попередників. До того ж велика кількість моделей (побутової техніки) приводить до низької уніфікації деталей. Винаходи перетворюються у самоціль через плани. Ще один різновид інноваційної патології – величезна кількість винахідницьких дрібниць. Видача авторських свідоцтв на зовсім незначні, хоча у чомусь нові рішення. По суті це «сфера малого винахідництва». Тому доцільно ввести поняття доцільної новизни. Якісний зміст новизни можна визначити так: доцільна новизна означає кращі продуктивні або споживацькі якості, що розвивають даний параметричний ряд новшеств, а також відкриває новий. Продуктивні та споживацькі властивості новизни можна виміряти.

  1. сумісність інновації з традиційним (існуючим) станом. Нововведення легше сприймається та реалізується, якщо воно сумісне з існуючими в певній системі цінностями, традиціями, творчим досвідом, а також з наявними умовами роботи (матеріальними, кадровими, організаційними тощо).

  2. простота апробації – можливість апробувати нововведення (спробувати на практиці та оцінити результативність) по частинам, елементам для більш глибокого розуміння сутності інновації.

  3. Комунікативність нововведення – можливість його пропаганди, розповсюдження по різним каналам спілкування, у тому числі неформального (усна, наочна інформація)

Що означає «інтенсифікація нововведень»? Загальноекономічне розуміння інтенсифікації полягає в тому, що результати виробництва повинні зростати більш швидко, ніж витрати на нього. Серцевиною інтенсифікації є ефективність, тобто відношення результату до витрат, а підвищення ефективності означає більше зростання першого порівняно з другим. При такому випередженні і виникає феномен інтенсивності. Не будь-яке зростання, наприклад, продуктивності праці, економії сировини та енергії, спеціалізації та кооперації, використання нової техніки і технології інтенсивний, а лише то, при якому дотримується вказана пропорція.

Категорія «інтенсифікація» в інноватиці переломлюється по-іншому. Зявляється поняття «інтенсивного» нововведення. До них відносяться: багатоцільові нововведення, у яких одне новшество розраховане на досягнення двох та більше цілей (переведення автомобіля з бензину на газ не тільки зберігає паливо, але і дає екологічний ефекти, підвищує робочий ресурс двигуна); радикальні, базові нововведення, які здійснюються тоді, коли різні приватні удосконалення уже не в змозі пристосувати попередню застарілу базу до нових умов. Подібні нововведення інтенсифікують розвиток середовища впровадження на певному етапі, після чого вичерпують себе.

Сам процес здійснення нововведення також повинен підлягати інтенсифікації. Є два шляхи: прискорення інноваційних процесів, тобто скорочення життєвих циклів новшетва та нововведення: строків переходу від стадії до стадії, тривалості початкових стадій (розробка, проектування); знаходження оптимальних строків для фінішних стадій; максимальна реалізація потенціалу новшества.

Ін новатори. Новшества, нововведення, інноваційні процеси мають свою соціальну базу, своїх носіїв. Мова йде про соціально активний елемент суспільства, який своєю ініціативністю вносить в дійсність конструктивну новизну. Соціальний склад ін новаторів різний за віковими, професійними, етнічними та іншими характеристиками. З ін новаторами слід працювати як зі специфічною соціальною категорією, що займає в суспільному розвитку особливе місце та має власну структуру, психологію, потреби. Різниці між різними типами ін новаторів мають значення для диференційованої та більш точної роботи з ними. Їх можна поділити на створювачів новшеств та їх реалі заторів. За іншими підставами ін новаторів можна поділити на професіоналів (плановий характер творчості) та тих, хто займається самодіяльною творчістю.

В середовищі ін новаторів сильніше, ніж в інших соціальних групах діють неекономічні мотиви діяльності. Тому можна припустити їх особливу чуйність на такі форми заохочення як присвоєння їх імен створюваним ними новшествам, гласність їх досягнень та інші форми публічного визнання. Найкращий засіб активізувати інноваційну діяльність – дати можливість її реалізувати та заохотити. Ця праця має бути винагороджена, створення нових конструкцій теж вимагає витрат Найкращою формою таких організацій є кооперативні обєднання ін новаторів. Інновації в галузі техніки мають багато спільного з інноваційною діяльністю у сфері управління, педагогіки, дозвілля. Авторство у ним як би анонімне, часто масове – така особливість інноваційної діяльності в цій галузі. Що створюють ін новатори? Переважно покращують матеріальні засоби праці, побуту тощо. Соціальна творчість це і історична та культура пам'ять, милосердя та політичне оппонування.

ОБЄКТ І ПРЕДМЕТ ІННОВАТИКИ