- •7. Сучасна структура Євросоюзу.
- •8. Наднаціональність Євросоюзу і суверенітет його держав-членів.
- •9. Термін «наднаціональний» в праві єс
- •12. Судова практика стосовно природи права Євросоюзу.
- •13. Види суб’єктів права єс.
- •14. Правосуб’єктність Євросоюзу.
- •15. Джерела права Євросоюзу як форми закріплення норм права європейської інтеграції.
- •16. Основні джерела права Євросоюзу.
- •18. Структура права Євросоюзу.
- •19. Система права Євросоюзу.
- •20. Концепції співвідношення права Євросоюзу та внутрішнього права країн-членів.
- •21. Практика Суду єс у питанні взаємодії права Євросоюзу та внутрішнього права країн-членів.
- •22. Доктрина та практика країн-членів щодо взаємодії права Євросоюзу та внутрішнього права.
- •23. Співвідношення права Євросоюзу і міжнародного права.
- •24. Практика Суду єс щодо взаємодії права Євросоюзу та міжнародного права.
- •25. Законодавство та Судова практика держав-членів щодо взаємодії права Євросоюзу та міжнародного права.
- •26. Правові засади управління інтеграційними процесами у Євросоюзі.
- •28. Особливості регулювання інтеграції у Євросоюзі
- •30.Принципи субсидіарності і пропорційності в праві єс
- •31. Поняття договірного механізму Євросоюзу і його складові
- •32. Договори, які регулюють відносини в Євросоюзі
- •34. Поняття інституційного механізму Євросоюзу і його елементи.
- •36. Система актів, які ухвалюють інститути Євросоюзу.
- •37. Система судових установ у Євросоюзі
- •38. Повноваження судових установ Євросоюзу
- •39. Судові установи Євросоюзу і національні суди країн-членів
- •40. Поняття внутрішнього ринку єс
- •42. Свобода пересування товарів в єс
- •43. Свобода пересування осіб в єс
- •45. Свобода надання послуг в єс
- •44. Свобода пересування капіталів в єс
- •46. Внутрішній ринок єс і треті країни
- •47. Поняття митного союзу єс
- •48. Основні складові митного союзу єс
- •49. Митний союз і внутрішній ринок єс
- •50. Правові засади спільної зовнішньої політики і політики безпеки єс
- •60.Правові інструменти співпраці в межах простору свободи, безпеки та юстиції.
- •61.Система захисту прав людини в єс.
- •63.Компетенція єс в сфері захисту прав людини.
- •65.Гармонізації законодавства в Євросоюзі.
- •66.Способи гармонізації законодавств в Євросоюзі.
- •67.Правові акти здійснення гармонізації законодавства в Євросоюзі.
- •68.Міжнародна правосуб’єктність Євросоюзу.
- •69.Правові форми участі Євросоюзу у міжнародних відносинах.
- •70.Поняття і види асоціації в праві єс.
- •71.Зовнішня компетенція Євросоюзу.
- •72.Інституційний механізм зовнішніх зносин Євросоюзу.
- •73.Правові засади регулювання відносин Євросоюзу з Україною.
- •74.Поняття acquis communautaire.
- •75.Джерела acquis communautaire.
- •76.Європейська політика сусідства.
- •77.Європейська політика східного партнерства.
- •79. План дії Україна-єс в сфері свободи, безпеки і юстиції
- •80. План дій щодо скасування віз для України
37. Система судових установ у Євросоюзі
Сул ЄС включає Суд, Загальний Суд і спеціалізовані суди.
Суд засідає у Люксембургу. До його складу входять по одному судді від кожної дежави-члена та 8 генеральних адвокатів, які призначаються терміном на 6 років з правом переобрання. Вибір здійснюється з-поміж осіб, які забезпечують гарантії своєї незалежності і мають достатню кваліфікацію.
На відміну від суддів, обов*язком генеральних адвокатів є підготовка та представлення на суд. засіданні мотивованого висновку по справах, які розглядає Суд.
В Суді засідає по одному представнику від кожної держави-члена. Частина генеральних адвокатів представляють такі деражви, як Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Іспанія. Решта призначається від інших держав-членів на основі ротації.
Судді обирають зі свого складу голову терміном на 3 роки.
Суд засідає у повному складі, але може також формувати палати: Велику палату з 13 суддів, та палати, до яких входять від трьох до п*яти суддів. Суд засідає у Великій палаті на вимогу держави-члена або інституту ЄС, який є стороною у справі. У повному складі він засідає для розгляду справ з приводу звільнення з посади Омбудсмена, члена Комісії, Рахункової палати та в деяких інших випадках.
Суд ЄС є вищою суд. інстанцією. У своїй діяльності виконує функції міжнародного, конситуційного, частково адмін. та цив. суду.
Як міжнародний суд він вирішує суперечки, які стосуються об*єкта установчого договору, між державами-членами а інститутами ЄС. До держави-члена, яка не виконує рішень Суду ЄС, останній може застосувати санкції.
У якості конст. суду він розглядає законність законодавчих актів, які не належать до рекомендацій і висновків. Суд ЄС уповноважений перевіряти відповідність міжнародних договорів установчим договорам.
Суд ЄС може вирішувати суперечки, пов*яз. з незаконною бездіяльністю Європарламенту, Європ. Ради, Ради, Комісії чи ЄЦБ.
Окрім цього він уповноважений давати належне тлумачення устан. договорів та актів органів ЄС.
Виконучи функції адмін. суду він має юрисдикцію в будь-якому спорі між ЄС та його службовцями.
Він також розглядає апеляції на рішення Загального суду.
Правом звертатися до Суду наділені держави-члени, інститути ЄС та фіз. і юр. особи.
До нього також можуть звертатися нац. суди держав-членів з проханням винести преюдиціальне рішення стосовно тлумачення устан. договорів, актів ЄС тощо. При цьому, Суд ЄС може вирішувати лише питання права, вирішення питань факту віднесене до компетенції нац. судів.
Загальний суд замінив Суд першої інстанції, створений з метою розвантажити Суд ЄС у 1989 році.
До Заг. суду входить по одному судді від кожної деражви-члена. Вимоги до кандидатів ті ж самі, що й до суддів Суду. У Заг. суді немає генеральних адвокатів.
Як і Суд, Заг. суд може засідати у повному складі або створювати палати з 3 або 5 суддів. Передбачена також можливість вирішення суддями нескладних справ одноосібно у випадку їх невідкладного характеру.
Він наділений юрисдикцією розглядати та виносити рішення у суд. справах першої інстанції або у справах, які стос. законності актів, ухвалених інститутами ЄС, розляду звернень держав-членів, інститутів ЄС, фіз. чи юр. осіб про бездіяльність інших інститутів тощо.
Рішення винесені Заг. судом можуть підлягати апеляції до Суду ЄС на підставі питань права.
Він також має юрисдикцію про винесння преюдиціальних рішень, які також можуть переглядатися Судом ЄС.
Спеціалізовані суди можуть створюватися при Заг. суді за рішенням Європ. парламенту та Ради для розгляду в першій інстанції певних видів справ у спец. сферах. Їх рішення можуть підлягати апеляції до Заг. суду як з питань права, так і з питань факту.