- •7. Сучасна структура Євросоюзу.
- •8. Наднаціональність Євросоюзу і суверенітет його держав-членів.
- •9. Термін «наднаціональний» в праві єс
- •12. Судова практика стосовно природи права Євросоюзу.
- •13. Види суб’єктів права єс.
- •14. Правосуб’єктність Євросоюзу.
- •15. Джерела права Євросоюзу як форми закріплення норм права європейської інтеграції.
- •16. Основні джерела права Євросоюзу.
- •18. Структура права Євросоюзу.
- •19. Система права Євросоюзу.
- •20. Концепції співвідношення права Євросоюзу та внутрішнього права країн-членів.
- •21. Практика Суду єс у питанні взаємодії права Євросоюзу та внутрішнього права країн-членів.
- •22. Доктрина та практика країн-членів щодо взаємодії права Євросоюзу та внутрішнього права.
- •23. Співвідношення права Євросоюзу і міжнародного права.
- •24. Практика Суду єс щодо взаємодії права Євросоюзу та міжнародного права.
- •25. Законодавство та Судова практика держав-членів щодо взаємодії права Євросоюзу та міжнародного права.
- •26. Правові засади управління інтеграційними процесами у Євросоюзі.
- •28. Особливості регулювання інтеграції у Євросоюзі
- •30.Принципи субсидіарності і пропорційності в праві єс
- •31. Поняття договірного механізму Євросоюзу і його складові
- •32. Договори, які регулюють відносини в Євросоюзі
- •34. Поняття інституційного механізму Євросоюзу і його елементи.
- •36. Система актів, які ухвалюють інститути Євросоюзу.
- •37. Система судових установ у Євросоюзі
- •38. Повноваження судових установ Євросоюзу
- •39. Судові установи Євросоюзу і національні суди країн-членів
- •40. Поняття внутрішнього ринку єс
- •42. Свобода пересування товарів в єс
- •43. Свобода пересування осіб в єс
- •45. Свобода надання послуг в єс
- •44. Свобода пересування капіталів в єс
- •46. Внутрішній ринок єс і треті країни
- •47. Поняття митного союзу єс
- •48. Основні складові митного союзу єс
- •49. Митний союз і внутрішній ринок єс
- •50. Правові засади спільної зовнішньої політики і політики безпеки єс
- •60.Правові інструменти співпраці в межах простору свободи, безпеки та юстиції.
- •61.Система захисту прав людини в єс.
- •63.Компетенція єс в сфері захисту прав людини.
- •65.Гармонізації законодавства в Євросоюзі.
- •66.Способи гармонізації законодавств в Євросоюзі.
- •67.Правові акти здійснення гармонізації законодавства в Євросоюзі.
- •68.Міжнародна правосуб’єктність Євросоюзу.
- •69.Правові форми участі Євросоюзу у міжнародних відносинах.
- •70.Поняття і види асоціації в праві єс.
- •71.Зовнішня компетенція Євросоюзу.
- •72.Інституційний механізм зовнішніх зносин Євросоюзу.
- •73.Правові засади регулювання відносин Євросоюзу з Україною.
- •74.Поняття acquis communautaire.
- •75.Джерела acquis communautaire.
- •76.Європейська політика сусідства.
- •77.Європейська політика східного партнерства.
- •79. План дії Україна-єс в сфері свободи, безпеки і юстиції
- •80. План дій щодо скасування віз для України
77.Європейська політика східного партнерства.
Східне партнерство — проект Європейського Союзу (ЄС), що має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку існуючої Європейської політики сусідства.
Ініціатива Східного партнерства була представлена Польщею за підтримки Швеції у травні 2008 року на Раді ЄС. Ця ініціатива передбачала участь 6 країн Східної Європи — України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану
«Східне партнерство» передбачає:
подальше спрощення візового режиму та поступовий рух до його лібералізації,
укладення поглиблених зон вільної торгівлі,
підтримку процесу адаптації законодавства та зміцнення інституційної здатності країн-партнерів,
сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вимірювання ЄС,
створення інтегрованої системи управління кордонами,
співпрацю у сфері енергетичної безпеки.
У рамках ініціативи передбачено багатосторонній діалог на чотирьох рівнях:
зустрічі глав держав і урядів;
щорічні зустрічі на рівні міністрів закордонних справ;
зустрічі чотирьох тематичних платформ:
демократія, належне управління та стабільність;
економічна інтеграція та наближення; енергетична безпека;
міжлюдські контакти;
панелі для підтримки роботи платформ.
78. ПДА ЄС- Україна
У вересні 2008 року на Паризькому саміті Україна –ЄС було погоджено що новою угодою з ЄС буде угода про асоціацію. Це було спричинено вступом України до СОТ і необхідністю в новій угоді. У червні 2009 на засіданні Ради з питань співроб Україна-ЄС у Брюсселі було схвалено ПДА. На заміну Плану дій Україна ЄС прийшов ПДА. Має рекомендаційний характер. Можна віднести до мякого права. ПДА не має термінів виконання. Метою його ухвалення є полегшення імплементації тимчасової, а згодом повноцінної угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Хоча і не містить положень про можливе членство України в ЄС, документ спрямований на підготовку країни до виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС- політ, економ,правових.
Містить вступ і три розділи, визначено принципи, сфери і інструменти співпраці. Перехід співпраці до поступової економічної інтеграції і поглибленої політичної асоціації.
У ПДА підкреслюється, що Україна як європейська держава має спільну з Європою історію і поділяє спільні цінності разом із державами-членами ЄС
ПДА передбачає продовження політичного діалогу. Використання політичного діалогу в межах ПДА тісно пов’язане з виконанням Україною стандартів Ради Європи та ЄС.
Тісна співпраця передбачена у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, у сфері свободи, безпеки та юстиції, спрощення візового режиму( у довгостроковій перспективі безвізового), спеціальна увага економ співробітництву(належна імплементація правил походження та стандартів), значні заходи намічені с сфері забезпечення конкуренції, захисту інтелектуальної власності, спрощення торгівлі, у сфері транспорту, охорони навколишнього середовища, промислової та підприємницької політики, у сферах законодавства про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит і т.д.(майже у всіх можливих сферах)
Фінансування ПДА здійснюється за рахунок ресурсів від України та ЄС, виділених для імплементації погоджених пріоритетів.У рамках ПДА створений інституційний механізм- Спільний комітет, який діє на рівні старших посадових осіб. Здійснює моніторинг та готує звіти для оцінки прогресу імплементації ПДА. Проводить свої зустрічі щонайменше раз на рік.
ПДА практично замінює УПС, оскільки детально регламентує сфер співпраці за виключенням ЗВТ.