- •Тема 1: ризики в маркетингу
- •Тема 1.1: Загальні питання теорії ризику
- •§1. Невизначеность – фактор виникнення ризику
- •§2. Ризик у маркетингу
- •§3. Об'єктивні маркетингові ризики
- •§4. Суб'єктивні маркетингові ризики
- •Тема 1. 2: Основні засади управління економічним ризиком
- •§1. Принципи управління ризиком
- •§2. Основні способи управління ризиком
- •§3. Узагальнена процедура управління економічним ризиком
- •§4. Прийняття рішень з урахуванням ризику
- •§5. Використання експерименту як чинника зниження ризику
- •§6. Таблиця рішень
- •§7. Ризикостійкість підприємства
- •Практикум 1: Якісний аналіз ризику Фактори якісного аналізу ризику
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів:
- •Тема 2: методи кількісної оцінки маркетингових ризиків
- •§1. Статистичний метод
- •§2. Метод використання дерева рішень і ймовірнісного підходу
- •§3. Метод експертних оцінок
- •§4. Теорія ігор
- •§5. Метод аналізу чутливості проекту
- •§6. Метод аналогій
- •§7. Аналіз ризику методами імітаційного моделювання
- •§8. Аналіз ризику можливих збитків
- •Практикум 2: Кількісний аналіз ризиків
- •Розв’язання.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Алгоритм розв’язання
- •Розв’язання
- •Тема 3: теоретико – ігрова модель ризику
- •Елементи теорії ігор §1. Основні поняття теорії ігор
- •§2. Графічний спосіб розв`язання гри
- •Практикум 3: Елементи теорії ігор
- •Розв’язання
- •Теретико – ігрова модель ризику
- •§1. Критерії обґрунтування прийняття рішень
- •§2**. Інформаційний підхід до обґрунтування прийняття раціонального маркетингового рішення
- •Розв’язування задач.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3.3: Загальна ієрархічна модель
- •§1. Сутність проблеми багатокритеріальності
- •§2. Поняття загальної ієрархічної моделі
- •2.1 Методи нормалізації
- •2.2. Врахування ряду пріоритетів
- •Розв’язування задач.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •Тема 4: Ризик та елементи теорії корисності
- •§1. Концепція корисності
- •§2. Поняття лотереї
- •Аксіоми теорії лотерей
- •§3. Сподівана корисність
- •§4. Схильність – несхильність до ризику
- •§5*. Продаж і купівля лотерей
- •Практикум 6 : Ризик з урахуванням корисності
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Теми рефератів
- •Тема 5: логістичні ризики
- •§1. Логістичні системи
- •§ 2. Логістичні ризики
- •§3. Аналіз логістчних мереж як мереж комплексу робіт
- •Практикум 7: Аналіз ризиків у логістичній системі
- •Класифікація логістичних витрат:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •Завдання групам аналітиків:
- •Завдання для груп експертів:
- •3. Контроль та оцінювання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Оцінити річний дохід для таких альтернатив:
- •Приклади типових завдань для модульного контролю
- •Афоризми й приказки про ризик
§3. Аналіз логістчних мереж як мереж комплексу робіт
Для виконання комплексу складних робіт у відповідний термін необхідно пов’язати виконання робіт між багатьма виконавцями за часом, вартістю, ресурсами, іншими техніко-економічними показниками. Такий зв’язок здійснюється за допомогою планування та управління в спеціальній економіко-математичній моделі мережевого планування.
Комплекс робіт (КР) – складна робота , яка розгортається у часі, складається з більш простих робіт (елементарних робіт ЕР).
Структурно-часова таблиця (СЧТ) – комплекс робіт–таблиця, в якій записані всі елементарні роботи з базуванням на інших ЕР, після виконання яких починається виконання даних, а також проміжки часу tk , необхідних для виконання робіт.
Критична робота – така елементарна робота, затримка у виконанні якої в порівнянні з плановим часом tk призведе до збільшення часу Т. Час Т виконання КР – це мінімальний час, необхідний для виконання всіх ЕР комплексу робіт.
Резерв часу події j – Rj - це проміжок часу, на який може бути затримана подія j без збільшення часу Т:
Rj=TiП-ТіP . (5.1)
Резерв часу ЕР Rij показує, на який час може збільшитись тривалість виконання даної роботи в порівнянні з tj без збільшення часу t.
Rj = тіn (TjП - Тj P – t ij). (5.2)
Найбільш ранній час настання події j характеризує мінімальний час завершення цієї події (раніше цього моменту подія не може настати, бо не виконаються ЕР, що передують цій події) знаходиться за формулою:
TjP = max (TjP + t ij), (5.3)
де TjP – найбільш ранній час завершення попередньої події і,
t ij – час виконання роботи ( і,j ).
Ранній термін початку роботи (і,j) співпадає з найбільшим раннім терміном завершення події і та розраховується за формулою:
TijРП = ТіР . (5.4)
Ранній термін закінчення роботи (і,j) визначається за формулою:
ТijP3 = TіР + t ij . (5.5)
Найбільш пізній термін завершення події і – максимально допустимий час завершення цієї події, який знаходиться шляхом мінімізації тривалості часу після завершення події і. Розрахунок починається з завершальної події, проводиться за такою формулою:
ТіП=тіn ( Тj – t ij ), (5.6)
де ТіП - найбільш пізній термін завершення подій j, наступною за подією і.
Пізній термін початку роботи визначається:
ТijПП =ТіП – tij. (5.7)
Пізній термін завершення роботи:
ТijП3=ТіП . (5.8)
Елементарні роботи, які мають резерв часу, що дорівнює 0, називаються критичними. Шляхи виконання КР, які складаються з цих робіт, і мають максимальну тривалість , будуть критичними шляхами.
Повний резерв часу є важливим параметром мереженого планування і поряд з тривалістю критичного шляху використовується для оптимізації мережі.
Аналіз мережі здійснюється з метою :
1) перевірки правильності оцінки часу критичних робіт і робіт, які мають максимальні резерви часу;
2) співставлення встановленого терміну виконання комплексу робіт з терміном, який знайдений в результаті розрахунку параметрів часу сітьового графа.
Головна мета аналізу графа з оцінкою часу подій та робіт полягає в знаходженні найбільш доцільних засобів досягнення оптимальних термінів виконання комплексу робіт, при цьому в першу чергу в мережевому плануванні необхідно звертати увагу на критичні роботи.
Збільшення або зменшення тривалості критичних робіт і критичного шляху може привести до зміни терміну завершення комплексу робіт у цілому.
Для виконання запланованого комплексу робіт у заданий термін необхідно не тільки пов'язати цей термін із розрахованим на підставі сітьового графа з виділеними трудовими і матеріальними ресурсами, але й організувати виконання робіт таким чином, щоб складений за допомогою мережевового графа план став реальністю.