Розв’язання
1.
Сподіваний виграш:.
.
2.
Сподівана корисність лотереї:
3. Детермінований еквівалент лотереї:
4.
Премія за ризик:
.
Задача 3. Особа з доходом 1,5 тис.гр.од. оцінює можливість перейти на нове місце роботи, повязанез певним ризиком: дохід на новому місці може бути вдвічі більшим або знизитися до 1тис.гр.од. із імовірністю 0,5. СПР має таку шкалу корисності:
х |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
U(x) |
0 |
10 |
16 |
18 |
20 |
Який варіант слід обрати?
Розв’язання
1). Побудуємо графік інтервально- нейтральної функції корисності і запишемо її аналітичний вигляд:
10
x,
x
[0;1];
U(x) = 6x+ 4, x [1;2];
2x + 12, x [2;4].
2). Дохід на старому місці роботи 1,5 тис.гр.од має корисність:
U(x)= 6x+ 4 = 6 ·1,5 =13.
Рівень корисності для нового місця роботи становитиме:
.
Висновок: нове місце роботи матиме вищий рівень користності.
3). Детермінований еквівалент лотереї:
Сподіваний дохід на новому місці складатиме:
(
тис.гр.од).
4).
Премія за ризик:
(
тис.гр.од).
Ця величина показує суму, якою особа може знехтувати, вибираючи стабільний дохід у 1,5 тис.гр.од порівняно із роботою з більшим сподіваним доходом у 2 (тис.гр.од) і з суттєвим ризиком.
Теми рефератів
1. Теорія корисності й оцінка ризику.
2. Психологічні аспекти оцінки ризику: схильність - несхильність до ризику СПР.
3. Функція корисності: методи побудови і приклади реалізації.
4. Суб’єктивна ймовірність в теорії корисності.
5. Лотереї із недискретнми розподілами.
Тема 5: логістичні ризики
§1. Логістичні системи
Розвиток економіки України на ринкових засадах, втуп до СОТ прагнення знайти гідне місце у світовій економічній спільноті поставив проблему конкурентоспроможності підприємств. Серед механізмів забезпечення конкурентноздатності на перше місце виходить нині управління підприємством на засадах логістики .
Логістика охоплює дослідження та прогнозування ринку, планування виробництва, закупівлю сировини, матеріалів та обладнання, включає контроль за запасами та ряд послідовних операцій руху товарів, вивчення сфери обслуговування покупців.
Логістика стала надзвичайно важливим елементом розвитку будь-якого виробництва, адже метою роботи підприємства є отримання максимального прибутку при мінімальних витратах. Саме цим і займається логістика: шукаючи найраціональніші шляхи транспортування та зберігання, а також найвигідніші шляхи збуту, вона надає виробникові можливість вкладати кошти в удосконалення продукції та амортизацію виробництва.
Товарні, інформаційні та фінансові потоки і є об’єктом дослідження логістики, а їх територіальна організація виступає предметом дослідження.
Незважаючи на те, що застосування логістики в економіці України зумовлене сучасними реаліями, управління підприємствами на засадах логістичних підходів приділяється поки що недостатньо уваги порівняно із розвиненими країнами. Удосконалення управління бізнес-структурами в сучасних умовах господарювання потребує вирішення цілої низки завдань, найважливішими серед яких є систематизація та узагальнення знань щодо функціонування підприємств на засадах логістики. Тому метою дослідження стало розкриття ролі логістичного управління в розвитку підприємств.
Логістичні процеси, основною метою яких є переміщення матеріального потоку забезпечуються різноманітною інтегрованою інфраструктурою, призначеною виконуванню таких завдань:
Складування продукції в спеціальних ємностях і спорудах;
Переміщення продукції за допомогою транспортних і маніпуляційних засобів;
Захист продукції з використанням складських приміщень, яка вимагає системи пакування, передачу інформації тощо;
Перетворення інформації логістичних процесів.
Сукупність логістичних процесів утворює логістичний ланцюг, який допомагає зрозуміти сутність логістичного управління.
Логістичний ланцюг – це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умова виробничого споживання або до кінцевого споживача за умов особистого невиробничого споживання.
Загальна схема логістичного ланцюга виражається такою послідовністю елементів (ланок) логістичного управління постачальник – виробник – посередник (оптовий продавець) – посередник (роздрібний продавець) – споживач.
Логістичне управління є системою, де визначені суб`єкти руху товару і зв`язку між ними. Можна сказати, що логістичний зв'язок – це об`єднання функцій підприємств, кожна з яких фактично зберігає свою автономію. Логістичний зв'язок дає змогу реально оцінити масштаби діяльності підприємства. Така форма є найбільш адекватною в сучасній економіці, що характеризується розпадом традиційних жорстких структур товарообороту, втратою звичних орієнтирів розвитку.
Кожна з посередницьких ланок логістичного ланцюга дає змогу узгоджувати дії, правильно розподіляти функціональні обов`язки і одержувати додатковий ефект.
Використання логістичного ланцюга дозволяє по-іншому провести вартісний аналіз, визначаючи витрати кожної ланки, які сукупно утворюють ціну товару. Серед основних переваг логістичного управління є те, що скорочується ризик, пов'язаний з діяльністю підприємства. Це скорочення не стосується технологічних і політичних ризиків. Воно обумовлене різними коливаннями ринку (зміна стратегії постачальників і споживачів, поява нових конкурентів), що мають суттєвий вплив на ризики. У вирішенні проблеми ризику, першочергове значення має інформаційне забезпечення, яке знижує рівень невизначеності і дає змогу обґрунтувати те чи інше рішення. Підприємство, яке прагне зберегти і збільшити конкурентоспроможність, мусить бути відкритим для інформації, що надходить із зовнішнього середовища , найперше для інформації, що має стратегічне значення. Водночас необхідно вживати заходи до приховування власної інформації, важливої для конкурентів.
Наступним важливим завданням для побудови системи логістичного управління є створення на підприємстві логістичної інфраструктури, тобто всього того, що обслуговує функціонування системи закупівлі, зберігання, обробки, постачання та транспортування матеріального потоку підприємства з усіма необхідними процедурами до споживача. Звідки випливає необхідність вивчення «управління логістичною інфраструктурою підприємства». Під таким управлінням розуміють приведення інфраструктури підприємства до стану рівноваги або процес досягнення мети ефективного забезпечення та обслуговування логістичних процесів і логістичною інфраструктурою підприємства. Зрозуміло, що досягнення такої мети є досить складним завданням, при вирішенні якого дуже часто виникають проблеми негативного впливу на ефективність логістичної інфраструктури, чим гальмується виконання основних завдань, або значні перевитрати коштів і часу.
Логістична система – це адаптивна (здатна до самоналагодження) система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції та операції. Вона складається з підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. Економічний підхід: логістична система (ЛС) – складна організаційно завершена економічна система, яка складається із пов'язаних в єдиному процесі управління матеріальних і супроводжуючих їх потоків елементів – ланок логістичних систем. Сукупність ланок, меж функціонування (на мікрорівні або макрорівні) і задач функціонування ЛС поєднані внутрішніми цілями підприємства із зовнішніми.
Необхідність вивчення логістичної системи зумовлена тими потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування економічних систем, які несе в себе логістичний підхід до управління матеріальними ресурсами (потоками і запасами). Таким чином створюються наступні логістичні конкурентні переваги фірми:
- найбільш вдалий вибір контрагентів по господарським зв'язкам (постачальників, кредиторів, комерційних посередників, а також споживачів;
вибір оптимальних каналів розподілу продукції;
можливість моделювання логістичних систем і ланцюгів;
створення умов для ресурсозбереження в усіх економічних потоках (матеріальних, інформаційних, фінансових, трудових);
поєднання економічних інтересів усіх учасників логістичних систем та інші.
Отже, логістика допомагає знайти і реалізувати оптимальне співвідношення витрат, запасів і якості обслуговування. Для цього виконуються багатоваріантні розрахунки, оптимальним з яких є той, що забезпечує найбільшу вигоду системі в цілому з найменшими витратами, найменшим ризиком. Одним із методів управління витратами є мережеве планування, за допомогою якого можна виявити резерви зменшення загальної тривалості логістичного циклу (його визначення наводилося вище), що може підвищити імовірність повторного замовлення споживачем.