- •Тема 1: ризики в маркетингу
- •Тема 1.1: Загальні питання теорії ризику
- •§1. Невизначеность – фактор виникнення ризику
- •§2. Ризик у маркетингу
- •§3. Об'єктивні маркетингові ризики
- •§4. Суб'єктивні маркетингові ризики
- •Тема 1. 2: Основні засади управління економічним ризиком
- •§1. Принципи управління ризиком
- •§2. Основні способи управління ризиком
- •§3. Узагальнена процедура управління економічним ризиком
- •§4. Прийняття рішень з урахуванням ризику
- •§5. Використання експерименту як чинника зниження ризику
- •§6. Таблиця рішень
- •§7. Ризикостійкість підприємства
- •Практикум 1: Якісний аналіз ризику Фактори якісного аналізу ризику
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів:
- •Тема 2: методи кількісної оцінки маркетингових ризиків
- •§1. Статистичний метод
- •§2. Метод використання дерева рішень і ймовірнісного підходу
- •§3. Метод експертних оцінок
- •§4. Теорія ігор
- •§5. Метод аналізу чутливості проекту
- •§6. Метод аналогій
- •§7. Аналіз ризику методами імітаційного моделювання
- •§8. Аналіз ризику можливих збитків
- •Практикум 2: Кількісний аналіз ризиків
- •Розв’язання.
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Алгоритм розв’язання
- •Розв’язання
- •Тема 3: теоретико – ігрова модель ризику
- •Елементи теорії ігор §1. Основні поняття теорії ігор
- •§2. Графічний спосіб розв`язання гри
- •Практикум 3: Елементи теорії ігор
- •Розв’язання
- •Теретико – ігрова модель ризику
- •§1. Критерії обґрунтування прийняття рішень
- •§2**. Інформаційний підхід до обґрунтування прийняття раціонального маркетингового рішення
- •Розв’язування задач.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3.3: Загальна ієрархічна модель
- •§1. Сутність проблеми багатокритеріальності
- •§2. Поняття загальної ієрархічної моделі
- •2.1 Методи нормалізації
- •2.2. Врахування ряду пріоритетів
- •Розв’язування задач.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •Тема 4: Ризик та елементи теорії корисності
- •§1. Концепція корисності
- •§2. Поняття лотереї
- •Аксіоми теорії лотерей
- •§3. Сподівана корисність
- •§4. Схильність – несхильність до ризику
- •§5*. Продаж і купівля лотерей
- •Практикум 6 : Ризик з урахуванням корисності
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Теми рефератів
- •Тема 5: логістичні ризики
- •§1. Логістичні системи
- •§ 2. Логістичні ризики
- •§3. Аналіз логістчних мереж як мереж комплексу робіт
- •Практикум 7: Аналіз ризиків у логістичній системі
- •Класифікація логістичних витрат:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •Завдання групам аналітиків:
- •Завдання для груп експертів:
- •3. Контроль та оцінювання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Оцінити річний дохід для таких альтернатив:
- •Приклади типових завдань для модульного контролю
- •Афоризми й приказки про ризик
Теретико – ігрова модель ризику
§1. Критерії обґрунтування прийняття рішень
Для дослідження ситуацій, в яких маркетингове рішення приймається за умов невизначеності, конфліктності й зумовленого ними ризику, використовують схему гри з економічним середовищем , яке може перебувати в одному з n взаємовиключних станів θј.
Матриця гри (платіжна матриця) записується у вигляді функціонала оцінювання F+ ( з додатним інгредієнтом), елементами якого fkj+ ( k =1,… , m; j = 1,…, n ) є кількісні оцінки рішення (стратегії ) sk є S =( s1,s2 ,…, s m ) за умови, що економічне середовище перебуває в стані θј є Θ = (θ1., θ2,,…, θn)
F + = || fkj+ || .
Розрахунок значень fkj проводиться з урахуванням можливого рівня попиту на товар, формування ціни на одиницю продукції зі змінними і сталими витратами, можливим дефіцитом або перевиробництвом продукції.
Тоді обґрунтування прийняття оптимального, раціонального (найбільш ефективного, найменш ризикованого) рішення проводиться за допомогою низки спеціальних критеріів.
1) ІС1: характеризується заданим розподілом апріорних імовірностей станів θј економічного середовища Р = ( р1, р2.... рn ) = (р(θ1), р(θ2),..., р(θn)), ∑ рj = 1, j = 1,…, n.
Критерій Байєса – для функціонала оцінювання F+ (значень прибутку, виграшу, ефективності, корисності) оптимальна стратегія skо визначається умовою:
B+ (skо; P) = B+ (sk; P) = рj · fkj , k =1,… ,m. (3. 1)
Критерій мінімальної дисперсії – оптимальна стратегія skо визначається умовою:
D- (skо;P) = D-(sk;P) = рj ·( fkj - B+ (sk;P) )2 , k =1,… , m. (3.2)
Критерій мінімальної семі варіації – оптимальна стратегія skо визначається умовою:
SV- (skо;P) = SV(sk;P) = рj · αk ·( fkj – B+ (sk;P) )2 , k =1,… , m, (3.3)
де αk = (αк1, αк2,..., αkn) – вектор індикаторів несприятливих відхилень для рішення sk відносно оцінки B+ (sk;P):
αk =1 вразі сприятливого відхилення : (fkj+ - B+ (sk;P) ) ≥ 0 ,
і αk =0 в разі несприятливого відхилення: ( fkj+ - B+ (sk;P)) <0 .
Критерій мінімального коефіцієнта варіації – оптимальна стратегія skовизначається умовою:
СV- (skо;P) = СV-(sk;P), (3.4)
де СV-(sk;P) = σ-(sk;P) / B+ (sk;P), σ-(sk;P) = .
Критерій мінімального коефіцієнта семі варіації – оптимальна стратегія skо визначається умовою:
СSV- (skо;P) = СSV-(sk;P), (3.5)
де СSV-(sk;P) = SSV (sk;P) / B+ (sk;P), SSV (sk;P) = .
2) ІС2:існує можливість оцінювання параметрів (числових характеристик), які характеризують розподіл апріорних ймовірностей, на підставі статистичної інформації перевіряється гіпотеза щодо класу функцій розподілу і будується вектор
Р ^= ( р1^; р2^;....; рn ^).
3) ІС3: відомі співвідношення пріоритету стосовно станів θј економічного середовища:
рі1 ≥ рі2 ≥... ≥ ріn.
перші оцінки Фішберна – оцінки p^іj апріорних імовірностей pіj , будуються у вигляді спадної геометричної прогресії:
pіj ≈ p^іj = , j = 1,…, n. (3.6)
4) ІС4: за умов повної невизначеності щодо закону розподілу ймовірностей Р (Θ = θј) використовується принцип Бернуллі – Лапласа:
pj ≈ p^ j =1/n, j = 1,…, n. (3.7)
5) ІС5: характеризується антагоністичними інтересами суб’єкта прийняття рішень (СПР) та економічного середовища, тобто конфліктом між ними, а основною стратегією для СПР є забезпечення гарантованого результату.
Критерій Вальда (безризиковий за ситуації, де ризикувати недоцільно) – оптимальна стратегія skо визначається умовою:
fko+ = fk+ = ( fkj+ ), j=1,…, n. (3.8)
Критерій Севіджа використовує матрицю ризику (невикористаних можливостей), яка будується так:
для кожного стану ЕС знаходиться fk+,
визначається rkj- = fk+ - fk+ ,
оптимальна стратегія skо визначається умовою:
rko- = rk- = ( rkj-), j =1,…, n. (3.9)
6) ІС6: характеризується наявністю факторів, що зумовлюють “проміжну” інформаційну ситуацію між ІС1 та ІС5 , використовує коефіцієнт λ є[0;1] – коефіцієнт схильності – несхильності до ризику.
Критерій Гурвіца є зваженою комбінацією найкращого та найгіршого факторів для часткового антагонізму ЕС і СПР, оптимальна стратегія skо визначається умовою:
G+( sko ; λ ) = G+kλ = [(1 – λ ) · fkj+ + λ · fkj+]. (3.10)
Модифікований критерій: оптимальна стратегія skо визначається умовою:
Ф+(sko;Р;λ)= Ф+(sk;Р;λ )= [(1 – λ ) ·B+ (sk;P) -λ Risk - (sk; Р )], (3.11)
де за величину Risk (sk ; Р) можна використовувати σ-(sk ;P) або SSV(sk;P).
Критерій Ходжеса – Лемана дає змогу використати всю наявну інформацію СПР, а оптимальна стратегія skо визначається умовою:
HL+( sko ;Р ; λ ) = HL +(sk; Р; λ ) = [(1 – λ ) B+(sk;P) + λ · fkj+ ]. (3.12)