- •Міністерство освіти і науки україни
- •Національний лісотехнічний університет україни
- •Михайловський в.І.
- •Менеджмент організацій
- •Конспект лекцій
- •К.Е.Н. Доц. Кафедри менеджменту зед нлту України Дідович і.І.
- •Передмова
- •Тема 1. Організація як об’єкт системного управління План
- •Література
- •1.2 Взаємозв’язок внутрішніх елементів і факторів зовнішнього середовища
- •1.3 Учасники діяльності організації
- •1.4 Імідж організації
- •Тема 2. Сутність основних підсистем організації
- •2.1 Технічна, технологічна, організаційна та соціально-психологічна підсистеми
- •2.2 Специфіка менеджменту на кожній стадії життєвого циклу
- •2.2 Специфіка менеджменту на кожній стадії життєвого циклу
- •Питання для самоконтролю
- •3.3 Особливості функціонування організацій різних форм власності та організаційно-правових форм Література
- •3.2 Реорганізація підприємств
- •3.3 Особливості функціонування організацій різних форм власності та організаційно-правових форм
- •4.1. Галузеві особливості функціонального управління організаціями
- •4.2 Ефект масштабу діяльності
- •4.3 Масштаб підприємства та фактори, що його зумовлюють
- •4.4 Аналіз та проектування організаційних структур управління
- •Тема 5. Кризові явища в діяльності організацій
- •5.1 Кризові явища як фаза життєвого циклу організації. Сутність, ознаки, класифікація
- •5.2 Фактори виникнення кризових явищ
- •5.3 Антикризове управління
- •5.1 Кризові явища як фаза життєвого циклу організації.
- •5.2 Фактори виникнення кризових явищ
- •5.3 Управління організацією у кризі
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •6.2 Підстави та наслідки банкрутства
- •6.3 Санація
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Управління комерційною і маркетинговою підсистемами План
- •Література
- •7.2 Управління маркетинговою діяльністю підприємства
- •7.3 Управління матеріально-технічною підсистемою
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Управління фінансово-економічною підсистемою План
- •8.1 Фінансове планування в організації
- •8.2 Управління активами організації Література
- •8.1 Фінансове планування в організації
- •8.2 Управління активами організації
- •Тема 9. Менеджмент персоналу
- •9.1 Сутність менеджменту персоналу. Становлення соціально-психологічної підсистеми
- •9.2 Організація праці та її стимулювання
- •9.3 Стосунки менеджера з персоналом (управління дисципліною)
- •9.2 Організація праці та її стимулювання
- •9.3 Стосунки менеджера с персоналом (управління дисципліною)
- •3. Причини порушення дисципліни.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •10.2 Значення ефективності, її критерії
- •10.3 Оцінка ефективності управління
- •Питання для самоконтролю
- •11.7 Концепція управління ризиком і ризикозахищеністю організації Література
- •11.2 Конкурентні сили і моніторинг конкурентів
- •11.3 Конкурентний стан організації
- •11.4 Умови виникнення та фактори ризикової ситуації
- •11.5 Різновиди ризику
- •11.6 Інтегрований аналіз та оцінювання ризику
- •11.7 Концепція управління ризиком і ризикозахищеність організації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •1. Політика, що створює майбутнє
- •2. Організована ліквідація
- •3. Планове удосконалення
- •4. Використання успіху
- •5. Ініціювання змін
- •6. Вікна можливостей
- •7. Пілотний проект
- •8. Зміни і стабільність
- •12.2 Чинники та елементи проектування організації
- •12.3 Діагностика управління організацією
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Підприємництво і менеджмент нових підприємств План
- •13.1 Підприємницький менеджмент
- •13.2 Основи корпоративного менеджменту Література
- •13.1 Підприємницький менеджмент
- •13.2 Основи корпоративного менеджменту
- •Питання для самоконтролю
- •Словник окремих економічних термінів
- •Література
1. Політика, що створює майбутнє
Для того, щоб стати лідером змін, потрібно виробити політику, яка змушує сьогодення працювати на майбутнє. Основний принцип такої політики, фундамент для всіх інших, можна сформулювати в такий спосіб: треба перестати жити вчорашнім днем. Завдання номер один — вивільнення ресурсів, що витрачаються на підтримку тих напрямків діяльності, які вже не сприяють підвищенню продуктивності й ефективності.
2. Організована ліквідація
Лідер змін регулярно перевіряє на життєздатність кожен товар, послугу, процес, ринок, канал розподілу, кожного споживача і форму кінцевого використання. Мета перевірки — одержати зважену і об'єктивну відповідь на запитання: "Якби ми ще не почали виробництво цього товару (використання цього процесу, освоєння цього ринку і т.д.), то стали б ми його робити (використовувати, освоювати і т.д.), з огляду на інформацію, яку маємо зараз?" При одержанні негативної відповіді не варто лякатися і говорити: "Давайте подумаємо ще раз". Варто негайно переходити до запитання: "Що робити?" Підприємство приречене на зміни. Воно приречене на дії. Повна ліквідація абсолютно виправдана в трьох випадках. Ліквідація правомірна, якщо життєздатність товару (послуги, чи ринку процесу) характеризується фразою: "кілька років ще напевно протримається".
Другий випадок, коли товар (послугу), процес потрібно негайно ліквідувати, якщо єдиний аргумент на користь його збереження формулюється як "все одно ми на нього вже нічого не витрачаємо" (тобто витрати, пов'язані з налагодженням його виробництва, компанія вже повернула).
Третій - і найбільш важливий - випадок, коли ліквідація правомірна: наявність старого й "умираючого" товару (послуги, ринку, процесу), заради збереження якого гальмується чи зовсім залишається без уваги розвиток нового і перспективного товару (послуги, ринку, процесу).
3. Планове удосконалення
Наступний принцип політики змін: планове, організоване поліпшення (яке японці називають "кайзен").
Усе, що підприємство робить у внутрішньому і зовнішньому середовищі, повинно систематично і безупинно вдосконалюватися: товари і послуги, виробничі процеси, маркетинг, обслуговування, технології, підготовка і навчання кадрів, використання інформації. Удосконалення повинно проводитися відповідно до запланованих річних процентних показників: у більшості напрямків діяльності, як показує досвід японців, реальним і оптимальним є щорічне поліпшення на 3%.
4. Використання успіху
Цей принцип політики змін полягає в тому, що успіх треба використовувати.
Проблеми не можна ігнорувати. Серйозні проблеми вимагають вжиття термінових заходів. Але щоб виступати в ролі лідера змін, організації потрібно зосередити увагу на можливостях. Для цього потрібно небагато: додавати до щомісячного звіту ще одну "першу сторінку". На новій "першій сторінці" варто представляти результати, що виявилися кращими запланованих, у якому вигляді це поліпшення не виражалося б.
5. Ініціювання змін
Наступний принцип, на якому повинна будуватися політика змін, стосується інноваційної діяльності і формулюється так: політика лідера повинна бути спрямована на ініціювання змін.
Щоб процвітати як лідеру змін, організація повинна виробити політику систематизованої інноваційної діяльності. І головна причина тут, очевидно, не в тому, що лідер змін має потребу в безупинному відновленні (хоча це так). Головна причина в тому, що систематизована інноваційна діяльність створює відношення до організації як до лідера змін, іншими словами, формує імідж лідера змін.