1.2 Взаємозв’язок внутрішніх елементів і факторів зовнішнього середовища

Зовнішнє середовище - це сукупність неконтрольованих суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління. Воно поділяється на середовище прямого та опосередкованого впливу.

Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, ор­гани державного регулювання, власники підприємств і ділові партне­ри, інвестори, маркетингові посередники, контактні аудиторії, проф­спілки, масмедіа, аудитори та ін.

Неконтрольовані фактори розвитку підприємства впливають на поведінку виробника на ринку. Такі фактори відстежуються і вив­чається динаміка їх розвитку з метою пристосування до умов, спричи­нених неконтрольованими факторами.

Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспек­тиви розвитку, сприятливі чи не зовсім тенденції, проблеми, пастки, кон'юнктуру ринку тощо; його вплив відчувається згодом, з плином часу, воно лише визначає напрями процесів у економіці, формує за­гальні тенденції розвитку галузі на віддалену перспективу. Сюди на­лежать політичні та соціокультурні фактори впливу, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини та стосунки з місцевим населенням, вплив групових інтересів, деякі макроекономічні явища (зокрема інфляцію, кризу над­виробництва, безробіття та ін.).

Отже можна виділити такі основні неконтрольовані фактори зовнішнього впливу:

• Середовище прямого впливу:

• постачальники;

• потенційні учасники;

• інвестори;

• конкуренти;

• держава;

• споживачі;

• товари-замінники;

• public relation ( контактні аудиторії, маркетингові посередники);

• Середовище опосередкованого впливу:

• стан економіки та технології (НТП);

• вплив соціокультурного середовища;

• міжнародні події, політичний вплив.

Зовнішнє середовище організації складається з двох головних частин: загальне середовище і робоче середовище. Крім того, організації мають внутрішнє середовище.

Загальне середовище має кілька базових вимірів, а саме: економічні, технологічні та політично-правові умови. Ці умови передбачають потенціал для суттєвого впливу на організацію.

• Економічні умови загального середовища організації – це загальний стан та життєздатність економічної системи, у якій функціонує організація. Важливими умовами для бізнесу є загальне економічне зростання, інфляція, відсоткові ставки та рівень безробіття.

• Технологічні умови загального середовища організації стосуються методів перетворення ресурсів на товари та послуги.

• Політично-правові умови загального середовища пов’язані з державним регулюванням бізнесу та співпрацею між бізнесом та урядом. Ці чинники важливі з 3-ох причин: 1) правова система частково визначає, що організація може, а що не може робити; 2) політика уряду на користь чи проти бізнесу теж впливає на ділову активність; 3) політична стабільність впливає на планування.

Оскільки загальне середовище часто невиразне, неточне і довготривале, то більшість організацій зосереджує увагу на своєму робочому середовищі. Хоча робоче середовище також досить складне, проте воно оперативніше забезпечує потрібною інформацією, ніж загальне, тому що менеджер ліпше визначає чинники середовища, яке становить для організації особливий інтерес, а не бажає мати справу з абстрактними умовами загального середовища.

Характеристики зовнішнього середовища:

1. Взаємозв'язок чинників зовнішнього середовища - це рівень сили (ступінь залежності), з якою зміна одного чинника діє на іншу (його пи­тома вага).

2. Під складністю зовнішнього середовища слід розуміти кількість фак­торів, на які організація повинна реагувати, а також рівень ва­ріативності кожного фактора.

3. Рухливість середовища - це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації.

4. Невизначеність зовнішнього середовища - відносна кількість інфор­мації про середовище і впевненість у її достовірності.

5. Об’єктивний чинник виникнення впливу – умови виникають незалежно від діяльності підприємства і впливають на нього.

Внутрішнє середовище організації складається з її власників, ради директорів, персоналу та фізичного середовища організації. А також важливими складовими внутрішнього середовища є імідж та культура організації.

• Власниками бізнесу є люди, які мають законні права на цей бізнес. Це можуть бути окремі особи, які заснували і ведуть малий бізнес; партнери, які спільно володіють бізнесом; інвестори, які купують акції корпорації; інші організації.

• Раду директорів обирають власники акцій. Вона наділена повноваженнями з нагляду за загальним менеджментом фірми з метою якнайкращого дотримання інтересів власників.

• Персонал організації також є важливим елементом внутрішнього середовища. Предмет особливого зацікавлення менеджерів – характер робочої сили, оскільки вона щораз більше стає диверсифікованою стосовно статі, національності, віку та інших показників.

• Фізичне середовище роботи. Деякі організації мають приміщення у центрі міста, інші розміщенні у приміській чи сільській місцевості. Деякі приміщення мають довгі зали, розділені на традиційні офіси, інші – кабінети з частковими стінами без дверей.