1.3 Учасники діяльності організації

Робоче середовище складається з конкурентів, споживачів, постачальників, регулювальних органів та стратегічних союзників. Це учасники діяльності організації.

• Конкурентами організації є інші організації, які змагаються з нею за ресурси.

Конкурентна боротьба змушує підприємців впроваджувати найновіші досягнення науки, техніки і технології, знижувати витрати виробництва, раціоналізувати виробни­чий процес.

• Споживачі – ті, хто платить гроші для придання товарів та послуг підприємства.

Щоб досягти бажаного результату у змаганні за споживача, не­обхідно враховувати, передусім, два головні принципи маркетингу:

• постійно пристосовуватися до потреб і можливостей споживача;

• всі покупці мають різні потреби.

• Постачальники – організації, які забезпечують ресурсами інші організації.

Постачальники відіграють важливу роль у розвитку фірми за­безпечуючи необхідними матеріалами, напівфабрикатами, комплек­туючими виробами, надаючи капітал і грошові засоби, інформаційне забезпечення та енергоносії.

• Регулювальні органи – це елементи робочого середовища, які мають відповідний статус і право контролювати або впливати на політику та практичну діяльність організації.

• Стратегічні союзники – дві або більше компаній, які працюють разом у спільних підприємствах або пов’язані іншими партнерськими стосунками.

1.4 Імідж організації

Імідж – (англ. image – образ, зображення) – сформований і постійно підтримуваний стабільний "образ", враження людського середовища (клієнтів) та комерційних контрагентів від товару (послуг), торгової марки підприємства (підприємця, бізнесмена, ділової людини), які виготовляють цей товар; надають послугу. Імідж може бути позитивним і негативним. В основі іміджу закладено якісні показники переваг одного різновиду виробу (послуг), марки підприємства, бізнесмена відносно до іншої рекламної компанії. Імідж формується і підтримується засобами паблік рілейшн і має велике значення при визначенні і зміцненні позицій на ринку.

У мінливому зовнішньому середовищі організація повинна бути максимально гнучкою, а це можливо за рахунок формування певної організаційної (корпоративної культури).

Культура – це поєднання цінностей, які дають змогу зрозуміти, що обстоює організація, як вона провадить свою діяльність, що вважає пріоритетним. Будучи основою організації, культура відіграє головну роль у формуванні стилю поведінки менеджера. Культура визначає сприйняття організації іншими людьми. Наприклад, стереотип іміджу однієї компанії - це місце роботи, де люди дуже недбало одягаються і дуже багато працюють. Натомість, інша для деяких людей асоціюється з офіційною будівлею, строгим робочим розпорядком і людьми у ділових костюмах. А ще одна підкреслює свою вільну манеру одягу (так званий стиль футболок) без краваток і лише деякі менеджери носять піджаки. Культура слугує могутнім засобом в організаціях тому, що може збільшити їхню загальну ефективність і забезпечити довготривалий успіх.

Культура організації формується протягом тривалого часу і започатковує її засновник фірми. ЇЇ також створює успіх корпорації та отриманий досвід. Культуру можна підтримувати за допомогою стимулювання і просування людей, чия поведінка адекватна наявній культурі, а також шляхом пропаганди лозунгами, звичаями, церемоніями тощо. Менеджери повинні підтримувати культуру, яка все ще є ефективною, і змінювати пріоритети тої, яка не зарекомендувала себе. Свідомі цілеспрямовані зусилля керівників підприємства дають змогу сформувати в ньому таку організаційну культуру, яка буде адекватною оточенню фірми і сприятиме реалізації її стратегії. Таким чином, формування організаційної культури є логічним завершенням роботи менеджерів підприємства з іншими компонентами внутрішнього середовища.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що охоплює трактування організації як системи?

2. Охарактеризуйте неконтрольовані фактори зовнішнього впливу.

3. Хто є учасниками діяльності організації?

4. Що таке імідж організації?