Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з менеджменту.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
1.17 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Які існують аспекти діяльності малих підприємницьких структур?

  2. Охарактеризуйте стратегічні завдання малої організації.

  3. Дайте визначення терміну «корпоративне управління».

  4. Хто є суб’єктами корпоративного управління?

Словник окремих економічних термінів

Актив – всі наявні ліквідні цінності, ліва частина бухгалтерського балансу, в якій відображені всі матеріальні цінності та кошти, які належать даній фірмі на певну дату.

Акціонер – юридична чи фізична особа, яка володіє акціями фірми.

Акціонерне товариство (АТ) – організація, статутний капітал якої сформовано за рахунок пайових внесків акціонерів шляхом придбання ними акцій даної організації. АТ бувають відкритого та закритого типу. Відкритий тип передбачає продаж акцій усім бажаючим, а закритий – розповсюдження акцій обмеженому колу осіб.

Асоціація – договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з її учасників.

Аудит – незалежна зовнішня перевірка даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на підприємстві, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до зацікавлених користувачів.

Бартер – безготівкова (натуральна) система обміну товарами та послугами, товарне зарахування еквівалента вартості. Використовується в період кризи товарно-грошових стосунків чи швидкої інфляції, а також з метою зменшення податкового пресу.

Бізнес – підприємницька діяльність з метою отримання прибутку шляхом створення та реалізації продукції, робіт чи послуг; незалежна комерційна діяльність людини, що виступає для неї як спосіб існування.

Бухгалтерський баланс – основний фінансовий документ фірми, в якому показані джерела фінансових засобів та їх використання.

Бюджет – механізм утворення та розподілу ресурсів організації. Бюджети складаються під час здійснення функції планування. Вони є свого роду еталоном чи взірцем, з яким пізніше, після виконання завдань, під час здійснення функції контролю будуть співставлятися фактично досягнуті результати.

Валовий прибуток – залишок прибутку, отриманого від підприємницької діяльності після відрахування всіх витрат на її здійснення.

Венчурні підприємства – малі підприємства, які спеціалізуються на наукових дослідженнях, інженерних розробленнях щодо створення і впровадження нововведень.

Винагороди – це все те, що конкретна людина вважає цінним та бажаним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти.

Виробник – підприємство, організація, компанія, особа, які виготовляють продукцію, товари, послуги.

Влада в організації – наявність відповідних повноважень, право розпоряджатися ресурсами організації і використовувати зусилля підлеглих з метою досягнення поставлених завдань.

Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п’ять складових: цілі, структуру, завдання, технологію та кадри (персонал організації); тобто все те, що характеризує виробничий цикл (на що може впливати адміністрація – керуюча система).

Вплив – активна поведінка будь-якої особи чи об’єкта, що впливає на поведінку, сприйняття чи почуття інших людей, сторін чи об’єктів, що вносить зміни в їх діяльність.

Горизонтальний розподіл праці – розміщення конкретних працівників в окремих підрозділах (фінансовий відділ, виробничий відділ, служба маркетингу тощо).

Делегування – це передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників завдання, які повинні виконуватись для досягнення мети організації.

Дефіцит – ситуація, коли попит перевищує пропозицію; бюджетний дефіцит – перевищення витрат над доходною частиною.

Динамічна галузь – галузь, темпи росту якої перевищують протягом досліджуваного періоду середні темпи росту всього господарства.

Дистриб’ютор – фірма, відіграє роль торговця за договором на основі привілейованого права на продаж.

Доход – виторг від реалізації; ціна, що множиться на обсяг реалізації (кількість проданих одиниць товару).

Економічні інтереси – спонукальні мотиви господарської діяльності людей, зумовлені їх місцем у системі відносин власності та суспільного поділу праці, властиві їх потребам.

Експансія – розширення сфери впливу.

Життєвий цикл – це час, протягом якого новий товар проектується, впроваджується у виробництво, завойовує частку ринку, насичує ринок і, зрештою, повністю витісняється більш сучасним товаром, який повніше задовольняє запити покупців. Найбільш важливими показниками, що характеризують життєвий цикл товару, є зміна обсягу і прибутку зумовлені стадіями, які об’єктивно можна виділити в період існування товару.

Закон попиту – принцип, у відповідності з яким існує залежність між ціною товару та обсягом попиту на цей товар (за решти рівних умов).

Збутова мережа – система, що об’єднує комплекс закладів та гуртової і роздрібної торгівлі, які відповідальні за збут продукції конкретного виробника та засоби товаропросування, транспортування і зберігання продукції з моменту завершення циклу виробництва і до її реалізації.

Змінні витрати – витрати, що залежать від обсягу виробництва (матеріали, заробітна плата) тощо.

Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередкованого впливу. Середовище прямого впливу, тобто такого, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як: конкуренти, покупці та постачальники, органи державного регулювання, власники підприємств та ділові партнери, профспілки, аудитори. Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспективи розвитку, сприятливі чи не зовсім тенденції, проблеми, пастки, кон’юктури ринку тощо; його вплив відчувається згодом, воно лише визначає напрямки процесів в економіці. Сюди відносять політичні та соціокультурні фактори впливу, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини та відносини з місцевим населенням.

Ієрархія – принцип загального підпорядкування, за яким ведеться розподіл повноважень, обов’язків, робіт та завдань в організації. Ієрархії сприяє організаційна структура, штатний розклад та ін.

Інвестиційна політика – складова частина економічної політики, що проводиться державою і підприємствами у вигляд встановлення структури та масштабів інвестицій, спрямованих на їх використання, джерел отримання із врахуванням необхідності оновлення основних засобів і підвищення їх технічного рівня.

Інвестиція – одне із джерел фінансування підприємства, збільшення обсягу функціонуючого капіталу.

Інвестор – фізична чи юридична особа, що вкладає власні кошти у розвиток підприємства і прагне отримати прибуток на вкладений капітал у вигляді дивіденду.

Канали збуту – система збутових організацій (а також окремих осіб: дилерів, дистриб’юторів, комісіонерів), пов’язаних з просуванням товарів та послуг від виробника до споживача.

Комунікації – канали передавання та отримування інформації, якими користуються члени колективу.

Конкуренти – наявні чи потенційні суперники, що переслідують схожі інтереси, прагнуть досягти тієї ж мети, виробляють аналогічну продукцію, функціонують на тому ж ринку чи ринковому сегменті, орієнтовані на задоволення тієї ж потреби споживачів.

Конкурентне середовище – сукупність неконтрольованих суб’єктів та сил, що діють за межами підприємства (фірми).

Консорціум – тимчасове статутне об'єднання промислово-банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерн - об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Корпорація – договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Кредит – надання грошей чи товару в користування на умовах строковості, зворотності, платності.

Лізинг – оренда майна у кредитора, який купив його з метою здачі в оренду.

Ліквідність – спроможність фірми швидко перетворити свої основні й оборотні засоби у грошові кошти (готівку).

Маркетинг – це орієнтована на ринок (збут) стратегія підприємницької діяльності; система організації збуту та виробництва продукції, що ґрунтується на комплексному вивченні ринку та можливостей підприємства у забезпеченні потреб споживачів.

Менеджер – управляючий, керівник, директор, завідувач, адміністратор, функціонер, словом, будь-який найманий професійний управляючий, що не є власником підприємства.

Менеджмент – 1) вміння досягти поставленої мети, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки людей; 2) сукупність методів, форм та засобів управління виробництвом.

Мотивація до праці – внутрішні сили людини, що визначають рівень, напрям і наполегливість робочого зусилля.

Обігові гроші – ресурси, які використовуються для створення виробничих запасів і авансування витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Партнерство – об'єднання двох чи більше людей (сторін), що діють на підставі договору (домовленості, контракту), що не йде в розріз із чинним законодавством.

Попит – це форма прояву потреб, забезпечених грошовим еквівалентом; бажання та здатність споживачів купувати товар. Попит відображає об’єм та структуру суспільних потреб і обмежується купівельною спроможністю. Буває: дійсний, реалізований, незадоволений (явний та прихований), потенційний, ажіотажний, еластичний та інші види попиту.

Продавці – організації, структурні підрозділи чи приватні особи, що виконують функції, які безпосередньо чи частково пов’язані із збутом продукції, ї реалізацією.

Пропозиція – випуск продукції, робіт чи послуг унаслідок намагання звільнити попит, задоволення певної потреби, надання продукції з визначеними споживчими якостями; бажання та здатність продавця пропонувати товари чи послуги для продажу на ринку.

Раціональна модель ухвалення рішень – систематичний, поступовий процес, що передбачає економічну обґрунтованість та управління нею такими фахівцями з ухвалення рішень, які абсолютно об’єктивні й володіють вичерпною інформацією для прийняття оптимального рішення.

Ринкова система – передбачає обов’язкову наявність та комбінацію хоча б трьох елементів: учасника, ділових відносин і каналів розподілу товарів.

Сегмент ринку – сукупність споживачів, що однаково реагують на один і той же набір товарів чи набір спонукаючих стимулів маркетингу.

Сегментація ринку – розподіл ринку на окремі складові (сегменти) за будь-якою ознакою: групам споживачів, регіонам, галузям та ін.

Стагнація – стан скорочення, застій або падіння виробництва, що поєднується з ростом безробіття тощо.

Товар – це все те, що може задовольнити потребу і пропонується на ринку для продажу. Існує два види товару: а) споживчі товари – ті, що призначаються для безпосереднього використання; б) товари виробничого призначення купуються з метою використання у виробництві іншої продукції чи послуг, для господарської діяльності чи для продажу іншим споживачам.

Фірма – це будь-яка організаційно-господарська одиниця, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі промисловості, торгівлі, будівництва, транспорту, сервісу, побутового обслуговування, індустрії відпочинку у наданні послуг або кваліфікаційних порад, виконанні робіт чи будь-якій іншій сфері діяльності, яка прагне досягти комерційних цілей та користується правами юридичної особи.

Юридична особа – це об'єднання фізичних або юридичних осіб та їх об'єднання капіталів, що наділені належними їм правами та обов’язками, які мають майнову відокремленість. Юридичні особи приватного права – це об'єднання осіб та об'єднання капіталів, зареєстровані як фірми, незалежно від характеру діяльності, характеру власності, незалежності капіталу та контролю. Юридичні особи публічного права – державні органи, установи та організації, торгові та промислові палати, спілки підприємств, що підприємницькою діяльністю н займаються тощо.