Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з менеджменту.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
1.17 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. В чому сутність принципів організаційних змін?

  2. Охарактеризуйте чинники проектування організації.

  3. В чому сутність елементів проектування організації.

  4. Які існують типи і види діагностики?

  5. Які існують методи діагностики?

Тема 13. Підприємництво і менеджмент нових підприємств План

13.1 Підприємницький менеджмент

13.2 Основи корпоративного менеджменту Література

[13], [14], [15], [26]

13.1 Підприємницький менеджмент

Процес організації нового бізнесу, іноді вдалого, іноді ні, є складовою частиною того, що ми називаємо підприємництвом.

Підприємництво – це процес планування, організації, виробництва та взяття на себе відповідальності за діяльність підприємства. Підприємець, відповідно, це особа, яка займається підприємницькою діяльністю. Він вкладає свої власні ресурси у справу та бере особисту відповідальність і ризик на себе.

Власники бізнесу, які наймають професійних менеджерів для ведення бізнесу, а тоді зосереджують свою увагу на інших видах бізнесу, не є підприємцями. Хоча ці особи беруть на себе ризик, пов'язаний із підприємством, однак вони безпосередньо не задіяні у його організації та виробництві. Водночас професійні менеджери, чиїм завданням є нагляд за чиїмось бізнесом, теж не є підприємцями, оскільки вони не беруть на себе усього ризику, пов’язаного з можливим банкрутством організації.

Підприємці, зазвичай, створюють малі підприємства – такі організації, що є в приватній власності однієї або кількох осіб, а обсяги продажу й активи такої організації не настільки великі, щоб впливати на середовище її діяльності. Організація, у якої два працівники розробляють програмне забезпечення для комп’ютерів зі щорічними обсягами продажу на рівні 100 тис. грн., без сумніву, є малим підприємством. Однак межу між великою і малою організацією не завжди легко визначити. Наприклад, регіональна мережа роздрібної торгівлі з 12 крамницями і щорічним продажем на рівні 30 млн. грн. може здаватись великою, однак насправді вона є малою порівняно з велетнями. Різновиди діяльності, якими малі підприємства охоплюють такі важливі аспекти: 1. інновації; 2. створення робочих місць; 3. сприяння діяльності великих підприємств.

1. Інновації. Для малого бізнесу типовим є винахідництво. Малі підприємства чи окремі особи винайшли, зокрема, персональний комп’ютер, транзисторний радіоприймач, ксерокс, реактивний двигун та миттєві фотознімки, а також кишеньковий калькулятор. Деякі вчені вважають, що мале підприємництво є рушієм прогресу у суспільстві. Зусилля підприємців, спрямовані на досягнення прибутку та добробуту, пов’язані з успішними інноваціями, вони дають змогу створювати нові технології, які витісняють старі.

2. Створення робочих місць. Малий бізнес створює більше робочих місць, ніж великий. За деякими оцінками на малий бізнес у США щороку припадає 66% усіх новостворених робочих місць. Зокрема, за даними Міністерства торгівлі, у США малий бізнес, новий та високотехнологічний, створює нові робочі місця швидше, ніж це робить великий та «старий» бізнес, однак малими частками.

3. Внесок у великий бізнес. Часто малі підприємства займаються постачанням та збутом продукції великих підприємств. Велика організація часто продає свої товари через малі підприємства – незалежних посередників.

Однією з найважливіших проблем (стратегічних завдань), з якою стикається підприємницька організація, є відповідно: 1. вибір галузі, у якій вона працюватиме; 2. використання конкурентних переваг; 3. складання бізнес-плану.

1. Вибір галузі. Підприємці, які хочуть розпочати малий бізнес, повинні вивчити галузі, що мають привабливі характеристики. Тому, наприклад, підприємці, що започатковують бізнес з невеликою кількістю конкурентів чи фірм-замінників та невеликим ризиком, як звичайно, мають вищу норму прибутку, ніж ті, що діють у галузі, де цих переваг немає.

Малий бізнес успішно діє в сфері послуг, роздрібної та гуртової торгівлі. Організації, що надають послуги, є, мабуть, найпоширенішим типом підприємництва, оскільки тут не потрібно значних капіталовкладень для започаткування. Бухгалтер, що має ліцензію, може відкрити нову справу, винайнявши лише приміщення для офісу та вивісивши табличку. З огляду на це кількість малих організацій у сфері послуг останнім часом зростає.

2. Використання конкурентних переваг. Конкурентними перевагами є аспекти бізнесу, які організація провадить лише від своїх конкурентів. Конкурентні переваги малої організації – це, переважно, спроможність виявлення незайнятих ніш на ринках, відшукання нових ринків, а також швидка зміна діяльності з метою повного використання нових переваг та можливостей.

2 А. Виявлення ніш на ринках, що діють. Ринок, що діє – це такий ринок, на якому за визначеними критеріями конкурує декілька великих організацій. Ніша – це сегмент ринку, який на конкурентний момент часу не є задіяним. Загалом, малий бізнес успішніше віднаходить такі сегменти, ніж великий. Великі організації переважно тісно пов’язані з традиційним бізнесом, і не усвідомлюють нових можливостей. Підприємці можуть бачити ці можливості і швидше ними скористатись.

2 Б. Виявлення нових ринків. Підприємці, не обтяжені великим досвідом ведення бізнесу, здебільшого успішніше відшукують новий бізнес, ніж великі, зрілі фірми.

2 В. Перевага ініціатора. Перевага ініціатора виникає тоді, коли організація вико­ристовує можливість, що з'явилась, раніше, ніж: інші організації. Інколи великі організації виявляють нові ніші на ринках та нові ринки приблизно одночасно з мен­шими організаціями, однак не можуть швидко скористатися новою можливістю.

3. Складання бізнес-плану. Коли підприємець вибрав галузь діяльності і з'ясував, на яких конкурентних пе­ревагах потрібно сконцентруватися, він складає бізнес-план. Бізнес-план - це доку­мент, у якому підприємець підсумовує стратегію бізнесу і можливості її втілення. Процес підготовки бізнес-плану потребує від підприємців уточнення підходів до започаткування їхнього бізнесу. Ідея розробки бізнес-плану не є новою. Однак вона стає щораз актуальнішою, оскільки кредитори та інвестори, перш ніж фінансувати малий бізнес, вимагають у підприємців розгляду спеціалізованого бізнес-плану.

Такий план повинен відображати взаємозв'язок між можливостями підприємця та потребами виробництва й продажу конкретного товару чи послуги. Він повинен визначати стратегії для виробництва й продажу, правові та організаційні аспекти, бух­облік і фінанси. Зокрема, у бізнес-плані повинні бути відповіді на три запитання: 1.Які цілі та завдання підприємця? 2.Які стратегії він використовуватиме для їхнього досягнення? 3.Як підприємець втілюватиме ці стратегії?