§ 2. Умови та облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів

Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовніш­ньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокре­ма, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів

162

(контрактів) від 5 жовтня 1995 р. До обов'язкових умов дого­вору (контракту) належать: назва, номер договору (контрак­ту), дата й місце його укладення; преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту); предмет договору (контракту); кіль­кість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання по­слуг); базисні умови поставки товарів (приймання/здачі вико­наних робіт або послуг), у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 p.; ціна та загальна вартість договору (контракту); умови плате­жів; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть пе­редбачатися додаткові умови: страхування; гарантії якості; за­лучення субвиконавців до договору (контракту), агентів, пере­візників; норми завантаження (розвантаження); передача тех­нічної документації на товар; збереження торгових марок; по­рядок сплати податків, мит, зборів; захисні застереження; мо­мент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість і порядок вне­сення доповнень та змін до договору (контракту) і т. д.

Донедавна Законом України "Про зовнішньоекономічну ді­яльність", зазначеним Положенням та іншими нормативно-правовими актами було встановлено спеціальний порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту).

Він полягав у тому, що зовнішньоекономічний договір (контракт), який укладався від імені юридичної особи, підпи­сувався двома особами: тією, яка мала таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів, та особою, уповноваженою довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособове, якщо установчі документи не передбачали іншого (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Відповідно до ч. 5 ст. 6 цього ж Закону зовнішньоекономічний договір (контракт) міг бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідав вимогам законів України або міжна­родних договорів України.

Офіційне тлумачення порядку підписання зовнішньоеконо­мічного договору (контракту) було зроблене Конституційним

^б* 163

Судом України у 1998 р.¹ Воно полягало в тому, що встанов­лений ч. 2 ст. б Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контр­акту), за яким від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності договір (контракт) підписують дві особи, є обов'язковим для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, крім випадків, коли таким суб'єктом є фізична особа. Конституційний Суд вказав, що цей порядок підписання зов­нішньоекономічного договору (контракту) має бути дотрима­ним незалежно від того, укладається договір шляхом складан­ня одного документа чи кількох документів, можливість чого передбачена ч. 2 ст. 154 Цивільного кодексу України.

Від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір (контракт), роз'яснює Суд, підписує особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів вказа­ного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, та особа, яку уповноважено на це довіреністю, виданою за підписом керів­ника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособове чи в іншому порядку, передбаченому установчими документа­ми, або особа, яку уповноважено на це установчими докумен­тами безпосередньо.

Сьогодні ч. 2 ст. 6 вказаного Закону викладена у новій редакції. Відповідно до неї зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної ді­яльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зов­нішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповно­важеним на це належним чином, вважаються діями цього іно­земного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності². Таким чи­ном спеціальний порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) усунено. Це відповідає практиці укла­дення таких контрактів у більшості іноземних держав.

Урядовий кур'єр. - 1998. - 10 грудня. 2 Відомості Верховної Ради Укргйни. - 1999. - № 51. - Ст. 447.

164

Окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з 22 листопада 1994 р. підлягають обліку (реєстрації) в МЗЕЗ-торзі України та уповноважених ним органах відповідно до Указу Президента України "Про облік окремих видів зов­нішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" від 7 листопада 1994 р. (в редакції від 17 листопада 1994 р.)¹. Встановлений порядок обліку (реєстрації) контрактів виконує декілька функцій, зокрема сприяє контролю за надходженням валютної виручки в Україну. Основними засадами запровад­женого порядку реєстрації договорів є наступні:

1. для реєстрації контракту не обов'язкова наявність товару;

2. контракт реєструється після його укладення;

3. не встановлено обмежень щодо обсягу угод;

4. передбачено порядок реєстрації бартерних операцій;

5. контракт має обмежувальний характер, якщо Україна відповідає за контрактом як держава.

Реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договори (кон­тракти), укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари, зазна­чені в переліках, що затверджуються в установленому порядку МЗЕЗторгом України. До них належать:

товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України;

товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами України передбачені добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;

товари походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури;

товари походженням з України, імпорт яких до інших дер­жав квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів;

товари походженням з України, експорт яких здійснюється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зустрічної торгівлі.

Для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контрак­ту) суб'єкт господарювання, який є стороною контракту, подає до компетентних органів такі документи:

Голос України. — 1994. — 16 листопада.

165

інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) за формою та порядком заповнення, що встановлює­ться МЗЕЗторгом України;

оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. У разі, якщо зов­нішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку;

документ про оплату послуг за реєстрацію цього договору.

Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією, доручає виконання зовнішньо­економічного договору (контракту) іншому суб'єктові зов­нішньоекономічної діяльності України, подаються також ори­гінал договору доручення та його копія, завірена в установле­ному порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної ді­яльності. У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати інші необхідні документи.

За підсумками розгляду орган реєстрації ухвалює рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту) або про відмову в такій реєстрації з підстав, передбачених По­ложенням про порядок реєстрації окремих видів зовнішньо­економічних договорів (контрактів). Документом, що підтвер­джує реєстрацію договору, є картка реєстрації-обліку зов­нішньоекономічного договору (контракту). Вона видається суб'єктові господарювання України у двох примірниках, один із яких залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяль­ності України. Другий примірник суб'єкт господарювання подає до митних органів, де він і залишається після митного оформлення відповідних товарів. Картка дійсна для митного оформлення товарів, що є предметом відповідного договору (контракту), до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів, що експортуються, в повному обсязі, передбаченому договором (контрактом).

Для окремих видів договорів (контрактів) передбачені інші умови реєстрації. Наприклад, здійснення державної реєстрації договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне ви­робництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора, порядок подання документів для цього та їх розгляд регулює Положення про порядок держав­ної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну

166

діяльність за участю іноземного інвестора, затверджене поста­новою Кабінету Міністрів України від ЗО січня 1997 р.¹.

Відповідно до цього Положення реєстрації підлягають до­говори про вказані види спільної діяльності, яка не пов'язана зі створенням юридичної особи. Державну реєстрацію здійс­нюють МЗЕЗторг та уповноважені ним органи. Реєстрація є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими дого­ворами відповідно до статей 23 та 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування". Реєструвати договір може учасник або уповноважена особа. Вона подає такі документи: 1) лист-звернення про державну реєстрацію договору (конт­ракту); 2) інформаційну картку договору (контракту) за фор­мою, що встановлює МЗЕЗторг, 3) оригінал і копію договору (контракту), засвідчені в установленому порядку; 4) засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовніш­ньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його дер­жавну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; 5) витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо, який засвідчує реєстрацію іноземної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаходження. Зазначений доку­мент повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни його видачі, складений українською мовою та легалізо­ваний у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Цей документ може бути засвідчений також у посольстві від­повідної держави в Україні та легалізований у Міністерстві закордонних справ України; 6) відповідний дозвіл (ліцензію), якщо згідно із законодавством України цього вимагає діяль­ність, що передбачається договором (контрактом); 7) доку­мент про оплату послуг за державну реєстрацію договору (контракту).

Органи державної реєстрації можуть вимагати й інші доку­менти. Подані документи розглядають протягом 20 календар­них днів, починаючи з дати фіксації у журналі обліку держав­ної реєстрації договорів (контрактів). У результаті розгляду приймається рішення про реєстрацію договору або відмову у реєстрації. Відмова може бути оскаржена у судовому порядку. Картка державної реєстрації договору (контракту) та спеці­альна відмітка про реєстрацію на договорі (контракті) під­тверджують факт реєстрації. Вона видається суб'єкту зовніш-

Збірник рішень та арбітражнім практики Вищого арбітражного суду Ук­раїни. - 1997. - № 2. - С. 67-69.

167

ньоекономічної діяльності у трьох примірниках. Перший по­дається до митних органів для митного оформлення майна, другий — до податкових органів, третій залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України. Зазначене Поло­ження передбачає й можливість оформлення дубліката картки у разі втрати оригіналу.