- •1.Філософія,її сутність та соціальна значимість.
- •2.Історичний зміст терміну «філософія». Історичні типи світогляду.
- •3.Сутність і структура світогляду
- •4.Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.
- •5.Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •6. Характерні риси філософського мислення
- •7. Предмет та функції філософії.
- •8.Філософія Стародавньої Індії
- •9. Ідеї буддизму
- •10. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Старод.Китаю
- •11.Основні ідеї філософської спадщини Конфуція
- •12.Особливості, умови виникнення та етапи розвитку Античної філософії
- •13. Етапи розвитку Античної філософії
- •14. Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії
- •24.Соціально-політична думка епохи Відродження
- •25.Північне Відродження та ідеологія Реформації
- •26. Загальні особливості філософії нового часу
- •27. Методологічні ідеї ф.Бекона та р.Декарта
- •28. Раціоналізм та емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
- •29. Ідеї Дж.Локка, Дж.Берклі, д.Юма.
- •30.Вчення б.Спінози та г.Ляйбніца про субстанцію.
- •31. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •32. Особливості та здобутки Німецької класичної філософії.
- •33. Вихідні ідеї філософії і. Канта
- •34. Вихідні ідеї філософії Гегеля
- •35. Антропологічний принцип філософія л.Фейєрбаха.
- •36. Вихідні ідеї «філософія життя» (Ніцше, Шопенгауер)
- •37. Виникнення сучасної філософії та її особливості
- •38. Екзистенціалі́зм
- •39. Напрями розроблення «наукової філософії» у хіх ст
- •40. Загальні особливості та провідні напрями філософії хх ст
- •41.Вихідні ідеї, представники та здобутки філософії екзистенціалізму
- •45.Філософія Київської Русі
- •46.Філософські ідеї у 14- 16 ст.
- •47.Філософія Києво-Могилянської академії.
- •48. Філософія Григорія Сковороди.
- •49. Українська філософія 19 ст.
- •50. Українська філософія XX ст.
- •51. Фундаментальне значення проблеми буття в філософії.
- •52. Bихідні ознаки свідомості.
- •54. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини.
- •55. Проблема смерті безсмертя та сенсу життя в аспекті людського життєвого самоутвердження.
- •56.Основні цінності людського буття. Свобода як цінність, її характеристики та прояв
- •57. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття.
- •58. Основні категорії сучасної онтології.
- •59. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення).
- •60.Загальний зміст пізнання
- •61. Структура пізнання
- •63. Методологія пізнання
- •64.Діалектика
- •66.Закони діалектики
- •67.Принципи та категорії діалектики
- •68.Альтернативи діалектики
- •69. Наука і її роль у сучасному світі
- •70. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання,їх методи.
1.Філософія,її сутність та соціальна значимість.
В системі надзвичайно різноманітних знань про навколишній світ важливемісце займає філософія. Зародившись в далекій давнині, вона пройшлабагатовіковий шлях розвитку, протягом якого виникали і існувалисамі різні філософські школи і течії.
Слово «філософія» - грецького походження і буквально означає «любов домудрості ». Філософія являє собою систему поглядів на навколишнє насдійсність, систему найбільш загальних понять про світ і місце в ньомулюдини. З моменту свого виникнення вона прагнула з'ясувати, щоявляє собою світ як єдине ціле, зрозуміти природу самої людини,визначити, яке місце займає він в суспільстві, чи може його розумпроникнути в таємниці всесвіту, пізнати і звернути на благо людеймогутні сили природи. Філософія таким чином, ставить найзагальніші і разом з тим дуже важливі, корінні питання, що визначають підхід людини донайрізноманітніших областях життя і знання. На всі ці питання філософидавали самі різні, і навіть взаємовиключні відповіді.
Боротьба між матеріалізмом і ідеалізмом, формування і розвиток в цій боротьбі прогресивної, матеріалістичної лінії є законом всього багатовікового розвитку філософії. У боротьбі матеріалізму проти ідеалізму виражалася боротьба прогресивних класів суспільства проти реакційних класів. У найдавніші часи філософія існувала в Китаї та в Індії. У VММ-VМ ст. до н.е. філософія виникла в стародавній Греції, де вона досяглависокого розвитку. У середні віки філософія як самостійна наука неіснувала, вона була частиною богослов'я. XV-XVМ століття знаменують собоюпочаток рішучого повороту від середньовічної схоластики до досвідченогодослідженню. Зростання капіталістичних відносин, промисловості і торгівлі,великі географічні та астрономічні відкриття і досягнення в іншихобластях природознавства призвели до виникнення нового світогляду,спирається на досвідчені знання. Завдяки відкриттям Коперника, Галілея, Джордано Бруно наука зробила величезний крок вперед. Шлях філософського осмислення світу дуже складний. Пізнання завжди включає всебе частки фантазії. Філософія існує близько трьох тисячоліть, і весь цей час в ній йдеборотьба протилежних поглядів, яка не припиняється і зараз
2.Історичний зміст терміну «філософія». Історичні типи світогляду.
Фiлософiя є теоретичною формою ставлення людини до cвiту. Фiлософський свiтогляд дає змогу виробити таке бачення свiтy, яке водночас є i суб'єктивним i теоретичним, а отже, i досягти людинi гapмонії з собою, зi cвоїм баченням cвiтy й самим світом. У фiлософiї, на вiдмiну вiд iнших наук, не iснyє єдиних, загальновизнаних теорiй. Образно кажучи, фiлософiй є стiльки, скiльки фiлософiв, проте icнyє единий теоретичний апарат.Філософія виникла водночас із релігією. Носієм філософського світогляду також є особа. Принципова відмінність філософського світогляду від попередніх типів полягає в тому, що він заснований на розумі, тоді як релігія — на вірі, міфологія — на страхові. По-друге, релігія та міфологія оперують чуттєвими обаразами, філософія — абстрактними поняттями. Міфологію та релігію індивід приймає в готовому вигляді, часто несвідомо і примусово, особиста творчість при цьому відсутня. Філософія ж є справою особи, вона ґрунтується на засадах свободи.Отже, становлення й розвиток поняття «філософія» здійснювалося впродовж тривалого історичного часу, коли виникали й вирішувались усе нові й нові проблеми пізнання довколишнього світу, формувалися ті чи ті картини світу. Філософські знання, ідеї, учення зрештою сформували узагальнену систему знань про світ, метою якої стало пояснення законів і принципів навколишнього світу та практичне їх використання.Світогляд - це система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу, та до самої себе. Світогляд містить знання, переконання, цінності, ідеали, організовані в єдину систему. У своєму формуванні та розвитку світогляд пройшов певні історичні етапи, що дало підстави виділити три історичні його типи: Міфологічний світогляд є результатом практично-духовної діяльності людини. Міф є історично першою формою самосвідомості, котра відокремилася від практики. Для міфологічного світогляду характерним є, по-перше, усвідомлення роду як колективної особи, переконаної у наявності спільного предка — тотема. По-друге, міфологічний світогляд значною мірою обернений у минуле, адже тотемний предок був, до того ж був як ідеал діяльності. По-третє, оскільки міфологічний світогляд антропоморфний, то неминуче формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення усього сущого. Міф — це насамперед зовнішній контроль над індивідом. Релігійний світогляд є більш пізньою та зрілою формою світогляду людства, а тому і більш дослідженою. В релігійній свідомості вже чітко розділяються суб'єкт і об'єкт, Світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, природний і надприродний. Міфологічні ж живуть у феноменальному світі (на горі Олімп, на горі Меру тощо). Релігія визначає потойбічне життя як відплату за земне життя. У такий спосіб релігія здійснює соціальний контроль за поведінкою особи.Виникнення релігії — величезний поступ в історії людства. Вона морально зрівняла всіх людей — всі люди рівноцінні та рівноправні. Принципова відмінність релігії від міфології полягає в тому, що носієм міфологічного світогляду є рід чи інша тотальна спільнота, а релігія спрямована на особу. Релігія поясненню світу приділяє значно менше уваги, ніж міфологія. Головне для неї — моральне регулювання соціального життя.Філософський світогляд. Філософія виникла водночас із релігією. Носієм філософського світогляду також є особа. Принципова відмінність філософського світогляду від попередніх типів полягає в тому, що він заснований на розумі, тоді як релігія — на вірі, міфологія — на страхові. По-друге, релігія та міфологія оперують чуттєвими обаразами, філософія — абстрактними поняттями. І нарешті, філософія цілком позбавлена функції та засобів соціального контролю.