51. Фундаментальне значення проблеми буття в філософії.

Будь-який філософський роздум починається з поняття про буття. Питання про те, що таке буття постійно присутнє в філософії. Воно виникло із зародженням філософії і буде супроводжувати її доти доки буде існувати свідоме людство. Це вічне питання. І глибина його змісту невичерпна.

Буття в самому широкому змісті цього слова є гранично загальне поняття про існування, про сутнє взагалі.Буття є все те, що є. Це і матеріальні речі, це і усі процеси (фізичні, хімічні, соціальні, психологічні), це їх зв’язки і відносини.

Фантастичне, казки, міфи, навіть хворобливі уявлення – все це різновид духовної реальності, тобто частина буття. Це поняття фіксує характеристики та прояви світу та ознаки буття через зіставлення з небуттям.Антитезою буття є небуття (Ніщо). Буття і Ніщо не можуть існувати одне без одного. Тому небуття мислиться як відносне поняття, а буття абсолютне.Щоб зрозуміти зміст проблеми буття, треба зрозуміти, яке коріння воно має в реальному житті людства і людини. Наша життєдіяльність спирається на прості і зрозумілі передумови, які ми сприймаємо без особливих сумнівів й міркувань.Сама перша з них – переконання людини в тому, що світ є, має місце “тут” і “тепер”, є наявним. Проте роздуми про буття не можуть зупинитися на простій констатації існування світу “тут” і “тепер”. Встановивши, що світ є, існує “тут”, чи не пригороднє ствердження, що світ існує не тільки “тут”, але й “там”, за самими далекими горизонтами? Отже де існує світ? Скрізь.

Достатньо було сказати, що світ існує “тепер”, постають питання про його минуле і майбутнє. Відповідаючи на них, одні філософи доводили, що світ був, є і буде, інші стверджували, що світ має свій кінець не тільки у просторі, а й у часі. Тобто теза про минуще поєднувалася з тезою про неминуще існування світу.

Отже, що існує? Світ. Де існує? Тут і скрізь. Як довго він існує. Тепер і завжди. Світ був, є і буде; він неминущий. Як довго існують окремі речі, організми, люди? Вони минущи.Тобто корінь, зміст, напруга проблеми – в суперечливому поєднанні (єдності) неминущого буття природи (світу) як цілого і минущого буття речей, станів природи, людей.Буття світу як цілого невід’ємного від буття в світі всього, що існує. Звідси, другий аспект філософської проблеми про буття.Світ існує як неминуча єдність поза і незалежно від волі і свідомості людини. Людина практично діючи в світі, який її оточує, зв’язує завдяки своїй діяльності минуще з неминущим. Їй доводиться постійно “вводити” в єдиний, цілісний світ створені нею речі, відносини.Людина в повсякденному житті, практичній діяльності схильна до пошуків своєї єдності з природою, іншими людьми, суспільством. В той же час достатньо очевидна суттєва різниця між тілесним і духовним, між природою і суспільством, між собою і іншими людьми.Людині важливо знайти загальне між різними ціліснотями світу. Тим більше, що в ньому самому злиті в нерозривній єдності тіло й дух, природнє й суспільне.Таким чином, другий аспект філософської проблеми буття полягає: в цілісній єдності безкінечного, неминущого світу.

Отже, в чому полягає сутність поняття (категорії) буття.

Категорія буття є загальною абстракцією, яка поєднує за ознакою існування різні явища, предмети, процеси.

Це філософська категорія, що позначає: все те, що ми бачимо, що реально існує; все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності; буття духовного (ідеального); буття як спосіб існування людини, суспільства.

Отже, онтологія є філософською наукою про буття, перш за все буття, а не лише про окремі види чи прояви буття. Тут найпершими постають питання, чому взагалі можливе існування, у якій спосіб можливе буття, як людина пов’язана із буттям.