- •1.Філософія,її сутність та соціальна значимість.
- •2.Історичний зміст терміну «філософія». Історичні типи світогляду.
- •3.Сутність і структура світогляду
- •4.Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.
- •5.Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •6. Характерні риси філософського мислення
- •7. Предмет та функції філософії.
- •8.Філософія Стародавньої Індії
- •9. Ідеї буддизму
- •10. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Старод.Китаю
- •11.Основні ідеї філософської спадщини Конфуція
- •12.Особливості, умови виникнення та етапи розвитку Античної філософії
- •13. Етапи розвитку Античної філософії
- •14. Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії
- •24.Соціально-політична думка епохи Відродження
- •25.Північне Відродження та ідеологія Реформації
- •26. Загальні особливості філософії нового часу
- •27. Методологічні ідеї ф.Бекона та р.Декарта
- •28. Раціоналізм та емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
- •29. Ідеї Дж.Локка, Дж.Берклі, д.Юма.
- •30.Вчення б.Спінози та г.Ляйбніца про субстанцію.
- •31. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •32. Особливості та здобутки Німецької класичної філософії.
- •33. Вихідні ідеї філософії і. Канта
- •34. Вихідні ідеї філософії Гегеля
- •35. Антропологічний принцип філософія л.Фейєрбаха.
- •36. Вихідні ідеї «філософія життя» (Ніцше, Шопенгауер)
- •37. Виникнення сучасної філософії та її особливості
- •38. Екзистенціалі́зм
- •39. Напрями розроблення «наукової філософії» у хіх ст
- •40. Загальні особливості та провідні напрями філософії хх ст
- •41.Вихідні ідеї, представники та здобутки філософії екзистенціалізму
- •45.Філософія Київської Русі
- •46.Філософські ідеї у 14- 16 ст.
- •47.Філософія Києво-Могилянської академії.
- •48. Філософія Григорія Сковороди.
- •49. Українська філософія 19 ст.
- •50. Українська філософія XX ст.
- •51. Фундаментальне значення проблеми буття в філософії.
- •52. Bихідні ознаки свідомості.
- •54. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини.
- •55. Проблема смерті безсмертя та сенсу життя в аспекті людського життєвого самоутвердження.
- •56.Основні цінності людського буття. Свобода як цінність, її характеристики та прояв
- •57. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття.
- •58. Основні категорії сучасної онтології.
- •59. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення).
- •60.Загальний зміст пізнання
- •61. Структура пізнання
- •63. Методологія пізнання
- •64.Діалектика
- •66.Закони діалектики
- •67.Принципи та категорії діалектики
- •68.Альтернативи діалектики
- •69. Наука і її роль у сучасному світі
- •70. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання,їх методи.
46.Філософські ідеї у 14- 16 ст.
Філософія епохи Відродження датується періодом кінця 14-16 ст.
Відродження - це період розвитку країн Західної і Центральної Європи (14-16 ст.) коли відбувся перехід від середньовічної культури до культури Нового Часу. Епоха Відродження знаменується розвитком промисловості, торгівлі, мореплавання, військової справи, тобто матеріального виробництва, а, отже, розвитком техніки, природознавства, механіки, математики. З'являються зачатки капіталістичного способу виробництва. Для цієї доби характерно як би друге народження ідей античної філософії, перш за все - та ж спрямованість до людини. Потреби суспільно-історичної практики стали потужним імпульсом розвитком природничих і гуманітарних наук, заклавши основи дослідного природознавства Нового часу. Видатними представниками цього часу були: Нікколо Макіавеллі, Микола Кузанський, Микола Коперник, Джордано Бруно, Мішель Монтень, Піко делла Мірандола, Якоб Беме, Томас Мюнцер, Томас Мор, Томмазо Кампанелла.
Основними рисами епохи Відродження є :
1. Антропоцентризм – принцип, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови і головною категорією філософії.
2. Пантеїзм – принцип розуміння Бога, як безособового начала, який править світом.
3. Гуманізм – людина є вищою цінністю світобудови.
47.Філософія Києво-Могилянської академії.
У Києво-Могилянській Академії вперше в Україні розпочалася викладатися філософія. Це був перший вуз в Західно-Східній Європі в якому викладалася філософія. Навчання проводилося за класичними канонам. Викладання естетики, фізики й метафізики проводилося з точки зору Арістотеля. Видатні мислителі, які закінчили КМА – Прокопович:У своїй науковій діяльності Ф. Прокопович свідомо прагнув звертати увагу на явища суспільного життя людей. Особливо значущими Прокопович вважав теоретичні принципи «натурального права», «природного складу», «природного закону». Закінчив КМА і читав у ній лекції з філософії. Йому належать декілька філософських робіт. Гогоцький-релігійний філософ. Філософія Гогоцького була цілком присвячена захисту православ'я, і тому завдання філософії він бачив у зображенні ідеї Бога як розумного і творчого початку і природного, морального світу. Знання Бога вважав вродженим, але глибоко осягаються лише за допомогою віри. Ідея Бога, за Гогоцьким, невіддільна від людського пізнання, яке є похідним від досвіду, переконання, віри. Викладав філософію в КМА. Викладання філософії в Україні почалося раніше, ніж у Росії. КМА готувала мислителів \ філософів. Для КМА виписували викладачів з-за кордону для розповсюдження в Україні філософій різних країн. Києво - Могилянська Академія - важливий етап розвитку філософії України. Один з найвидатніших філософів КМА минулого століття - Памфіл Данилович Юркевич, він аналізує філософські погляди Платона, ідеї якого становлять вищий щабель розвитку античної філософії та філософську систему Канта, яке є центральним пунктом розвитку новітньої філософії.