3.Сутність і структура світогляду

Термін «світогляд» з’явився і ввійшов у науковий обіг в кінці 18 століття в зв’язку з науковою творчістю представників німецької класичної філософії. Перш за все, слід сказати про те, що багато уявлень, без яких сьогодні не можна уявити жодне світогляд прийшли в світоглядний конгломерат з абсолютно інших форм суспільної свідомості. Світогляд, його сутність і структура, як правило, виражалося через ті уявлення індивідів, які вони формулювали в процесі узагальнення тих знань, які отримувалися в результаті суспільної практики. В результаті таких узагальнень сформувалося розуміння світогляду, як специфічної форми свідомості індивіда, у якій відбиваються його погляди на навколишню дійсність і своє місце в цій дійсності.

Структура світогляду у філософії включає в себе такі найважливіші компоненти, як знання, установки, переконання і ідеали, за допомогою яких людина виражає своє ставлення до навколишньої реальності і формує власну позицію в цьому світі.

Структура світогляду в якості своїх найважливіших елементів, включає:

• систему інформації і знань;

• погляди, відносини і критерії оцінки навколишнього світу;

• установки і переконання, які спричиняють поведінкові мотиви людини;

• ідеали людини — образи, які спричиняють розвиток людини і його рух, як активного, перетворюючого світ, суб’єкта.

• Але на цьому структура світогляду не вичерпується, оскільки всі перераховані вище елементи можна класифікувати на об’єктивні (до них слід віднести знання) і суб’єктивні (це в основному погляди, переконання та ідеали).

• Всі компоненти світоглядної структури мають цілком певне функціональне призначення.

• Знання, що представляють собою певним чином перероблену систему наукової інформації, допомагаю людині осмислювати навколишній світ і що відбуваються в ньому явища. У рамках цього компонента можуть спостерігатися і цілком певні невідповідності, які носять об’єктивний і достатньо зрозумілий характер

• Структура світогляду, до складу якого входять погляди людей, передбачає їх розгляд як судження, які, на відміну від знань, виражають суб’єктивний висновок індивіда про реальність. Приміром, представники наукового і релігійного світоглядів зовсім по-різному розглядають питання походження людини.

• Знання, як і погляди, не завжди виступають в якості мотивуючого поведінку фактора. Більш важливим, з точки зору цього питання, є переконання.

• Структура світогляду в якості свого органічного елемента передбачає присутність ідеалів.. Як правило, в них втілюються найкращі зразки людського мислення і поведінки.

• Таким чином, світогляд — це системне єдність утворюють його компонентів. Співвідношення між цими компонентами з плином часу можуть змінюватися і тоді якийсь один з них може стати домінуючим не тільки на рівні індивідуальної свідомості, але громадського.

4.Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.

Саме світогляд, як свідчить про це вже саме слово, включає у себе те, що формує не той світ, про який ведуть роз­мову астрономи та фізики, а той, в якому живе людина і який ми можемо назвати світом людини.

У загальному плані появу світогляду можна пояснити так: лю­дина, усвідомлюючи дійсність, рано чи пізно починає усвідомлю­вати і свою унікальність, свою відмінність від усього іншого в сві­ті. В результаті у неї формуються певні уявлення про основні за­сади та особливості світу.

Отже, світогляд постає формою загального людського самовиз­начення в світі. Світогляд - це сукупність узагальнених уявлень лю­дини про себе, світ, свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення.

Світогляд - не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки:

а) він повинен надавати людині не стільки поглиблені знан­ня про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом з оцінкою, відношенням;

б)предмет світогляду - відношення "людина - світ " постає майже безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуаль-них утворень, таких як знання, бажання, ін­туїцію, віру, надію, життєві мотиви , мету та ін. Через це складовими світогляду постають: • погляди, • переконання, • принципи, • ідеали, • цінності, • вірування, • життєві норми та стереотипи.

ОСНОВНІ СВІТОГЛЯДНІ ПИТАННЯ(За німецьким філософом І. Кантом):

Місце людини в світі

Що я можу знати ?

Що я маю робити ?

На що я можу спо­діватися ?

Що таке людина ?

Світогляд у цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині в її нормальному стані; зрозуміло, що ми не можемо вести розмову про світогляд новонароджених дітей, а також душевнохворих людей. Але саме загальнолюдський ха­рактер світогляду зумовлює його надзвичайно велику різно­манітність, адже люди дуже по-різному уявляли та уявляють собі і світ, і себе самих.