6. Характерні риси філософського мислення

Філософське мислення характеризується такими ознаками:

• гранично широкий рівень узагальнення, що виходять на межубуттяінебуття;

• постає формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини, її життєвоговибору;

• окреслює дійсністьне лише такою, якою вона є, але й такою, якою має бути;

• є більшою мірою мисленням про мислення, ніж мисленням ідумкоюпро якусьреальність;

• філософське мислення постає внутрішньо пов'язаним, логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим;

• прагне поставити і розв'язати граничні, абсолютні проблеми людського буття.

Зазначені риси філософського мислення обумовлені тим, що саме у філософії та за допомогою філософії людина заявляє про своє бажання взяти на себе відповідальністьза свідоме вирішення своєї життєвоїдолі. Тобто тією мірою, якою людина здатна на сьогодні осмислити та зрозуміти себе і своє становище у світі, тією мірою, якою вона просякнута рішучістю пройти усю можливу дистанцію розумового прояснення своєї життєвої ситуації, — саме тією мірою вона філософствує або постаєфілософом.

7. Предмет та функції філософії.

Предметом філософії є виявлення найбільш загальних закономірностей розвитку світу, виражених в принципах, філософських законах та категоріях. Предметом філософії є не тільки вичення наявного і минулого, але і можливо і майбутнього. Тому й називається наукою мудрості (слово філософія – з грецьк. мови любов до мудрості). Крім того предмет філософії характеризується своїм гуманістичним характером, бо в центрі його змісту перебуває людина.

На відміну від окремих наук, що вивчають лише деякі області дійсності, предмет філософії охоплює найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія — раціональна самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини у світі.

 Предметом філософії є її об'єкт - відношення "людина-світ",- аналізований із погляду природи і сутності світу, природи і сутності людини, його місця у світі, відношення до нього, можливостей його пізнання і перетворення, а також із погляду устрою світу, його загальної структури і стану, у якому він знаходиться.

Серед основних функцій філософії, що мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення, традиційно виділяють:

• світоглядна— філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєвіорієнтири, з'ясуватизмісті значення життєвихпріоритетівтацінностей;

• пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем  пізнанняфілософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності,критеріямитаознакамиправильногорухуна шляху до надійних, достовірних знань;

• логічна— філософія сприяє формуванню культури людськогомислення, виробленню критичної неупередженої позиції у між індивідуальних та соціально-культурнихдіалогах;

• соціально-адаптивна— філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію;

• критична— проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичнихстереотипівтазабобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу;

• виховна— філософія прищеплює інтерес і смак досамовиховання, сприяє посиленню потягу людини досамовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.