Література

Довгерт А. С. Гармонізація цивільного (приватного) права в Європі // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнарод­ним правом. Матеріали науково-практичної конференції. — Жовтень. - К., 1998. - С. 237-240.

Кисиль В. Й. Перспективні кодификации международного частого права в СССР // Вестник Киевского университета. Сер.: Меж-дунар. отнош. й междунар. право. — 1989. — Внп. 28.

Кисиль В. Й. Правовая реформа в СССР й некоторьіе аспекти меж­дународного частного права // Советское государство й пра­во. - 1990. - № 1. - С. 98-104.

Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. Кн. 1 / Упор. В. Л. Чубарєв, А. С. Мацко. - К.: Юрінком, 1996.

А також:

Семенов Н. П. О целесообразности подготовки закона о международ-ном частном праве // Советское государство й право. — 1990. — № 1. - С. 90-98.

²* 35

Розділ III

ПОРІВНЯЛЬНИЙ МЕТОД І МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

§ 1. Історія розвитку порівняльного методу

Для вирішення спірного питання у міжнародному приват­ному праві використовують зіставлення та вибір норм права. Тому порівняльне правознавство (компаративістика), яке за­стосовує таке зіставлення й вибір норм, і міжнародне приватне право мають багато спільних рис, оскільки вони не обмежені однією національно-правовою системою, а використовують право іноземних держав. На цьому базується ідея створення особливого "порівняльного міжнародного приватного права", запропонована угорським вченим Ф. Мадлом.

Порівняльний метод, як особливий спеціально-науковий метод дослідження, застосовується поряд з іншими методами та способами наукового пізнання у міжнародному приватному праві й полягає у знаходженні рис, які характеризують схо­жість та відмінність певних правових явищ. Він має як науко­во-теоретичне, так і практичне значення. Вивчення права як соціального явища, в усій його багатоманітності та складності, неможливе без широкого й систематизованого порівняльного аналізу правових систем, які існували та існують на земній кулі.

Дотепер залишається спірним питання про те, коли ж ви­никло порівняльне правознавство. Можливо, що його виник­нення сягає епохи Арістотеля й Платона. В англійській літе­ратурі зазначається, що засновником порівняльного право­знавства був Бекон, у французькій — Монтеск'є, у німець­кій — Лейбніц. Порівняльний метод дедалі частіше застосову­вався, у XV ст., коли відбувалося піднесення розвитку прав­ничої науки (Менсфілд, Віко, Ансельм, Фейєрбах, Гегель, а згодом Колер, Саммер, Мейн, Кловіс, Ієрінг та ін.).

Засновником сучасного порівняльного права вважається Р. Саллейль. Водночас можна стверджувати, що до XIX ст. порівняльний метод у праві застосовувався лише в окремих випадках. З XIX ст. він використовується постійно. Відтоді вирізняють три періоди в його розвитку та використанні,

36

кожен з яких охоплює по півсторіччя (Р. Давид, Ф. Малорі та ін.). Прийнято вважати, що офіційне визнання існування по­рівняльного права й порівняльного методу в праві сталося 1869 p., коли в Парижі було засновано Товариство порівняль­ного законодавства. Проте й ця дата є спірною. На початку XX ст. цей метод часто заперечувався засновниками та при­хильниками соціалістичної концепції права, хоч інтерес до історичного вивчення права, що передбачав застосування по­рівняльного методу, все ж залишився. Так, цей метод ви­користовували П. І. Стучка, Е. Пашуканіс, інші правники. b 60-рр. XX століття починається більш активне застосуван­ня вказаного методу наукового дослідження вченими країн Східної Європи. Цей період називають ренесансом порівняль­них досліджень. До його результатів належить, зокрема, монографія А. О. Тілле "Соціалістичне порівняльне право­знавство"¹.

У доктрині радянського періоду порівняльний метод най­частіше застосовувався в міжнародному приватному праві. Ця галузь науки своїм походженням і розвитком зобов'язана саме .порівняльному правознавству. Визнано, що фундаментальний курс Л. А. Лунца з міжнародного приватного права є блис­кучим зразком застосування зазначеного методу. Нині майже всі дослідження з міжнародного приватного права базуються на порівняльному аналізі права.