§ 2. Правове регулювання організації міжнародних перевезень в Україні та інших державах

Правове регулювання міжнародних перевезень в Україні здійснюється під керівництвом Міністерства транспорту України (далі — Мінтранс) в особі Державного департаменту авіаційного транспорту України, Державного департаменту морського і річкового транспорту України, Державної адмі­ністрації залізничного транспорту України, Державного департаменту автомобільного транспорту України. Мінтранс, зокрема, сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, за дорученням Уряду представляє інтереси транспортно-дорож­нього комплексу в міжнародних організаціях, укладає в уста­новленому порядку міжнародні договори про розвиток міжна­родного сполучення транспортно-дорожнього комплексу, по­годжує з відповідними органами інших держав квоти міжна­родних перевезень пасажирів і вантажів; забезпечує здійснен­ня у випадках, передбачених законодавством України, ліцен­зування окремих видів підприємницької діяльності (п. п. 13, 14 п. 2 "Положення про Міністерство транспорту України", затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 1995 р.)¹.

Міжнародними договорами та національним законодав­ством багатьох держав передбачено, що для здійснення міжна­родних перевезень перевізник повинен отримати від уповно­важеного органу спеціальний дозвіл (ліцензію). Таку вимогу містить, зокрема, Закон України "Про підприємництво", ст. 4 якого вказує, що міжнародні перевезення пасажирів і вантажів повітряним, річковим, морським, залізничним та автомобіль­ним видами транспорту здійснюються за наявності ліцензії, виданої уповноваженим органом.

Це також Закон України "Про транспорт", постанова Кабі­нету Міністрів України "Про порядок ліцензування підприєм­ницької діяльності" від 3 липня 1998 p., Порядок обслугову-

¹ Урядовий кур'єр. - 1998. - 29 лютого.

263

вання громадян залізничним транспортом, затверджений по­становою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 p., Указ Президента України "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'єктів у сфері природних моно­полій" від 17 листопада 1998 р.¹ Відповідно до зазначеного Указу з 1 січня 1999 р. ліцензуванню підлягають: надання послуг з користування залізничними коліями та визначеними згідно з переліком Кабінету Міністрів України іншими об'єк­тами інфраструктури залізничного транспорту загального ко­ристування; міжнародні (у межах країн СНД) перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом; надання за переліком, який визначає Кабінет Міністрів України, спеціалі­зованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів.

Питання ліцензування перевезень регулюють Інструкція про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності лі­цензій на здійснення внутрішніх й міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, Умови і правила ліцензійної діяльності по здійсненню внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль за їх дотриманням, затверджені на­казом Мінтрансу України 19 липня 1993 р. за N° 178 (зареєст­рований Міністерством юстиції України 22 липня 1993 р. за №94).

З метою отримання ліцензії на здійснення транспортно-екс­педиційних перевезень зовнішньоторговельних та транзитних вантажів заявник може звернутися до асоціації "Укрзовніш-транс" і подати документи, визначені Інструкцією про порядок видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на надання транспорт­но-експедиційних послуг, умови здійснення та контроль за їх дотриманням при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, що затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 17 лютого 1994 р. (зареєстрована у Міністерстві юстиції 28 лютого 1994 р. за № 36-245). Для отримання ліцензії юридичною особою, їй не­обхідно подати до компетентних органів заяву з переліком видів транспортно-експедиційних послуг, що будуть надавати­ся; реєстраційну картку за встановленою у Інструкції формою; копії статуту та засновницької угоди (якщо засновників або уповноважених органів двоє і більше); свідоцтво про держав­ну реєстрацію. Засновницькі документи повинні бути нотарі­ально засвідчені. У разі, якщо заявник подає оригінали доку-

¹ Урядовий кур'єр. - 1998. - 19 листопада.

264

ментів до асоціації "Укрзовніштранс", він може засвідчити їх ксерокопії печаткою Асоціації. Підприємці-громадяни пода­ють заяву, реєстраційну картку, статут, державне свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. Рі­вень освіти й кваліфікації підтверджується копією диплома та витягом з трудової книжки.

Можливість надання послуг, здійснення яких підлягає лі­цензуванню, підтверджується також угодами з організаціями, які отримали ліцензію Національного банку України на роз­рахунки у валюті між резидентами, фрахт суден, страхування вантажів, здійснення митної очистки, брокерську діяльність. У разі здійснення перевезень залізницею обов'язковою є наяв­ність угоди між експедитором і Українською залізницею.

Питання ліцензування міжнародних перевезень регламен­тує також Інструкція про умови і правила провадження під­приємницької діяльності (ліцензійні умови) з внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів залізничним транспортом та контроль за їх дотриманням, затверджена наказом Ліцензійної палати України, Міністерством транспор­ту України від 11 травня 1999 р. за № 45/249 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 р. за № 329/3622).

У правовому регулюванні міжнародних перевезень беруть участь також Авіаційне страхове бюро, Морське страхове бю­ро, Комісія з питань морської політики при Президентові Ук­раїни, Державна митна служба України.

У законодавстві України, а також інших держав встановле­но порядок видачі спеціальних дозволів на ввезення, транзит через їх територію певних видів вантажів; встановлено тарифи за проїзд, дорожні оплати тощо. Таким є, наприклад, Розпоря­дження Міністра транспорту і морського господарства Респуб­ліки Польща стосовно визначення величин дорожніх оплат, що стягуються з іноземних господарських суб'єктів від 2 бе­резня 1995 р.¹. Відповідно до цього Розпорядження іноземні господарські суб'єкти, які виконують дорожні перевезення на території Республіки Польща, повинні сплачувати дорожню оплату за проїзд транспортних засобів, зареєстрованих за кор­доном. Плата стягується за кожне одноразове перебування на території вказаної держави й у випадку, коли автотранспорт­ним засобом, виміри якого з вантажем або без вантажу, або навантаження на вісь, або сам вантаж перевищують допустимі

¹ Митна газета. — 1996. — Травень.

265

норми, визначені у правилах дорожнього руху. Звільняються від стягнення оплат іноземні господарські суб'єкти тих дер­жав, на території яких не збирають такі ж оплати із польських суб'єктів господарювання.