5. Теми практичних занять

1. Проблема походження та періодизації української мови. Походження і розвиток слов’янської писемності. Основні етапи становлення українського письма (2 год.).

2. Історична фонетика української мови (2 год.).

3. Історія становлення граматичних категорій іменника української мови (2 год.).

4. Історія становлення займенника та числівника як частин мови (2 год.).

5. Становлення системи дієслівних форм у процесі формування граматичної системи української мови (2 год.).

6.Історичний синтаксис української мови (2 год.).

Тематика рефератів

1. Місце української мови серед мов світу.

2. Мовна спорідненість слов’янських мов.

1. Походження і розвиток слов’янської писемності.

2. Проблема походження та періодизації української мови.

3. Основні джерела вивчення історичної граматики української мови.

6. Причини і шляхи змін у морфологічній структурі мови.

7. Формування системи частин мови в різні історичні періоди розвитку української мови.

8. Словотвір іменників.

9. Історія формування прикметника як частини мови.

10. Словотвір прикметників.

11. Історія дієприкметника і дієприслівника.

12. Значення і словотвірні особливості прислівника.

13. Становлення службових частин мови.

14. Історія форм займенників.

15. Історія форм ступенів порівняння прикметників.

16. Історія форм числівника.

17. Словотвір прислівників XVIII-XIX ст.

18. Тенденція розвитку синтаксичної будови української мови.

19. Члени речення і способи їх вираження в різні історичні періоди.

20. Односкладні речення в історії української мови.

21. До питання про походження складних речень.

22. Історія безсполучникових складних речень.

23. Історія складносурядних речень .

24. Історія складнопідрядних речень.

Методичні рекомендації до написання реферату

Реферат становить собою критичний (письмовий) огляд і вивчення ряду публікацій учених методами наукового опрацювання літератури.

Здебільшого реферат готується за кількома джерелами (книгами, статтями тощо). З них робляться виписки, складається план опрацьованого матеріалу. Особлива увага звертається на нове, оригінальне у кожній роботі, присвяченій розгляданій пооблемі. Згруповані за змістом виписки допомагають глибоко осмислити дібраний матеріал, визначити у ньому головне і другорядне.

При написанні реферату слід пам’ятати про його структуру, яка включає вступ (розкривається актуальність теми, може висвітлюватися історія питання, здійснюється короткий огляд літератури тощо), основну частину (стислий, але достатньо повний переказ суті наукової інформації теми), заключну частину (формулюється зауваження, загальні висновки тощо).

Не слід переповідати зміст кількох статей чи розділів, бо одні й ті ж думки повторюватимуться кілька разів, буде кілька схожих висновків. Виклад матеріалу треба здійснювати після узагальнення у доступній для всіх студентів формі, пам’ятаючи про особливості наукового стилю мовлення. Досить часто студенти виголошують свій реферат на занятті, тому варто наблизити текст до усного мовлення: ввести звертання до слухачів (як ви знаєте, як відомо, друзі тощо), використовувати вставні словосполучення (можна сказати, як кажуть у таких випадках), залучити, по можливості, наочні посібники (схеми, малюнки, таблиці); реферат краще переказувати, а не читати (для цього можна до заняття скласти розгорнутий план-конспект на 2-3 сторінки, маючи максимальний обсяг реферату – до 10 сторінок)

Вимоги до оформлення реферату

У рефераті має бути належним чином оформлена титульна сторінка (назва установи, тема, дані про автора).

Реферат повинен бути написаний чітким, зрозумілим для сприйняття почерком або віддрукованим. Текст пишуть лише з одного боку сторінки, залишаючи зліва поля. Як правило, реферат пишеться своїми словами. Точні визначення і цитати вводяться тільки ті, що мають особливе значення у розкритті теми, або такі, що автор реферату заперечує. При цьому цитати та посилання повинні бути правильно оформленими.

У кінці роботи подається список використаної літератури, оформлений відповідно до вимог.

Таким чином, реферат – це самостійна робота студента, при виконанні якої він користується методами наукового опрацювання літератури. Хоч автор і може викладати у рефераті матеріали власних наукових спостережень, все ж в основі лежать результати чужих досліджень, тобто реферат – це компілятивна робота.

Перелік завдань для індивідуальної роботи

1. Історія граматичної категорії виду іменника.

2) Історія форм займенників (на матеріалі староукраїнської мови).

3) Історія форм ступенів порівняння прикметників (на матеріалі пам’яток

XIV-XVII ст.).

4) Історія форм числівника (на матеріалі пам’яток XVII-XVIII ст.).

5) Дієприкметник і дієприслівник в українській мові XVI-XVII ст.

6) Словотвір прислівників XVIII-XIX ст.

7) Тенденція розвитку синтаксичної будови української мови.

Речення для аналізу

1. И с коня много падахъ, голову си разбихъ дважды, и руцh и нозh свои вередихъ, въ уности своей вередихъ, не блюда живота своего, нищадя головы своея (Повч. Володимира Мономаха).

2. Еже было творити отроку моему, то самъ есмь створилъ, дhла на воинh и на ловhхъ, ночь и день, на зною и на зимh не дая собh упокоя (Повч. Володимира Мономаха).

3. И пришедшу ему Кыеву и пребывьшу 4 лhта на пятое лhто помяну конь, отъ негоже бяхуть рекли волсви умрети, и призва стареишину конюхомъ, рече: кде есть конь мои (Лавр. Літопис).

4. И hдучи к Прилуку городу, и срhтоша ны внезапу Половечьскые князи, 8 тысячь и хотhхомъ с ними ради битися, но оружье бяхомъ услали напередъ на повозhхъ (Повч. Володимира Мономаха).

5. Смерти бо ся дhти, не боячи ни рати, ни отъ звhри, но мужьское дhло творите (Повч. Володимира Мономаха).

6. Не хвалю бо ся ни дерзости своея, но хвалю Бога и прославьляю милость его, иже мя грhшнаго и худаго селико лhтъ сблюдъ отъ тhхъ часъ смhртныхъ (Повч. Володимира Мономаха).

7. Бо то(т) то сн̃ъ мои оумрль бы(л) а … есть ожиль. Загиноуль быль и оп@(т) с@ нашоль (Пересоп. Єв., 1556-1561).

8.Вышоль розьсhвачь сhать сhмени своего а як юж розьсhаль єдно пало при поути и потоптано а птицh нб(с)ныи позобали є. – другоє пало на камени (Пересоп. Єв., 1556-1561).

9. И посласта ко Олгови и Давыдови, глаголюща: поидита на половци, да любо будем живи, любо мертви (Лавр. Літопис).

10. А оже кто възсядеть на чюжь конь, не прашавъ, то 3 гривны. Аже кто умирая раздhлить домъ, на томъ же стояти (Руська правда).

11. даи емоу пооухати зелья. Именемь (є)вшанъ … ωномоу ωбоухавшю. И восплакавшю р̃че да лоуче есть на своеи землh костью лечи . и не ли чюже славну быти . и приде во свою землю (Гал.-Вол. Літопис).

12.Просимъ вашеі милости, штобы есте оучинили иныі листъ, яко и тотъ, што писань, но не на 4, але на 3 тисячи подо Кроловою жъ печатью (Гр. 1388 р.).

13.Коли єсмь первоє сhлъ на црьскомъ столh тогда єсмь послалъ былъ квамъ Асана … Вы па(к) послали є єсте кнамъ посла вашего. Литвина (Грам. 1393 р.).

14. Тои же зимh оумрh . Ст̃ославъ сн̃ъ Ярославль. Оу Мюромh, а братъ его Ростиславъ сhде на столе а Р#заню послаша мhншего Ростиславича Глhба (Київ. Літ.).

15.выдаите ми Григор# Хотовича. И Степаньца Олексу Ст̃ославц# яко тh суть оуморилh брата моего Глhба (Київ. Літ.).

16.Рюрикъ же поча доумати с моужи своими како бы емоу дати волость. Всеволоду которыє же волости оу не(г) просилъ ( Київ. Літ.).

17.Ту ся брата разлучиста на брезh быстрои каялы. Ту кроваваго вина недоста; ту пиръ докончаша храбріи Русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую (Слово о полку Ігоревім).

18.Онъ же не внимаше того глаголя: како азъ хочю инъ законъ прияти единъ, а дружина сему смhяти ся начнуть (Лавр. Літ.).

19. аже ми будеть см̃рть . по своемъ животh. Даю землю свою всю братоу своемоу Мьстиславоу. А тобh не дамъ. Ωже мене не слоушаешь. Ω̃ца своего (Гал.-Вол. Літ.).

20. Заоутра призва Игорь слы и приде на холмъ, кде стояще Перунъ. Друг друга пихаху в гроблю и спехнуша Олга с мосту в дебрь (Лавр. Літ.).

21. В се же лh(т) рекоста дружина Игореви ω(т)роци Свhньлжи изодhли с# cуть ωружьемъ и порты, а мы нази (Лавр. Літ.).

22. оустремил бо с# б#ше на поганыя яко и левъ. Сердитъ же бы(с) «ко и рысь. И гоуб#ше «ко и ωрелъ (Іпат. Літ.).

23. из негоже озера потечеть Волховъ и вътечеть в озеро великое Нево, того озера внидеть оустье в море Варяжское, и по тому морю ити до Рима а отъ Царягорода прити в Понтъ море, въ неже втечеть Днhпръ рhка (Лавр. Літ.).

24. по см̃рти же великаго кн#з# Романа ...ωдолhвша всимъ поганьскымъ языкомъю... ход#ща по заповhдемъ Бж̃имъ ревноваше бо дhдоу своемоу Мономахоу .погоубившемоу поганыя Измалт#ны . рекомыя Половци (Іпат. Літ.).

25. Бишас# дн̃ь, биша дрqгыи, трєт#го дни к полqднїю падоша ст#зи Игорєви. тоу с# брата разлоучиста на брезh быстрои Ка#лы (Слово о полку Ігоревім).

26. А то все записуемь пану чусе а по немь ино его женh и его дhтемь и ближнимь а не маемь uступати с# u тыи имhнья ωли жь заплативши триста копь широки(х) грошеи пану чусе або потомь будучимъ (Луцька гр. 1434).

27. Повелhлъ ієсмь сыну своієму Всеволоду отдати буицh святому Георгієви и съ вирами и съ продажами вено вотское (Гр. 1130 р.).

28. Рать татарьская не перестаеть злh живущи съ нами, то како могу пріяти вhнець без помощи твоеи (Гал.-Вол. Літ.).

29. И ієсте просили насъ абыхомъ васъ пустили до лучцька търговатъ чєрєз бєрєстиє абы вам нє закажали (Гр. 1388 р.).

30. Мы пошли до Києва, даже бы была рать, билися быхомъ (Іпат. Літ.).