Аудиторна робота

Завдання 1. Напишіть подані українські форми інфінітива російською і давньоруськоукраїнською мовами. Визначте в давньоруськоукраїнських формах основу інфінітива.

У тих випадках, коли в давньоруськоукраїнських формах інфінітива відбиваються фонетичні зміни, поясніть причини цих змін. Які із згаданих звукових змін зберігались у формах давньоруськоукраїнського дієвідмінювання, а які були приналежністю лише форм інфінітива?

Вести, могти, плести, пекти, помогти, текти, мести, лягти, класти, берегти, красти, бігти, кричати, учити, ворушити, мовчати, лежати.

Завдання 2. Визначте основи інфінітива і основи теперішнього часу в поданих дієсловах. Підкресліть основи й закінчення. Виділіть тематичні голосні. Зазначте, у яких формах у коренях, тематичних голосних та закінченнях сталися зміни.

1. Молимъ, мьнять, слышу, стоиши, съпить. 2. Умhемъ, копають, зна~ши, коньчають. 3. Вhру~вh, бесhдують, врачевати, купую, милу~мъ.4. глаголю, ореши, вяжемъ, скръгътати, клеплеши, лъжеши, пишу.5. дають, лають, сh~мъ, дh~ши. 6. Возять, точимъ, льстимъ, ходите, поять. 7. Вижу, хочу, сидиши, летhти, бhжиши, кричимъ. 8. Беремъ, жьну, пою, пожьру, тьруть. 9. Несу, могуть, речеши, пеку, идемъ, кляну.

Завдання 3. Від поданих дієслів утворіть короткі й повні форми називного, родового і знахідного відмінків однини активних дієприкметників теперішнього часу (для всіх родів).

Нести, вести, стеречи, быти, мочи, читати, ходити, носити.

Завдання 4. Утворіть короткі і повні форми називного відмінка однини давньоруськоукраїнських пасивних дієприкметників минулого часу всіх родів від таких дієслів:

Бити, взяти, ходити, любити, жечи, свhтити, читати.

Завдання 5. Порівняйте українські форми інфінітива та 1-ої особи однини теперішнього і простого майбутнього часу з відповідними російськими та давньоруськоукраїнськими формами.

З’ясуйте, чи можна розглядати сполучення гт, кт в інфінітиві та вживання шиплячих приголосних у поданих українських формах як явища фонетично закономірні.

Пекти, берегти, могти, текти, допомогти, лягти; печу, бережу, можу, течу, допоможу, ляжу.

Завдання 6. Утворіть усі давньоруськоукраїнські дієслівні форми, що мають основу теперішнього часу, від дієслова ведеши – ведуть. В утворених формах дієвідмінювання та іменного відмінювання відзначте випадки чергування тематичного голосного дієслова е – о. Поясніть випадки втрати внаслідок фонетичних змін давнього тематичного голосного е – о.

Завдання 7. Порівняйте давньоруськоукраїнські форми 2-ої особи множини наказового способу ведhте, съхнhте, пишите, ходите з сучасними українськими ведіть, сохніть, пишіть, ходіть і російськими ведите, сохните, пишите, ходите. Поясніть, які з сучасних форм зберігають давньоруськоукраїнські закінчення без змін або з фонетичними змінами, а які розвинулися за аналогією.

Чи збігався напрям аналогії в процесі формування української і російської мов?

Завдання 8. Проаналізуйте форми умовного способу дієслів у поданих уривках з давньоруськоукраїнських і середньоукраїнських пам’яток. Випишіть ці форми. З’ясуйте на підставі відібраних прикладів, як виникли сучасні форми форми умовного способу?

1. чему есте сняли с мене? Да бых в той сорочкh кровавh смерть приялъ; не можемъ ся вмhстити в печеру; да богъ повелhлъ и твоя молитва, да быхомъ поставили церковьцю внh печеры; я самъ боялъ, аще быша и мене яли и створили такоже; аще ли быста вдала, то не быста пришла на мhсто се, идеже ятома има быти (Лавр. літ.). 2. Аще бы тогда свою волю створилъ и Муромъ налhзлъ, а Ростова бы не заималъ, а послалъ ко мнh, отсюда ся быхомъ уладили (Повч. Вол. Мон.). 3. Възлелhй господине мою ладу къ мнh, а быхъ несла къ нему слезъ на море рано (СПИ). 4. Аж бы вhчностью листовъ были потвержены (Грам. 1424), 5. Хто би бил причиною до вбитя тоей пчоли (Акт. кн., XVIII ст.).

Завдання 9. Утворіть обидві форми плюсквамперфекта в усіх особах і числах від дієслів любити і печи. Порівняйте утворені форми з відповідними формами перфекта.