Аудиторна робота

Завдання 1. Визначте сильну і слабу позиції зредукованих ъ, ь у поданих словах давньоруськоукраїнської мови.

Столъ, ножь, сънъ, дьнь, вьсь, съто, къто, чьто, правьда, сътьня, ръпътъ, тъпътъ, шьвьць, пьсьць,правьдьнъ, чьсть, узъкъ, Курьскъ, съзъвати, жьдати, събьрати, лъжька, подъжьдати, бъчела, дъхорь, тьмьнъ, мъножьство, търговати, вълчица, жьлтыи, глътати, съмьрть, сльза, кърмити, зьрно, дьржати, дръва, кръвавъ.

Завдання 2. Нижче подаються слова, написані російською мовою. Напишіть їх українською і давньоруськоукраїнською мовами. Поясніть, як дізнатися , коли на місці російського е в давньоруськоукраїнській мові вимовлявся звук ь, а коли – е або h.

Село, редкий, беру, метла, стена, мера, несу, песок, сено, день, дело, беда, бес, мех, поле, еда, конец, белый, земля.

Завдання 3. Утворіть паралельно до поданих слів такі форми, у яких етимологічний звук е був у новоутвореному закритому складі. Поясніть, чому в деяких із цих слів не відбувся перехід е – і.

Меду, замету, кореня, ячменю, наклепу, кулешу, лелека, веретено, імені, кужеля, киселю, дотепу, плеску, трепету, лебедя, осені, хмелю.

Завдання 4. Від яких звуків давньоруськоукраїнської мови і внаслідок яких фонетичних процесів розвинувся звук и в поданих словах сучасної української мови.

Сила, син, мити, кривавий, тривога, милий, чорнобривий, блищати, лихо, пливти, гриміти, кривий, рити, дрижати, глитати.

Завдання 5. Накресліть і порівняйте схеми класифікації голосних звуків давньоруськоукраїнської і сучасних української та російської мов. Дайте відповідь: в якій мові звуки е та ы (и) найближчі за артикуляцією (ряд, піднесення)?

Завдання 6. Поясніть явища взаємозаміни звуків ф-п-в, ф-хв-х в літературній та діалектній вимові слів.

Пилип (рос. Филипп), Федір (укр.діал. Хведір), Векла (рос. Фекла), Степан (арх. Стефан), Никифор (просторічне укр. Ничипір), форма (просторічне хворма), хвалити (діал. Фалити), хвиля (діал. филя), хвіст (укр.діал. фіст).

Завдання 7. Поясніть виникнення приголосних з, ц, с у таких словах:руцh, нозh, моусh, вълци, страсh, слоузи, доуси.

Завдання 8. Поясніть чергування приголосних у словах: мету – мести, плету – плести, веду – вести, кладу – класти, бреду – брести, володіти – волость, звістка – відомість.

Завдання 9. Знайдіть корені у словах: кінець – початок – починати, розтяти – розітну, пом’яти – помну – підминати, дути – дму – надиматися, пожинати – жну – жати – жнець – женці, жмеш – вижимати – жати – жим, розпинати- розп’яти – п’яло – розіпну, проклятий – проклинати – клястися – клянусь, зніму – зняти – візьму – взяти.

Прокоментуйте ці приклади. Коли, як і чому виникли у слов’ян носові голосні? Схарактеризуйте носові голосні у мові східних слов’ян початкового періоду.

Завдання 10. Запишіть давньоруськоукраїнські форми українських слів: пізно, масний, чесний, скло, серце, сонце, радісний, прослати, чончар, щасливий, кожний, місце. З’ясуйте відмінності між давньоруським і сучасним звучанням цих слів.

Завдання 11. Як утворилися подовжені приголосні в словах: рілля, Ілля, знання, життя, сіллю, ніччю, ллю. Відтворіть давньоруськоукраїнські їх відповідники. Чи відоме подовження приголосних білоруській та російській мовам? Наведіть приклади.