Завдання

1. Випишіть із українських грамот XIV - XV ст. 20 службових частин мови, дайте їм всебічну характеристику.

Методичні рекомендації

Під час самостійної підготовки до цієї теми варто звернути увагу на те, що в сучасних східнослов’янських мовах розрізняються дві основні групи прийменників за походженням та структурою: первинні (з, над, без, від, у, на) та вторинні (крім, замість, коло). Сучасні українська, російська та білоруська мови успадкували первинні прийменники від давньоруськоукраїнської мови. Первинні прийменники дуже давнього походження. Вони цілком втратили зв’язок із самостійними словами, від яких вони походять, і, за незначними винятками, використовуються, крім своєї безпосередньої функції, як дієслівні префікси. Вторинні прийменники в східнослов’янських мовах розвинулися в період формування мов української, російської і білоруської народностей і національних мов, наприклад: коло, вздовж, напроти, скрізь. Вони ще зберігають деякий зв’язок із самостійними словами спільного походження.

Основу сполучникової системи сучасної української мови становлять сполучники давньоруськоукраїнської мови. Найбільш вживаними сполучниками в давньоруській мові були: и, а, да, даже, зане, но, ниже, ино, или, коли, тако, чьто, яко. Споріднену із сполучниками функцію в східнослов’янських мовах виконують відносні займенники та прислівники. Вони виступають як сполучні слова. На відміну від сполучників, сполучні словає є членами відповідних підрядних речень.

У давньоруськоукраїнській мові часток було мало: же, сь, убо, да та ін. Утворилися частки, за кількома винятками, у період формування мови української народності з інших класів слів. Про це свідчить історія деяких часток (наприклад, би, ся) та тотожність звукового складу їх з відповідними повноцінними словами, наприклад: певне, саме, просто, якщо та ін.

Тестові завдання

1. Якими вченими були закладені основи порівняльно-історичного методу в мовознавстві?

А) Р.Раском, О.Востоковим;

Б) О.Потебнею;

В) Я.Марром, В.Русанівським.

2. З якими науковими дисциплінами тісно пов’язаний курс історії української мови?

А) зі стилістикою, прагматикою, компаративістикою, історією, філософією;

Б) з мовознавством, сучасною українською мовою, історією України, археологією, історією української літератури, діалектологією;

В) з філософією, етнографією, російською мовою, літературознавством, перекладознавством.

3. На який період припадає формування української народності та її мови?

А) XI –XIII ст.;

Б) XIV – XVII ст.;

В) XVI – XVIII ст.

4. До якого періоду можна віднести такі фонетичні явища як перехід г, к, х в ж, ч, ш та з, ц, с, заміна je- в о- на початку слів?

А) до праслов’янського;

Б) давньоруського;

В) староукраїнського.

5.Скільки голосних було в давньоруськоукраїнській мові?

А) 6;

Б) 15;

В) 11.

6. Які звуки давньоруськоукраїнської мови могли бути складотворчими?

А) голосні, глухі приголосні;

Б) сонорні та дзвінкі приголосні;

В) голосні, сонорні приголосні.

7.Що дали спільнослов’янські звукосполучення [gj], [kj], [xj] у східних слов’ян?

А) приголосні [ж], [ч], [с];

Б) приголосні [г], [к], [х];

В) приголосні [з] [ч] [ц].

8.Що дали спільнослов’янські сполучення [zj], [sj]?

А) приголосні [з], [с];

Б) приголосні [ж], [ш];

В) приголосні [ж], [ч].

9. Що дали спільнослов’янські звукосполучення [бj] [мj] [пj] [вj] ?

А) звуки [б], [п], [м], [в];

Б) [бл], [пл], [вл], [мл];

В) приголосний [й].

10. Як рефлексували у східних слов’ян спільнослов’янські сполучення dj, tj?

А) ж, ч;

Б) д, т;

В) дй, тй.

11. Як рефлексували спільнослов’янські звукосполучення dt, tt ще в праслов’янській мові?

А) st;

Б) tt;

В) dt.

12. У яких слов’ян відоме спрощення груп dl, tl?

А) у східних, західних;

Б) у південних, західних;

В) у східних, південних.

13. Як рефлексувалися в давньоруськоукраїнській мові спільнослов’янські сполучення tort, tolt, tert, telt ?

А) торот, толот, терет, телет;

Б) трот, тлот, трет, тлет;

В) орт, олт, ерт, елт.

14. У що змінилось спільнослов’янське початкове je- на східнослов’янському грунті?

А) в початкове о;

Б) в початкове а;

В) в початкове е.

15. На який час припадає занепад голосних ъ та ь у давньоруськоукраїнській мові?

А) поч. XI ст.;

Б) XIV ст.;

В) кінець XII ст.

16. Які голосні виникли на місці тих ъ та ь, які були в сильних позиціях?

А) а, у;

Б) о, е;

В) и, і.

17. Як рефлексувалися спільнослов’янські сполучення gv, kv перед h дифтонгічного походження на східнослов’янському мовному грунті?

А) у сполуки гв, кв;

Б) у цв, зв;

В) у тв, дв.

18. Які замінники звука Ф знає українська мова? Наведіть приклади і поясніть, чим викликана заміна.

А) п, т, в, х;

Б) хв, м, н, ш;

В) н, т, м, п.

18. Скільки відмін мав іменник у давньоруськоукраїнській мові?

А) три;

Б) п’ять;

В) чотири.

18. У якому рядку всі іменники належать до другої давньоруської відміни?

А) братъ, вълкъ, дроугъ, конь, отьць, кънязь, сєло, морє;

Б) плодъ, сынъ, волъ, домъ, санъ, садъ, рядъ, солодъ, чинъ;

В) пиръ, даръ, разъ, дьнь, гость, голубь, вьрхъ, тьсть, зять.

18. У якому рядку всі іменники належать до четвертої давньоруськоукраїнської відміни?

А) небо, слово, теля, мати, дьнь, кры, любы, букы;

Б) гость, зять, гвоздь, ночь, печь, мhдь, соль, кръвь;

В) земля, сестра, пастухъ, гоусь, плодъ, городъ, тьсть.

18. Скільки чисел мав іменник у давньоруськоукраїнській мові?

А) два;

Б) чотири;

В) три.

18. Який із запропонованих займенників давньоруськоукраїнської мови означав «ви двоє»?

А) вы;

Б) ва;

В) вh

18. Який із запропонованих займенників давньоруськоукраїнської мови означав «ми обоє»

А) ны;

Б) мы;

В) вh.