3.7.1. Евристичні методи розробки рішень

Евристичне програмування – методи розв'язання завдань, що спираються на досвід прийняття рішень. Стосовно до завдань, управління евристичне програмування (евристичні методи) реалізується таким чином:

• використання інтуїтивного методу – метод розв'язання може витікати з практики минулих дій, яка себе виправдала в більшості випадків;

• завданням експертного варіанту – завдання управління полегшується, якщо спеціаліст пропонує опорний варіант розв'язання завдання; поблизу нього можна перевірити зміну критерію ефективності при варіюванні окремих параметрів;

• заміною одного завдання іншим – в цьому випадку модель не буде строго відтворювати суть ситуації, що розглядається, але для вироблення рішення можна використати алгоритм розв'язання вибраного завдання [6].

Цей метод прийняття оптимального рішення, заснований на «здоровому глузді», використовується, по суті, поряд з будь-яким іншим способом вибору найкращого варіанту дій із можливих. Однак особливе значення він має при відсутності повної впевненості, що перелік можливих варіантів дій виявлений з вичерпуючою повнотою, а вирішувана проблема визначена слабо чи повністю не визначена [9].

Якщо перелік можливих варіантів дій визначений нечітко то інтуїтивний метод одержання прийнятного рішення застосовується за деяким евристичним алгоритмом. Приблизна послідовність дій в цьому випадку може бути наступною:

• визначається головна мета дій;

• встановлюється тип головної мети дій;

• інтуїтивно вибирається деякий варіант дій для досягнення мети. При вдалому виборі варіанту дій головна мета досягається;

• якщо вибір варіанту невдалий, то так само перевіряється другий спосіб дій, потім, якщо треба, – третій і т.д., поки не буде знайдений спосіб, що дозволяє досягти головної мети;

• якщо всі можливі варіанти перевірені, а досягнення головної мети не гарантується, то з неї виділяються окремі цілі, які класифікуються за типами. Для їх досягнення вибираються відповідні способи дій так, як при пошуку способу досягнення головної мети;

• якщо якісь часткові цілі не можуть бути досягнуті ні одним із проаналізованих варіантів, то кожну з них ділять на окремі цілі більш низького класу, для яких знов відшукуються способи досягнення. Цей процес треба продовжувати до тих пір, поки не буде знайдений спосіб досягнення головної мети чи не буде встановлено, що всі окремі цілі або значна частина головної мети дій можуть бути досягнуті. Евристичний алгоритм, зображений в таблиці 3.1., однаковий для пошуку способу дій як для досягнення головної мети, так і окремої мети будь-якого рівня, що стоїть перед ЛПР [9].

Таблиця 3.1.

Вибір варіанта управлінського рішення евристичним способом

Головна або приватна ціль дій
Визначення типу цілі
Вибір деякого способу дій
Чи годиться спосіб	Чи всі цілі досягнуто
	Рішення
Чи всі способи перевірені
Визначення приватної цілі першого чи наступного способу
Неповне рішення

Процес розробки прогнозного сценарію нараховує в собі:

• сукупність діагностичного аналізу ретроспективи (минулого) розвитку компанії і галузі;

• аналізу існуючого становища компанії і зовнішнього середовища (фону) і розробку прогнозів розвитку компанії;

• фону на середньо тривалий і довготривалий періоди. Сценарій може бути поданий у вигляді окремого документа, в якому в якісно-кількісній формі розгортається послідовність карти майбутнього. Він, як правило, розробляється в різних варіантах в залежності від альтернатив можливого розвитку.

При розробці сценаріїв дуже бажана багатоваріантність опису майбутньої ситуації. Групуючи варіанти сценаріїв у класі можна визначити раціональну стратегію впливу на ситуацію. Кілька варіантів сценарію, звичайно, пере Важніше, ніж один.

Для розробки сценаріїв залучаються фахівці самих різних профілів. Результатом їхньої роботи, скажемо, для туроператора повинен бути прогноз потреби в продукції турагента. Цей прогноз є, звичайно, головною частиною сценарію, але не єдиної Як правило:

• необхідний прогноз граничних можливостей суміжників розвитку;

• можливості постачальників і їхніх постачань;

• прогноз життєвого циклу продукту;

• передбачення появи конкурентноздатних товарів інших фірм;

• прогноз поводження конкурентів;

• прогноз нових можливостей, обумовлених науково технічним прогресом;

• іноді потрібна оцінка запасів природних ресурсів і граничних можливостей обсягів їхнього видобутку і т.д.

Зрозуміло, що коло питань, що включаються в розгляд при розробці сценарію, пов'язаний з бажаннями, і з сформульованими цілями. Мета і сценарій в певній мірі взаємозалежні. Звичайно, сценарій не має цінності, якщо він є результатом поверхневого теоретизування.

Бажання і сценарій є основою формування не тільки головної, генеральної мети (чи декількох взаємно незалежних цілей), але і цілого дерева цілей, у якому досягнення мети чи групи цілей даного рівня є необхідною умовою для можливості досягти мети наступного, вище розміщеного рівня. В міру переходу до нижчих рівнів (можливо, уже при переході до другого рівня) починається формування якихось конкретних завдань.

Процедура створення альтернативи сценарію — це творчий процес, що не формулюється. Однак на основі наявного досвіду і практики розробок знайдені визначені ідейні концепції чи евристики для підвищення ефективності пошуку нових альтернатив-сценаріїв. До них можна віднести:

• проведення аналізу усіх факторів, що визначають хід подій і виділення зовнішніх і внутрішніх об'єктів, включаючи фізичних осіб, здатних впливати на ці фактори;

• повний облік наявних ресурсів і аналіз їхньої ефективності для конкретних сценаріїв-альтернатив;

• доцільність розробки крайніх сценаріїв, що визначають границі, між якими може знаходитися можливий реальний розвиток процесу ("верхнього" і "нижнього" сценаріїв-альтернатив);

• включення протидіючого елемента, тобто фактора, що перешкоджає номінальному розвитку подій. При такому підході моделюється найбільш несприятливий можливий розвиток, що дозволяє сформувати більш надійні альтернативи-сценарії;

• виключення деталізації розробки для сценаріїв з підвищеною чутливістю до малих відхилень на початкових стадіях процесів. Такі сценарії варто розглядати як ненадійні і непрактичні.

Основне значення сценарію – визначення генеральної мети розвитку об'єкта прогнозування, виявлення основних факторів фону і формулювання критеріїв для оцінки верхніх рівнів "дерева Цілей". У сценарії використовуються заздалегідь підготовлені прогнози і матеріали по розвитку об'єкта прогнозування. Розробка сценарію примушує дослідника займатися деталями і процесами, що він міг би легко упустити, якби обмежився абстрактними розуміннями.

При розробці сценарію, оскільки в ній бере участь група фахівців, завжди виникає невизначеність, зв'язана із суб'єктивністю їхніх суджень. Цінність сценарію тим вище, чим менше ступінь і визначеності, тобто чим більше ступінь погодженості думок експертів. Тому не можна упускати з поля зору наступні питання:

• Що варто зробити, щоб її зменшити?

• Наскільки велика існуюча невизначеність?

• Який очікуваний ступінь зменшення невизначеності при продовженні розробки?

Сценарій повинен бути написаний так, щоб після ознайомлення з ним стала ясна генеральна мета проведеної роботи у світлі соціально-економічних завдань на прогнозований період. Він є тією інформацією, на підставі якої буде проводитися вся подальша робота. Сценарій у готовому вигляді піддається аналізу.

Головна вимога, що пред'являється до розробленого сценарію, це відповідність отриманого результату поставленій меті. Виконання цього вимагає обмеження безлічей подій такими, котрі здатні вплинути на результат досягнення мети передбачуваних подій і числа зв'язків, значимих для досліджуваного процесу. Якщо ця вимога не виконується, необхідне коректування розробленого сценарію. У випадку неможливості виконання цієї процедури власними силами коректування сценарію виконується експертами з метою зближення сценарію з дійсністю.

З подальшого розгляду виключаються всі ті, що, на думку фахівців, досить забезпечено на розглянутий період, тобто знаходиться на високому рівні розвитку. На підставі аналізу інформації, визнаної придатною для майбутнього прогнозу, формулюються мета, критерії, розглядаються альтернативні рішення.