3.4. Основні етапи та методи ухвалення раціонального управлінського рішення

При ухваленні раціонального управлінського рішення менеджер повинен пройти певні етапи. Ці етапи допомагають йому сконцентруватися на фактах і логіці та уникнути неправильних висновків.

Першим етапом раціонального ухвалення управлінського рішення є виявлення потреби у такому рішенні, тобто повинен бути символ або поштовх для початку процесу. У багатьох ситуаціях стимул для ухвалення управлінського рішення може виникнути сам по собі. Коли виникнуть непередбачені ситуації, такі як поломка автобуса, менеджер повинен швидко ухвалити рішення, що робити. Як зазначено вище, поштовхом для ухвалення управлінського рішення може бути або позитивна, або негативна сторона. Менеджер, який повинен вирішити, як за інвестувати додаткові кошти, стикається з позитивним стимулом. Негативним стимулом може бути потреба переглядати бюджет з огляду на перевищення витрат.

Важлива у з'ясуванні потреби необхідність точного формулювання. Менеджер повинен повністю осягнути проблему, її причини, зв'язок з іншими чинниками. Таке розуміння можливе після детального аналізу і розгляду ситуації.

Коли вже виявлено ситуацію, що потребує вирішення, наступний етап – визначення варіантів виходу з неї. Загалом, корисно розглянути як стандартні варіанти, так і нові розробки. Що важливіша ситуація, то більше уваги потрібно приділити розробці варіантів вирішення. Якщо рішення стосується витрачання мільйонів доларів, то треба приділити багато часу і задіяти весь досвід для вироблення найліпшої стратегії. Менеджери також повинні відшукувати нові вирішення та різноманітні обмеження, щоб звести до мінімуму варіанти вирішень. Звичайні обмеження стосуються законодавчих заборон, моральних та етичних норм, обмеження влади (її можливості впливати на рішення), доступності технологій, економічних умов та соціально-прийнятих норм .

Третім етапом у процесі ухвалення раціонального управлінського рішення є оцінка варіантів. Потрібно оцінювати кожен варіант з погляду можливостей його застосування, відповідності конкретній ситуації і наслідків від запровадження. Першим питанням, на яке потрібно відповісти: чи відповідає варіант поставленим критеріям, є реальним і практичним? Для маленької організації альтернативу, яка потребує великого фінансування, не доцільно розглядати. Інші варіанти можуть бути складними для впровадження з огляду на правові бар'єри. Обмежені людські, матеріальні або інформаційні ресурси також є причиною нереальності деяких варіантів.

Якщо один з варіантів витримав тестування, і з'ясовано, що його можна виконувати у наступному етапі, то потрібно перевірити, чи відповідає він умовам ситуації. На цьому етапі також визначають вплив альтернативи на майбутню діяльність організації, її фінансові та не фінансові витрати.

Після аналізу різних альтернатив чимало з них відхилено, проте деякі виявились прийнятними. Вибір найліпшої з них - завдання досить складне. Одним з підходів є вибір альтернативи, яка має у комплексі найвищі попередні оцінні показники. Не вдаючись до складного об'єктивного математичного аналізу, менеджер може розробити суб'єктивні оцінки та критерії для вибору варіанта.

Важливою є оптимізація. Оскільки рішення часто стосується окремих працівників, то жодна з можливих альтернатив не буде максимізувати досягнення усіх цілей. Особа, яка ухвалює рішення, повинна пам'ятати, що можна вибрати декілька варіантів.

Після ухвалення рішення менеджер повинен розпочати його впровадження. У деяких випадках це може бути надзвичайно просто, в інших -складно. Наприклад, у разі придбання організації менеджер повинен вирішити, як об'єднати всі аспекти діяльності нового бізнесу з бізнесом початковим.

Останній етап ухвалення рішення передбачає, що менеджер повинен оцінити ефективність прийнятого рішення, тобто переконатися, що обране альтернативне рішення слугує потребам організації. Коли виявиться, що це рішення неефективне, менеджер має кілька варіантів виходу з ситуації, що склалася: він може застосовувати інше рішення, яке раніше обговорювали. З іншого боку, менеджер може визнати, що ситуація оцінена неправильно, і розпочати весь процес спочатку. Зрештою, він може зробити висновок, що рішення ще не виявило себе або потребує інших підходів.