3.7. Творче мислення та неформальні методи рішень

Багато хто знає, що менеджмент — це наука і мистецтво. А будь-який вид мистецтва нерозривно пов'язаний з творчістю. Не існує готового набору «стандартних робочих процедур» чи «загальних інструкцій», які вказували б точно, як творити. Багато хто стверджує, що за самою природою творчості, тут не можна знайти ніяких правил. Чи можна в такому випадку навчитися творчості? Деякі дані вселяють надію, що наші обмежені знання дозволяють вчити людей творчості. Якщо творчість протилежна рутині, то «навчання» в даному випадку означає не лекції і екзамени, а вияснення того, як створювати умови, що спонукають людей самостійно розвивати і застосовувати творчі здібності.

Опис способів, що застосовують інші, і деяке поняття про перешкоди, що заважають творчості, поможуть читачеві знайти власний шлях до великого успіху.

Не виключено, що людина, захоплена своєю творчою роботою, буде в той же час спостерігати за її проходженням. Але часто інша особа, навіть значно менше обдарована, може стежити за його кроками точніше, ніж він сам.

Помірно обдарована людина повністю здатна зрозуміти дещо в процесі, яким володіє геній. В усякому разі, ці речі настільки важливі як для особистого росту й успіху, так і для роботи, що деяка витрата часу на них була б тільки невеликим ризиком в порівнянні з можливими громіздкими прибутками.

Творче мислення — це психічний феномен людини, відмінний від інших видів в психічній діяльності і в противагу мрії функціонує зазвичай лише тоді, коли осмислено завдання чи потреба. Мислення спрямоване до визначеної мети, тоді як мрія просто блукає в межах змінних і неусвідомлених бажань.

Мислення, в противагу сприйманню, звертається до елементів минулого досвіду, комбінує їх по-новому і додає до нього нові елементи. Сприймання як психічний процес обмежено лиш усвідомленням оточення.

Творче мислення, в протилежність критичному, виробляє дещо нове. Ця новизна може бути відносною й існувати лише для даної особи .

Існують різні ступені творчості, які можуть проявлятися порізному в залежності від завдань і умов, що з'являються.

Той факт, що розв'язання завдань приходить нам в голову несподівано, інколи серед зовсім інших занять, а інколи навіть у сні, заставляє припускати, що багато психічних процесів відбуваються поза нашою свідомістю. Часто підсвідоме почуття (осяяння чи видіння) здатне проводити дуже розумні і цінні дії. Роль підсвідомості в творчому мисленні вказує на важливість мотивації для успіху дії. Психологи підкреслюють значення цього фактору в усіх випадках розв'язання завдань свідомого чи несвідомого.

Інтуїція і праця, натхнення і свідомість часто можуть безмірно скоротити час і витрати, необхідні для розв'язання завдання.

Як би не здійснювалась головна робота: свідомо чи несвідомо, спонтанно чи ні, існують загальні принципи, що застосовуються до всіх випадків, коли люди мислять творчо.

Найбільш складним актом зі всіх етапів творчого мислення є початковий, який являє собою постановку проблемного питання, бачення нової потреби, висунення нової мети. Деякі люди І ніби відчувають нові завдання. Вони самостійно шукають, що можна зробити, а не чекають пасивно вказівок.

Здатність творчо мислити залежить від нашої внутрішньої ініціативи, інтуїції і уяви.

В якості операцій мислення виділяють:

• порівняння — співставлений предметів і явищ, знаходження схожості і відмінностей між ними;

• аналіз — мислений поділ предметів і явищ на частини чи властивості;

• синтез — мислене об'єднання частин чи властивостей в єдине ціле;

• узагальнення — мислене об'єднання предметів і явищ за їх загальними й істотними ознаками;

• абстрагування — виділення одних ознак і відвертання від інших.

Говорячи про форму мислення, варто відзначити, що добре формулювання завдання інколи підказується знанням істотних факторів, яких буває достатньо для розв'язання. Але часто швидке вирішення буває важкуватим, якщо не зовсім складним. В таких випадках при обдумуванні творчу активність можна стимулювати рядом запитань [6].

Перший етап. Що трапилось? Які симптоми? Що вас не влаштовує? Якій

ситуації віддати перевагу?

Другий етап. Розсортуйте симптоми. Відзначте, чого не вистачає. Виділіть перешкоди. Узгодьте інтереси.

Третій етап. Що робити? Можливі стратегії? Що буде ідеальним результатом?

Четвертий етап. Які конкретні кроки? Які реальні результати? Процесу мислення можуть допомогти запитання типу:

• Чи можливе спрощення?

• Що нагадує дана ситуація?

• Чи було в минулому подібне?

• Чи можлива зміна порядку?

• Чи можлива зміна строку і якості?

• Що можна стиснути чи ущільнити?

• Чим можна замінити?

• Чим ви ризикуєте?

• Чим ви володієте?

Дослідіть проблему з різних точок зору і досягніть розуміння всіх її

особливостей. Навчитися розуміти рішення необхідно для кожної людини, але особливо важливо це для керівника.

Буває і так, що наведені шляхи розв'язання завдань так і не досягають поставленої мети. Поставлену проблему керівник розв'язати викладеними прийомами не в змозі. В таких випадках питання, пов'язані з розв'язанням завдань і засновані на здоровому глузді розв'язуються іншими апробованими й відомими неформальними методами, які ми наведемо нижче.