- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
Мета заняття 1. Ознайомитися з гігієною ставкового рибництва. 2. Вивчити міроприємства поліпшення нересту риби. 3. Ознайомитися з прийомами забезпечення ефективної зимівлі риби. 4.Засвоїти прийоми профілактики захворювань риби.
Ставкове рибництво – галузь, що займається розведенням і вирощуванням риби у спеціальних водоймах це можуть бути (ставки, водосховища, озера, садки, водойми охолоджувачі ДРЕС, АЕС, піщані кар’єри та ін.). Особливість в можливості впливу людини як на вирощування риби так і на умови середовища, що її оточує.
Риби є теплолюбні і холодолюбні. Перші розвиваються при температурі від 25 до 30оС. До них належать – сазан, короп, лин, лящ, карасі, рибець, шемая, товстолобик, білий і чорний амур, орфа, стерлядь, севрюга, осетер, судак, сом, щука, кефаль. Другі у воді, що дуже мінералізована, насичена киснем при температурі влітку не вище 16…18оС. до них належать – форель, лосось, семга, сига,(ряпушка, рипус, пелядь) життєві процеси у них відбуваються у проточних водоймах з твердим і незамуленим грунтом.
У ставкових господарствах може бути застосована повносистемна і неповносистемна технології. У перших вирощують ікру і дорослу рибу, вони мають нерестові, малькові, маточні, вирощувальні, нагульні, й карантинні ставки, а у других вирощують лише посадковий матеріал або товарну рибу.
До кожного ставка ставляться певні вимоги, що забезпечують належні умови для риби - спокій при нересті, грунти з м’якою лучною рослинністю, захищені від панівних вітрів.
Стави для вирощування мальків використовують протягом 30…45 днів, а тоді їх пересаджують у вирощувальні, а при їх відсутності у нагульні.
У маточних ставках утримують маточне поголів’я влітку і взимку маючи 15м2 площі на дорослу рибу, а на молодняк 7,5 м2. Коли у нерестових ставах мальки підростуть і їм стане тісно їх пересаджують у вирощувальні. Вони повинні бути очищені, ложе провапноване, гідротехнічні споруди відремонтовані.
З и м у в а л ь н і с т а в и призначені для зимового утримання цьогорічок, яких пересадили іх вирощувальних ставів. Вони повинні бути глибокими і не промерзати під час зимівлі риби. Норма посадки в них цьогорічок коропа – до 400 000 шт. на 1 га.
Н а г у л ь н і с т а в и займають найбільші площі водойм. Сюди пересаджують перезимованих цьогорічок і вирощують (нагулюють)
До товарної кондиції. Ветеринарно- санітарні правила вимагають щоб у кожному рибницькому господарстві були карантинні стави.
Вплив на рибу температури води змінює інтенсивність живлення і травлення та обмін речовин у риби та її розвиток. У водоймах, що протікають температура води влітку постійна, а в непроточних вона може змінюватися. Температурний режим водойми істотно впливає на склад флори і фауни – джерела живлення риби. Пониження температури води збільшує токсичну дію гексахлорану, а підвищення її посилює токсичність мідного купоросу. При температурі води 1оС летальна доза вуглекислоти становить 120, а при 30оС 55..60 мг/л. Дезинфекцію дна ставка необхідно проводити при температурі не нижче 10оС. Для профілактики захворювань риб її проводять хлорним (3…5 ц/га) або негашеним(25 ц/га).
Різкі коливання температури негативно відбиваються на організмові риби. Перепад 5…6оС може викликати температурний шок або стрес, який призводить дол загибелі риби. Цей фактор необхідно враховувати при перевезенні риби і її пересадці. Низькі температури в зимувальних ставках (0,1...0,2оС) при тривалому знаходженні в них цьоголіток викликають враження жабер при звуженні судин. В жаберних листках хворих риб знаходяться булавовидні здуття згустків крові в капілярах і розриви їх. Внаслідщок цього утруднюється надходження в кров кисню і риба гине від його нестачі але кисню у воді може бути достатньо.
Висока температура (28…30оС) навіть короткочасно може “обпалювати” пелюстки жаберного апарату і на инх з’являється білуватий слизистий наліт. Жабра стають анемічними, покриваються слизом, відбувається розрив капілярів і утворюється кровотеча. Після цього розпад ділянок жабер.
Температура води істотно впливає на риб або безпосередньо призупиняючи обмінні і інші фізіологічні процеси, діючи як стресор, чи опосередковано, змінюючи газовий і склад солей, а також сприяє розвитку збудників захворювань або призупиняючи його.
Прозорість води – це межа видимості у їїтовщі або здатність пропускати сонячне світло. Без розсіювання. Вона залежить від наявності плаваючих частинок мінерального та органічного походження і є показником зони дії фотосинтезу. В озерах з чисчтою водою цей процес відбувається навіть на глибині 10…20 м, а у мало прозорій воді цей процес не опускається нижче 4…5 м. У ставках влітку прозорість становить 60…80 см. Небезпечні непрозорі води для зимувальних ставків. У таких водах мало кисню змінено сольовий склад і біоценоз.
Колір води залежить від вмісту суспензій. Без домішок вода має блідо-голубе забарвлення. На торфовищах чи болотах вода темно-коричнева. Зеленого, бурого, жовто-коричневого вода набуває при розвитку водоростей. Бурий осад нерозчинних солей окису заліза може осідати на зябрах і забруднювати органи дихання. Сірий колір у зливних або паводкових вод.Стічні води мають багато олійних плям і мають смердючий запах.
В п л и в н а р и б у х і м і ч н и х ф а к т о р і в. Активна реакція води (рН) зазнає сезонних і добових змін і коливається в широких межах. Від цього признака залежить продуктивність водойм, склад корисної фауни та флори, характер виникнення та перебіг заразних захворювань риби та інших гідробіонтів. Регулюється рН системою СО2 – бікарбонат – карбонат. Природніми
джерелами закислення можуть бути органічні кислоти. Болотні води дають рН нижче 4.
Кисень один з найважливіших газів для тварин і рослин у водоймі. У ставках його повинно бути не менше 3 мг/л. Влітку при цвітінні води може настати придуха риби від нестачі кисню в передранкові години.
Взимку під кригою може виникнути заморювання риби.
Контрольні запитання 1. Які типи рибницьких господарств? 2. Вимоги до фізичних показників вод. 3. Назвіть системи рибницьких господарств. 4. Які вимоги ставляться для профілактики стресів у рибництві. 5. Що таке температурний шок?