- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
Санітарно-топографічне обстеження водойми
Методика взяття проб води для аналізів та фізичні властивості питної для санітарного обстеження. Для неповного аналізу потрібно 3 л води, а для повного не менше 5 л. Проби відбирають в чисто вимиті, сухі пляшки з притертими корками, попередньо прокип’ячені.
Перед відбором проби бутилі старанно споліскують тією ж водою, яку беруть для дослідження.
З криниць, річок, озер, ставків проби води беруть на деякій відстані від берега, на глибині 0,4…1м за допомогою приладу – батометра (bato від грецького глибина), який має об’єм не менше 3л та пристосування для занурювання на певну глибину, отвір (корка) для забиранні води лише на даній глибині, до 30 м і більше використовують батометр Молчанова. При відсутності вказаних приладів для взяття проб води з глибини 0,5…1м бутель прив’язують до довгої жердини або прикріплюють до нього вантаж, в такому вигляді опускають в водойму, при цьому пробку відкривають на потрібній глибині за допомогою прикріпленої до неї мотузки.
З криниць з насосом та водопровідної мережі беруть воду, що не застоялася. Для цього її попередньо відкачують або спускають на протязі 10…15 хв.
Взяті проби води необхідно негайно досліджувати. В крайньому разі допускаються такі терміни зберігання води – 72 години не забруднену на кризі, 48 – чисту, забруднену 12 годин, інколи можна консервувати воду хлороформом – 2 мл на 1 л води.
Для бактеріологічного дослідження пробу води беруть в стерильну склянку або у спеціальні піпетки.
Супроводжуюча документація: про пробу води повинна містити такі дані: 1. Коли і ким взято пробу; 2 .Назва водойми; 3. Стан погоди в день взяття проби та за попередні три дні (температура, опади, вітри та ін.); 4. Спосіб взяття проби (з якої глибин, довготривалість відкачки та ін.); 5. Скільки взято води для аналізу, спосіб її консервації; 6. Мета для якої призначена вода; 7. Детальний опис водойми та місцевих умов, які можуть вплинути на якість води (стічні води, прання білизни та ін.).
Огляд водойми
Для оцінки питної води потрібно ознайомитися з водоймою де взята проба для дослідження? Уважно оглядають водойму, з’ясовують місцеві умови, які впливають на склад води. Якщо існує забруднення водойми або наявна можливість такого забруднення в майбутньому, то до фізичних, хімічних та бактеріологічних властивостей води потрібно ставитись досить суворо. Перевищення граничних норм, особливо азотистих речовин, аміаку, нітритів, нітратів, органічних сполук та титру кишкової палички, повинно бути основою для бракування води.
При огляді, головну увагу необхідно звертати на місцеві, географічні та геологічні умови, близькість вигрібних та помийних ям, смітників, тваринних дворів, стічних труб для нечистот, спусків технічних вод та ін. Санітарний огляд водойм проводять по спеціальній карті яка складається заздалегідь.
Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
Відкриті водойми: 1. Поштова адреса господарства (ТОВ, держгосп, фермерське госп.), якому потрібно повідомити результат обстеження. 2. Місце знаходження водойми (район, населений пункт, ферма, дільниця держгоспу та ін.). 3. Назва водойми (річка, озеро, ставок, водосховище та ін.). 4. Об’єм води в озері, ставку. 5. Чи викликає річка під час підняття рівня затоплення населених пунктів, якої їх частини, забруднених площ, базарів, звалищ? 6. Чи пересихає водойма влітку? 7. Місце знаходження водойми по відношенню до населеного пункту та виробничого сектору (тваринні двори, стайні та ін.). В центрі, на краю селища, на якій відстані від найближчих житлових та виробничих будівель? 8. Характеристика берегів водойми: стрімкі, похилі, кам’янисті, глинясті, піщані, мулисті, чорноземні та ін. 9. Які, та на якій відстані від водойми є вірогідні джерела забруднення води: заводи, фабрики, майстерні, млини, бойні, утилізаційні заводи, лазні, пральні, базари, двори для утримання тварин і бази, стайні, тваринницькі будівлі, гноєсховища, скотомогильники, помийні та вигрібні ями, звалища та ін. 10. Де по відношенню до вказаних місць проходить забір води: нижче чи вище по течії, на якій відстані? 11. Які існують джерела забруднення на самій водоймі: судноплавство, наявність пристаней, місць напування худоби, прання білизни, купалень, та ін.? 12. Чи не спостерігається цвітіння води? 13. Яким способом забирають воду для напування худоби: насосом, бочками, відрами, безпосередньо з берега, з містків та ін.?