- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
Оцінка якості жому.
В сховище жом надходить теплим і у ньому відбувається процес молочнокислого бродіння під час якого продукт зберігає світлий колір і приємний запах. На поверхні жом підсихає, а молочна кислота піддається гнилісному розпаду, в процесі якого накопичується масляна кислота, що придає жомові різкий запах і неприємний смак. Утворюються шкідливі речовини індол, скатол, меркаптан та ін.
На підсохлих поверхнях жому розвиваються плісняві гриби, які синтезують токсини, тому жом слід укривати подібно силосу, інакше мікроорганізми, що розвиваються у ньому синтезують оцтову і масляну кислоти. Згодовування худобі великої кількості кислого жому небезпечно для тварин. Перекислий жом амонізують переводячи значну кількість кислот в амонійні солі.
Оцінка якості браги.
Брага – основний продукт спиртового виробництва. Свіжа брага хороша добавка до грубих кормів для великої рогатої худоби, але залишки її обов’язково необхідно видаляти з годівниць, вони швидко розкладаються і можуть бути причиною отруєння тварин. Для пониження кислотності до браги додають вапно в кількості 50г на 50л. Тільним коровам за 2…3 місяці до отелу брагу згодовувати не рекомендується.
Органолептична оцінка браги полягає у визначенні кольору, запаху, рН, загальної кислотності, складу і вмісту кислот.
Брагу, яка одержана з пшениці першої ступені токсичності можна використовувати лише при відгодівлі великої рогатої худоби не більше 30 л за добу.
Визначення наявності спирту в бразі проводять відганяючи 30 – 50 мл і додаючи декілька крапель насиченого розчину йоду в йодистому калії. Колбу ставлять в посудину з гарячою водою, а після остуджування якщо брага має значну кількість спирту то утворюється жовтий наліт йодоформу, а при незначній кількості відчувається лише його запах.
Оцінка якості коренебульбоплодів
Сховища для них повинні бути обладнані вентиляційними трубами у верхній зоні. Закладати на зберігання їх слід сухими, очищеними від землі не пошкодженими.
Для середньої проби відбирають з різних місць сховища 50 кг.
Досліджують на наявність яєць гельмінтів, обмиваючи після 2 годинної витримки в посудині з чистою водою, яку фільтрують через паперовий фільтр, після чого його поміщають в насичений розчин кухонної солі, хороше перемішують, рідину зливають в центрифужні пробірки і центрифугують. Яйця гельмінтів, спливають у вигляді тонкої плівки її знімають петлею з тонкого дроту і поміщають на предметне скло після чого розглядають під мікроскопом.
Визначення нітритів і нітратів у буряках. На поверхню свіжого зрізу буряка, не доторкаючись до нього, наносять декілька кристаликів дифеніламіну, і з допомогою скляної палички змочують їх 2 – 3 краплями концентрованої сірчаної кислоти. Поява рожевого чи синюватого забарвлення, яке швидко зникає свідчить про малий вміст нітритів і нітратів. Буряки з великим вмістом нітратів виключаються з раціону, а при незначній кількості їх допускають до згодовування.
Нітрати в рубці жуйних можуть переходити в нітрити і викликати отруєння тварин. Вміст нітритів не повинен перебільшувати 0,5% в сухій речовині раціону.
Визначення соланіну у картоплі проводять на зрізах, що поміщені у скляну чашку, на які наносять оцтової кислоти (80-90%) концентрації, концентрованої сірчаної кислоти (густина 1,84) і 5% розчину перекису водню. В місцях накопичення соланіну з’являється інтенсивне темно малинове або червоне забарвлення.
Пророслу, недозрілу, вражену грибами картоплю можна згодовувати лише після проварювання але в помірних кількостях. При цьому відвар і паростки видаляють.