Правила роботи з кульовим кататермометром

1. Спочатку визначають охолоджуючу здатність повітря. Для цього спиртовий резервуар приладу поміщають у стакан з гарячою

водою (65…70^оС) та витримують до того часу, поки спирт не заповнить 1/3 верхнього розширення капіляра кататермометра. Потім його виймають з води, витирають насухо та підвішують у точці дослідження на дерев’яний штатив. Внаслідок охолодження приладу спирт з верхнього розширення капіляра переходить в резервуар.

Секундоміром засікають час проходження стовпчика спирту через 38^оС та час досягнення 35^оС. Одержане значення записують. Вимірювання проводять 3…5 разів. Дані першого вимірювання як менш точні відкидають, а з тих, що залишилися знаходять середньоарифметичну величину часу охолодження.(А).

Одночасно термометром вимірюють температуру повітря в приміщенні на початку дослідження швидкості руху повітря (Т_п) та в кінці (Т_к).

2.Проводять розрахунок охолоджуючої здатності повітря за формулою:

де V- швидкість руху повітря, Н - величина охолодження кататермометра (індекс); середня температура 36,5^оС; мінус температура повітря приміщення на момент спостереження; 0,4 емпіричний коефіцієнт.

Одержані дані охолоджуючої здатності повітря використовують при розрахунку швидкості руху повітря.

Швидкість руху повітря в приміщенні вимірюють на протязі 3…4 днів кожного місяця. Час вимірювання: ранок (до початку роботи в приміщенні), о 18…19 год. (коли всі денні роботи закінчено).

Точки вимірювань: в зоні розміщення тварин та птиці – середина і причілкові частини приміщень. Зони вимірювань по вертикалі ті ж, що і при вимірюванні температури і вологості повітря.

Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.

Мета заняття: 1.Ознайомити студентів з визначенням аерозольного пилу. 2.Засвоїти гігієнічні норми пилової забрудненості повітря. 3. Вивчити будову приладів і методику визначення пилової забрудненості повітря. 4. Засвоїти способи визначення мікробної забрудненості повітря.

В повітрі тваринницьких приміщень завжди знаходиться пил (тверді аерозолі) і найдрібніші краплини (рідкі аерозолі). В ньому значна кількість мікроорганізмів, які в основному містяться на пилинках або в краплинах.

Запиленість повітря приміщень подразнює слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, що призводить до кон’юнктивітів, катарів органів дихання. Одночасно з пилинками в організм тварин можуть проникати патогенні і умовно патогенні мікроорганізми, які викликають аерогенну інфекцію (пилову або краплинну).

Джерела пилу 1) вивітрювання грунтових порід, 2) подрібнення грунту, 3) спалювання палива, 4) різні виробничі процеси, 5) космічний пил, 6) радіоактивний пил, 7) квітковий пил, 8) чхання кашляння пирхання, мукання іржання тварин.

Методи визначення кількості пилу у повітрі

1. Вагові методи – а) через спеціальну трубку, висушену до постійної маси прокачують 100 л досліджуваного повітря. Після відбору трубку знову висушують і зважують. б) прокачування через аерозольні фільтри.

При встановленні запиленості повітря ваговим методом одиницею визначення є міліграм пилу в 1 м³ повітря. 2. Підрахункові. В чашку Петрі наливають липку масу з каніфолі (25 г), асфальтового лаку (75 г) і ксилолу. На місці дослідження чашку залишають відкритою на 10 хв. Кількість пилинок підраховують під малим збільшенням мікроскопа. 3) Оптичні і фотометричні методи визначення пилу засновано на реєстрації числа коротких спалахів, що виникають в момент просмоктування аерозолю пилу через яскраво освітлену кювету.

Загальну мікробну забрудненість повітря визначають: 1) методом вільного осідання на живильні середовища 2) посівом мікроорганізмів апаратом Кротова, 3) уловлювання бактерій за допомогою рідин.

Питання для перевірки знань

1. Класифікація пилу повітря. 2. Джерела утворення пилу в атмосфері. 3. Джерела утворення пилу в повітрі тваринницьких приміщень. 4. Пояснити дію пилу на організм. 5.В чому гігєнічне значення мікрофлори повітря? 6. Що являє собою краплинна інфекція? 7.Заходи профілактики утворення пилу на території тваринницьких підприємств. 8. Заходи профілактики пилу в тваринницьких приміщеннях. 9. Принцип визначення пилу в повітрі підрахунковим методом. 10. Принцип визначення мікроорганізмів у повітрі методом їх уловлювання рідинами.