- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Методичний практикум
до виконання лабораторних робіт по дисципліні:
Зоогігієна
З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
для студентів інженерно-технологічного факультету, напрямку 1302 “Зооінженерія”
Полтава 2005
Викладено загальні вимоги, а також методичні поради щодо проведення лабораторних робіт по Зоогігієні сільськогосподарських тварин з основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів з напрямку 1302 “Зооінженерія”, з одержанням фаху – “бакалавр”
Рекомендовано методичною комісією інженерно-технологічного факультету Полтавської державної аграрної академії. Протокол № 3 від 20 жовтня 2004 року
Автори укладачі: Поліщук Анатолій Анатолієвич
Ульянко Сергій Олексійович
Рецензент, доцент Бердник І.Ю.
Вступ
Гігієна тварин як наука про охорону здоров’я на основі раціональних методів годівлі, утримання, догляду і вирощування тварин покликана вивчити, обгрунтувати і запропонувати виробництву оптимальні параметри мікроклімату (клімат обмеженого простору) з тим, щоб від тварин на основі науково обгрунтованих раціонів можна було одержувати максимальну продуктивність.
Згідно даних О. Г. Тимченка і ін. (1991), порушення вимог до стану мікроклімату тваринницьких приміщень призводить до зниження продуктивності всіх видів тварин на 28…52 %, загибелі їх і зниження якості продукції, погіршення умов праці обслуговуючого персоналу, передчасного руйнування будівель, обладнання, внаслідок чого знижується загальний рівень санітарної культури виробництва.
Таким чином, контроль за якістю кормів, умовами годівлі, утримання і вірною експлуатацією тварин стає запорукою підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці.
Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
Повітряне середовище, як один з елементів зовнішнього середовища - комплекс фізичних, хімічних, механічних та інших факторів, що впливають на фізіологічні функції організму тварин, їх здоров’я, продуктивність та відтворювальну здатність.
Мікроклімат - клімат обмеженого простору, який являє собою комплекс параметрів повітряного середовища: температура, вологість, швидкість руху повітря, освітленість, шум, аероіонізація, концентрація вуглекислого газу, аміаку, сірководню, а також інших газів, часток пилу та мікроорганізмів.
Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
Мета заняття: Навчити студентів визначати стан мікроклімату в приміщеннях з допомогою приладів.
Завдання заняття: 1. Вивчити прилади, їх будову і методику визначення параметрів мікроклімату тваринницьких приміщень.
2. Навчитись визначати температуру і вологість повітря за зовнішніми ознаками.
3. Вивчити зоогігієнічні нормативи температури для різних видів і вікових груп сільськогосподарських тварин.
Визначення температури.
Для вимірювання температури повітря використовують ртутні, спиртові і електричні термометри. Спиртові термометри застосовують для визначення низьких температур - до мінус 130С, ртуть застигає при температурі -39,4о С.
За кордоном застосовують термометри Фаренгейта і Реомюра
Цельсія Реомюра Фаренгейта
Точка кипіння +100 С +80 С +212 С
Точка танення криги 0 С 0 С +32,0 С
Для перевірки термометра його занурюють на 10 хвилин в стакан з кригою танучої дистильованої води, а точку кипіння,
(100о С) резервуар термометра опускають в колбу з кип’ячою дистильованою водою на 15 хвилин на ближче 2 см від поверхні, при атмосферному тиску 760 мм рт. стовпа. Сучасна одиниця вимірювання температури – градус Кельвіна (К) за системою СІ
0 о Цельсія дорівнює 273,15оК.
Крім звичних ртутних та спиртових термометрів використовуються спеціальні, максимальні, комбіновані і мінімальні.
Максимальний термометр має в капілярній трубці голку вказівник, яку рухає по капіляру ртуть, що розширюється при підвищенні температури. Коли ж температура знижується і ртуть стискається, повертаючись назад по капіляру, вказівник залишається на місці, фіксуючи найвищу максимальну температуру. Термометр повинен знаходитися в горизонтальному положенні. Ветеринарний, максимальний термометр в місці переходу резервуару в капіляр звужений. Розширюючись ртуть легко долає опір і переходить в капіляр, а при зниженні стовпчик її залишається в капілярі. Для повернення ртуті термометр струшують.
Мінімальні термометри лише спиртові. В капілярі знаходиться забарвлений штифтик, який на початку вимірювання підводять до спирту, тримаючи термометр резервуаром до гори. При зниженні температури рівень спирту знижується і він захоплює штифтик вказівник під дією поверхневого натягу. Спирт розширюючись при підвищенні температури вільно проходить крізь вказівник, який фіксує мінімальну температуру.
Комбіновані максимально-мінімальні термометри використовують для визначення коливань температури в тваринницьких приміщеннях.
Термоанемометр типу (ЕА-2М), портативний переносний прилад використовується для вимірювання температури (від 10 до 60о Цельсія), швидкості руху повітря (від 0 до 5 м/сек) і напряму повітряних потоків (від 0 до 360о)
Термограф М-16 застосовують для безперервної (добової, тижневої) реєстрації змін температури повітря. Робочий орган (датчик) має вигнуту біметалеву пластинку, яка під впливом змін температур змінює кривизну згину. Ці зміни через систему важелів передаються на записуючий пристрій. Вимірювання температури повітря проводиться у такій послідовності: 1.Тривалість вимірювання не менше 10 хв. 2. Температуру в приміщеннях визначають на рівні стояння, лежання тварин і росту обслуговуючого персоналу. 3. Висота від підлоги в корівниках, телятниках, кошарах, стайнях – 50 см, свинарниках – 30 см, пташниках, при утриманні на підлозі – 5 см, при утриманні в клітках на середині клітки, а в багатоярусних на рівні третього ярусу. 4. Запобігають впливу на термометри тепла нагрівальних приладів і енергії сонця. 5. Точки вимірювань беруть – в середині приміщення і двох кутках по діагоналі на відстані 1 м від поздовжніх і 0,8…1 м причілкових стін.