Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу

Мета заняття: Дати санітарно- гігієнічну оцінку водозабезпечення сільськогосподарських тварин і системи напування.

Питання для вирішення:1.Система водопостачання і напування тварин взимку і влітку 2. Системи водозабору і зберігання води( глибина, дебіт, вид башти наявність санітарних зон. 3. Температура і фізичні властивості води. 4.Типи автонапувалок.

Проводиться відбирання середніх проб грубих. Соковитих концентрованих, кормів і кормових добавок, що використовуються в учгоспі для відпрацювання лабораторних аналізів в навчальних аудиторіях.

Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів

Мета заняття: 1. Ознайомити студентів з їстівними, неїстівними та отруйними травами, грубими кормами, ураженими грибами, у тому числі токсичними, мікроорганізмами, а також із хворобами, що виникають при поїданні недоброякісних грубих кормів та їх профілактикою. 2. Навчити правил відбору проб на аналіз, різних методів визначення якості грубих кормів (органолептичний, ботанічний аналіз, хімічні дослідження). 3. Засвоїти основні нормативи якості грубих кормів, правила використання кормів уражених грибами або засмічених отруйними травами.

Гігієнічне значення грубих кормів

Грубі корми: сіно, солома, полова, стрижні кукурудзи, сінаж – містять значну кількість клітковини (30-49%), яка погано перетравлюється. Санітарна якість і поживність їх залежать від часу збирання, технології заготівлі, та умов зберігання. Найчастіше недоброякісне сіно одержують при порушенні технології заготівлі закладанні на зберігання корму, підвищеної вологості, що призводить до зігрівання, пліснявіння, а інколи і загнивання. Найпоширеніші токсичні гриби, які можуть призвести до смертельних токсикозів є: Fusarium, Stachybotris alternans, Aspergillus, Dendrodohyum tohicum, Mucor, Penicillium.

Згодовування злежаної полови може спричинити виникнення ботулізму у тварин, а полова льону – викликати отруєння синильною кислотою. Картопляна гичка може спричинити отруєння соланіном.

Відбір середньої проби сіна. З кожних 25 т відбирають з 20 місць 5 кг, а з неї середню пробу близько 1 кг. Пресованого з 3% кіп різних пластів. Для ботанічного аналізу відбирають 500 г і загортають у папір не ламаючи, а для визначення вологості 300 г в банку з притертим корком. У супровідній до кожної проби вказують: вид корму, коли і хто відбирав пробу, звідки її взято, мету аналізу, клінічну картину хвороби, (якщо є захворювання), умови зберігання. Поштову адресу, посаду та прізвище працівника і дату.

Санітарна оцінка сіна

Однорідність – наявність тих чи інших рослин.

Вологість – критерії наведено в таблиці 5.

5.Критерії оцінки сіна за вологістю

Воло-гість,%	Оцінка	Ознаки
15	Сухе	При скручуванні тріщить, скрутень ламається . Тюк при скиданні з висоти підскакує
17	Середньо сухе	При скручуванні не тріщить на дотик м’яке, на руці відчуття прохолоди.
17-20	Вологе	Скрутень кілька разів можна перекрутити, на руці відчуття свіжості
20-23	Сире	При скручуванні на поверхня виділяється рідина. Тюк при скиданні з висоти лягає пластом (не підскакує)

Колір – у нормально зібраного сіна він зелений з такими відтінками: злакового – із сіруватим; пирійного – з синювато – жовтим; з кислих трав - інтенсивно–зелений; люцернового – яскраво – зелений.

При визначенні кольору пресованого сіна потрібний огляд внутрішніх шарів.

Пороки кольору сіна: білявий – пересушене, довго лежало на сонці. Яскраво-жовтий – підмокло у скирті, має запах цвілі і темні плями. Темно – жовтий. Коричневий. Чорний, - зіпсоване, було мокре. Потім зігрілося. Так виглядає вершина скирти.

Запах – свіжозібране сіно пахне приємно. Окремі сорти мають специфічний запах: степового – запах буркуну, степово-цілинного – запах полину, гірського - запах чебрецю; перелогового запах духм’яного колоска; дуже слабкий запах – довго зберігалося; гнилий запах – зіпсоване.

Якщо не вдається встановити запах; сіно ріжуть, заливають водою, при температурі 60^оС. Через 2…3 хвилини запах посилюється. Пресоване сіно ріжуть пилкою. Запах опилок доброго сіна приємний, зіпсованого – неприємний.

Визначення неїстівних домішок Грубих частин, зіпсованого сіна. та бур’янів. Наважку 100 – 300 г. зважену з точністю до 1 г. струшують над папером. Частинки розміром 2…3 см відбирають руками. Все, що залишилося пересівають через сито з круглими отворами діаметром 3 мм. Пересіяну частину зважують з точністю до 0,1 г і виражають у відсотках до маси зразка, взятого для аналізу. Класність наведено в таблиці 6.